Студопедия

Главная страница Случайная страница

КАТЕГОРИИ:

АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника






Риси особистості






 

Високі оцінки Низькі оцінки
Товариськість Замкненість  
Розум   Низький інтелект  
Емоційна стійкість   Емоційна нестійкість  
Настійливість Покірність    
експресивність Витриманість  
Висока сумлінність   Низька сумлінність  
Сміливість Боязкість    
Ніжність Суворість    
Підозрілість Довірливість  
Мрійність Практичність    
Проникливість Наївність    
Тривожність Впевненість у собі    
Радикалізм (гнучкість)   Консерватизм (ригідність)  
Самостійність Залежність від групи    
Високий контроль поведінки   Низький самоконтроль поведінки  
Напруженість Розслабленість  

 

Базові риси конкретної людини можна визначити за допомогою тестів. Для осіб чоловічої статі характерними є такі риси: суворість, реалістичність, наполегливість, відповідальність, базова готовність до зростання та змін, високий самоконтроль поведінки, формальність у контактах. Для жіночої статі — сердечність, гнучкість, низький самоконтроль поведінки, інтерес до участі в суспільних справах, низький рівень самостійності, доброта.

Серед базових рис — одні бажані, а інші — не дуже. Але одні риси переважають в одній діяльності, інші — в іншій.

Певні риси людини суттєво впливають на її життєдіяльність. Саме тому бажано, щоб обрана сфера діяльності мала позитивну кореляцію, тобто підсилювалась наявними рисами особистості.

Знання власних рис — це шлях не тільки до ефективної діяльності, а й можливість уникнути небезпек або зменшити їх вплив на організм людини, зберегти здоров'я.

Характер — це сталі риси особистості, що формуються і проявляються в її діяльності і спілкуванні та зумовлюють типові для неї способи поведінки. Характер є сукупністю певних рис особистості.

Існує декілька підходів до класифікації характеру людини, але нас цікавить класифікація за її ставленням до певних аспектів діяльності:

> до праці — працелюбство, старанність, відповідальність, ініціативність, настійливість, схильність до творчості або протилежні — пасивність, безвідповідальність, лінощі тощо;

> до інших людей, колективу, суспільства — товариськість, чуйність, уважність, колективізм і замкненість, презирство, індивідуалізм;

> до самого себе — самоповага, гордість, самокритичність, самолюбство, самовпевненість, егоїзм.

> до речей — акуратність, бережливість, щедрість, неохайність, недбалість, скупість.

Отже, ланцюги дій (поведінка) та звичок формують характер, а той своєю чергою, визначає результативність і ефективність життєдіяльності людини та її безпеки.

 

4.5. Якості людини

Якості людини — це ті її властивості, які виявляються п о-різному залежно від умов, ситуацій.

Розглянемо основні властивості людини, які значною мірою впливають на життєдіяльність людини: здібності, емоційні та вольові якості.

Здібності — це психофізіологічні властивості людини, які реалізують функції відображення існуючого світу і регуляції поведінки: відчуття, сприйняття, пам'ять, увага, мислення, психмоторика (рухи, довільні реакції, дії, увага).

Розрізняють загальні та спеціальні здібності. Загальні — притаманні багатьом людям, спеціальні — це такі властивості, які дають змогу досягти високих результатів в якійсь галузі діяльності. Особливі здібності, які виявляються в творчому розв'язанні завдань, називаються талантом, а людей, яким вони притаманні — талановитими. Найвищий ступінь у розвитку здібностей — геніальність.

Природні можливості розвитку здібностей кожної людини називають задат­ками.

Пам'ять — одна з найважливіших функцій людського мозку.

Пам'ять — це здатність людини фіксувати, зберігати і відтворювати інформацію, досвід (знання, навички, вміння, звички пам'ять утримує два види інформації: генетичну (видову) і набуту (прижиттєву).

Генетична пам'ять зберігає інформацію, накопичену в процесі еволюції впродовж бага­тьох тисячоліть. Вона виявляється безумовни­ми рефлексами та інстинктами і передається по спадковості.

Набута пам'ять зберігає інформацію, яку людина засвоює в процесі життя, від народжен­ня до смерті. Вона реалізується в умовних реф­лексах. Розрізняють такі види набутої пам'яті: рухову, образну, емоційну й символічну (сло­весну та логічну).

Рухова пам'ять — це пам'ять на позу, по­ложення тіла, професійні та спортивні навички, життєві звички.

Зорова та слухова пам'ять є образною пам'ят­тю, коли інформація сприймається і фіксується через відповідні органи зору.

Емоційна пам'ять визначає відтворення певного чуттєвого стану ному впливі тієї ситуації, в якій цей емоційний стан виник упері

Символічна пам'ять поділяється на словесну і логічну.

Набута пам'ять поділяється за формами на миттєву, короткочасну і довготривалу.

Миттєва пам'ять — це форма збереження інформації впродовж миті; інформацію не можна затримати в пам'яті, відтворити. Частина інформації з миттєвої пам'яті потрапляє до короткочасної, збереження якої — декілька хвилин.

Для забезпечення надійності та безпеки в складних ситуаціях слід виділити такі риси мислення, як винахідливість, кмітливі прийняття рішення, критичність, розсудливість.


Поделиться с друзьями:

mylektsii.su - Мои Лекции - 2015-2024 год. (0.006 сек.)Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав Пожаловаться на материал