Г) виникнення газової гангрени

Д) правця сепсису

VІІ. За загоюванням рани:

1. загоювання первинним натягом (операційні, після первинної хірургічної обробки, різані)
2. загоюв.вторинним натягом (інфіковані рани)
3. загоюв.під струмом.

Основною складовою частиною рани є:

Ранова порожнина – це простір, обмежений стінками і дном рани.

Рановий канал – коли глибина ранової порожнини переважає над її поперечним розміром.

ОСНОВНИМИ ОЗНАКАМИ РАНИ Є:

1. біль; │ залежить від характеру поранення,
2. кровотеча; │ об’єму пошкоджених тканин, особливості
3. зяяння – розходження країв рани. │ іннервації, кровооббігу, пошкодження

│ важливих органів

Услід за дією травмуючого фактору рана заповнюється рановим секретом – це кров, некротичні клітини, сторонні тіла, м/о, біологічно-активні речовини – гістамін, серотонін, які створюють умови для запалення в рані.

Рановий процес – це комплекс місцевих і загальних біологічних реакцій тканин і систем організму, спрямованих на обмеження і відторгнення некротичних мас, боротьбу з інфекцією, відновлення та заміщення пошкоджених структур.

У перебізі ранового процесу є декілька фаз:

І. Фаза запалення – настає безпосередньо після травми і триває 2-3 дні.

1. період судинних змін – проявляється змінами тонусу судинної стінки, порушенням кровооббігу, вихід рідкої частини крові із судин у тканини, накопиченням бар (гістамін, молочна кислота), які зумовлюють запалення.

Клінічно в цей час в рані виявляється:

- припухлість (tumor) – її края стають набряклими.

- почервоніння (rubor) – шкіра навколо стає червоною.

- Ф t0 тканин (calor)

- посилення болю (alolor)

- порушення функції ушкодженої дялянки або кінцівки.

3. очищення рани від некротичних (пошкоджених) тканин.

З 1-ої доби в зону запалення мігрують лейкоцити, які відмежовують зону запалення від здорових тканин, паралельно іде фагоцитоз щодо м/о, та очищають рану, виділяючи протеолітичні ферменти + макрофаги (містять ферменти, які здійснюють некроліз).

ІІ. Фаза регенерації та формування грануляц.тканини.

Початок 3-4 доба. Зникають ознаки запального процесу, розсмоктуються крововиливи, некротичні ділянки, зменшується проникливість стінок судин, нормалізується мікроциркуляція в тканинах довкола рани. У виділеннях із рани ↓ кількість патогенної мікрофлори, з’являються клітини. Фібробласти – які утворюють колагенові волокна та беруть участь в утворенні грануляційної тканини. Вона формується у вигляді окремих ділянок. В яких інтенсивно йде розвиток капілярів. Друга фаза закінчується заповненням ран.порожнини гранул тканинного та її дозріванням.