Модель взаємодії людини і організаційного оточення

Системна поведінка людини а організації може бути представлено з двох пози­цій:

1) з позиції взаємодії людини з організаційним оточенням (в цьому випадку людина знаходиться в центрі моделі);

2) з позиції організації, що включає індиві­дів (в цьому випадку організація, як ціле, є початковою точкою розгляду).

У випадку, якщо початковим в розгляді взаємодії людини і організаційного оточення виступає людина, модель цієї взаємодії може бути описана таким чином (мал.1.1).

• Людина, взаємодіючи з організаційним оточенням, одержує від нього спонукання до дії та стимулювання дії.

• Людина, під впливом стимулюючих сигналів з боку організаційного ото­чення, здійснює певні дії.

• Дії, здійснювані людиною, приводять до виконання ним певних робіт і одночасно надають певну дію на організаційне оточення.

У даній моделі організаційне оточення включає ті елементи організаційного середовища, які взаємодіють з людиною. Стимулюючі дії охоплюють весь спектр можливих стимулів, які можуть включати а себе мовні і письмові сигнали, дії ін­ших людей, світлові сигнали і т.п. в моделі людина постає як біологічна і соціа­льна істота з певними фізіологічними і іншого роду потребами, досвідом, знанням, навиками, мораллю, цінностями і т.п. Реакція на стимулюючі дії охоплює сприйняття цих дій людиною, їх оцінку і усвідомлене або неусвідомлене ухвалення рішення у відповідь про дії. Дії і поведінка включають мислення, рухи тіла, мову, міміку, вигуки, жести і т.п. Результати роботи складаються з двох частин. Перше – це те, чого людина добилася для себе, реагуючи на стимули, які власні проблеми, викликані стимулюючими діями, він вирішив. Друге – що він зробив для організаційного оточення, для організації у відповідь на стимулюючі дії, які організація застосувала по відношенню до людини.

У разі розгляду взаємодії людини з організаційним оточенням з позиції організації в цілому системна модель цієї взаємодії має наступний вигляд (мал.1.2).

Організація, як єдиний організм, що має вхід, перетворювач і вихід, взаємодіючи із зовнішнім оточенням певним чином, відповідним характеру і змісту цієї взаємодії, включає людину, як елемент організації, в процес організаційного і матеріального обміну між організацією і середовищем. В даній моделі людина розглядається як складова частина входу і виступає в ролі ресурсу організації, який вона, разом з іншими ресурсами, використовує в своїй діяльності.

У даній глава розгляд взаємодії людини з організаційним оточенням буде даний з позицій першої моделі.