Класифікація електричних апаратів

Міністерство освіти і науки України

Харківська національна академія міського господарства

Н.О.Ільїна, О.М. Ляшенко

Електричні апарати

Конспект лекцій

(для студентів 3 курсу денної форми навчання спеціальності 6.090600 “Світлотехніка і джерела світла”)

Харків – ХНАМГ – 2004

Електричні апарати: конспект лекцій для студентів 3 курсу денної форми навчання спеціальності 6.090600 “Світлотехніка і джерела світла”. Авт.: Н.О. Ільїна, О.М. Ляшенко.– Харків: ХНАМГ, 2004 – 70с.

Автори: Н.О. Ільїна,

О.м. ляшенко.

Рецензент: д.т.н., проф. Г.Г. Жемеров (НТУ “ХПІ”)

Рекомендовано кафедрою світлотехніки і джерел світла, протокол № 1 від 28.08.2003р.

ВСТУП

Широке застосування електричних апаратів різного функціцонального призначення в різних галузях народного господарства і їх постійна модифікація і оновлення обумовлює підвищені вимоги до інженерів-електриків, що експлуатують ці апарати, і необхідність вивчення ними питань теорії електричних апартів і їх застосування.

Курс лекцій призначений для студентів 3 курсу спеціальності „Світлотехніка і джерела світла”. Ціллю вивчення цього курсу” є формування знань з питань створення та використання електротехнічного обладнання. Знання, отримані в цьому курсі, будуть необхідні при вивченні багатьох профілюючих дисциплін, а також і в майбутній інженерній практиці.

Лекція 1

Класифікація електричних апаратів. Вимоги до електричних апаратів

Електричний апарат – це електродинамічний пристрій, призначений для управління електричними й неелектричними об’єктами, а також для їх захисту при аномальних режимах роботи.

Поняття електричний апарат дуже широке, оскільки до нього входять всілякі побутові й промислові пристрої та установки. У цьому циклі лекцій розглядаються основи теорії, конструкція і експлуатаційні характеристики апаратів, що використовуються в електричних схемах і схемах електропостачання промислових підприємств і автоматизації виробничих процесів та електропривода.

Класифікація електричних апаратів

Класифікацію електричних апаратів можна проводити за такими ознаками:

§ призначенням;

§ областю використання;

§ принципом, що використовується в апараті;

§ родом струму;

§ використанням та виконанням захисту від впливу оточуючого середовища;

§ конструктивними особливостями та ін.

Основною є класифікація за призначенням. Залежно від призначення електричні апарати можна розділити на такі групи:

1) комутаційні апарати розподільчих пристроїв – призначені для вмикання та вимикання електричних кіл (рубильники, пакетні вимикачі, вимикачі навантаження, вимикачі високої напруги, роз'єднувачі, від'єднувачі, короткозамикачі, автоматичні вимикачі, запобіжники). Характерним для цієї групи є відносно рідке вмикання та вимикання, хоча можуть бути і випадки, коли апарат часто виконує операції (наприклад, вимикач високої напруги, що живить електричне коло;

2) обмежуючі апарати – призначені для обмеження струму короткого замикання (реактори) й перенапруги (розрядники). Режими роботи короткого замикання й перенапруги є нечастими, тому ці апарати мало зазначають найбільших перевантажень;

3) пускорегулюючі апарати – призначені для регулювання частоти обертання, напруги й струму електричних машин або для пуску й регулювання будь-якого іншого споживача електричної енергії (контактори, пускачі, контролери, командоконтролери, резистори і реостати). Для цієї групи характерні часті вмикання та вимикання. У сучасних приводах кількість вмикань за годину досягає 1500;

4) контролюючі апарати – основною функцією їх є контроль заданих електричних або неелектричних параметрів. До цієї групи належать реле й датчики. Якщо при повільній зміні вхідної (контрольованої) величини вихідний сигнал апарата змінюється стрибком, ми маємо справу з реле. Вихідний сигнал звичайно діє на схему автоматики. Датчик перетворює безперервну зміну вхідної величини на зміну якої-небудь електричної величини, що є вихідною. Датчики можуть контролювати як електричні, так і неелектричні величини. Хоча можлива й стрибкоподібна зміна вихідного сигналу при повільній зміні вхідного (реле, датчики);

5) апарати для вимірів – вони ізолюють кола первинної комутації (головного струму) від кіл вимірювальних і захисних приладів, перетворюють вимірювальну величину до стандартного значення, зручного для вимірювань (трансформатори струму, трансформатори напруги, конденсаторні розподільники напруги);

6) регулюючі апарати – призначені для регулювання заданого параметра за наперед заданим законом. Регулятори призначені для підтримки на незмінному рівні напруги, струму, температури, частоти обертання та інших величин. У цьому курсі електричні регулятори не розглядаються, оскільки принцип їх дії і характеристики тісно пов'язані з теорією автоматичного регулювання.

Розподіл апаратів за областями використання більш умовний. Апарати, які обслуговують електричні системи і системи електропостачання, об'єднуються в групу апаратів розподільчих пристроїв низької та високої напруги.

Велику групу апаратів, що використовуються у схемах автоматичного управління електроприводами і для аатвоматизації виробничих процесів слід віднести до апаратів управління. Однак одні й ті самі апарати можуть знаходитись серед апаратів розподільчих пристроїв і серед апаратів управління, наприклад, рубильники, пакетні вимикачі, контактори, автомати, трансформатори струму, реле та інші.

За номінальною напругою електричні апарати можна розділити на дві групи: апарати низької напруги (U_н< 1000В) і високої напруги (U_н> 1000В).

Класифікація апаратів за принципом дії, родом струму, часом дії, конструкційними особливостями буде розглянута у лекціях, присвячених будові й характеристикам апаратів.

Для захисту персоналу від стикання з струмоведучими або рухомими частинами й захисту апарата від попадання на нього чужорідних тіл установлюються спеціальні оболонки. Згідно з ГОСТом 1424-69 захисні властивості оболонок позначаються буквами ІР і двома цифрами. Перша цифра означає ступінь захисту від попадання рідини всередину апарата.