Екологічною освітою.

196. «Стратегію Європейської економічної комісії ООН з освіти в інтересах сталого розвитку» було ухвалено:

у 1972 р.;

у 1992 р.;

+ у 2005 р.;

у 2010 р.

197. Найбільш поширеним антропологічним типом українців є:

а)дунайський;

поліський;

+ центральноукраїнський;

верхньодніпровський;

карпатський.

198. У жодному ареалі Європи, крім України, не зафіксовано такого антропологічного типу:

+ поліський;

центральноукраїнський;

нижньодніпровсько-прутський;

динарський.

199. В етногенезі українців брали участь такі неслов’янські племена:

білі хорвати;

+ дако-фракійці;

словаки;

серби.

200. Національний тип світовідчуття, який ґрунтується на етнічних образах і символах, що зумовлюють стереотипи поведінки, психічні реакції, ставлення до навколишньої дійсності, називають:

національним характером;

національною психологією;

+ ментальністю;

національною культурою.

201. Люди з красивою зовнішністю, високим зростом, світлим волоссям, блакитними очима, довгим обличчям з тонким носом, розвиненим підборіддям належать до такого соціопсихічного типу:

динарський;

понтійський;

остійський;

Нордійський.

202. На формування і розвиток екологічної культури українців впливають такі особливості їх етнічного характеру:

індивідуалізм;

екзекутивність та інтровертивність;

толерантність;

емоційно-естетична домінанта;

Усе вище зазначене.

203. Фізіологічна потреба людини у воді за відсутності фізичних навантажень у регіонах з помірним кліматом становить:

1–2 л/добу;

1, 5–2, 5 л/добу;

+ 2, 5–3 л/добу;

3, 5 л/добу.

204. Кількість людей у світі, які позбавлені належних санітарно-гігієнічних послуг, становить:

10 млн;

100 млн;

1 млрд;

Млрд.

205. Процес становлення особистості, навчання і засвоєння індивідом цінностей, норм, настанов, зразків поведінки, властивих певному суспільству, називають:

+ соціалізацією;

соціальною адаптацією;

вихованням;

освітою.

206. Антропоекологічний процес – це:

процес формування антропоекосистеми;

+ взаємодія людських спільнот із довкіллям і послідовна зміна результатів цієї взаємодії для людей і для довкілля;

процес зміни антропологічних характеристик людини у процесі еволюції;

процес розвитку людських спільнот у часі і просторі.

207. Наука про профілактику захворювань, збереження, відновлення та поліпшення здоров’я називається:

медична екологія;

екотрофологія;

+ санологія;

валеологія.

208. Наука, яка вивчає механізми підтримання стану здоров’я, способи збільшення тривалості життя, збереження працездатності, називається:

геронтологія;

+ валеологія;

санологія;

демекологія.

209. Передумовами гіпоксійного стану в людини можуть бути:

понижений уміст кисню в атмосферному повітрі;

нестача гемоглобіну в крові і порушення кровообігу;

дихальне отруєння;