Главная страница Случайная страница КАТЕГОРИИ: АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника |
Короткі теоретичні відомості. Мета роботи: ознайомитися з алгоритмом оцінки реального хімічного навантаження на людину за рахунок забруднення повітряного середовища і виконати порівняльний
Практична робота №2 ВИЗНАЧЕННЯ РЕАЛЬНОГО ХІМІЧНОГО НАВАНТАЖЕННЯ НА ЛЮДИНУ ПРИ ЗАБРУДНЕННІ ПОВІТРЯНОГО СЕРЕДОВИЩА Мета роботи: ознайомитися з алгоритмом оцінки реального хімічного навантаження на людину за рахунок забруднення повітряного середовища і виконати порівняльний розрахунок. Короткі теоретичні відомості Реальне хімічне навантаження на населення можна розглядати як суму хімічних забруднень, що надходять в організм людини через органи дихання протягом визначеного періоду часу. Вихідними даними для виконання розрахунків є: - час перебування людини у різних умовах Т, год; - концентрація забруднюючих речовини у відповідних умовах перебування С, мг/м3. Клас небезпеки (КН) та величини ГДК забруднюючих речовин необхідно визначити за нормативними документами, наведеними в переліку основної літератури до даних методичних вказівок. Для виробничого приміщення в розрахунках використовується ГДК робочої зони (ГДКРЗ), для інших умов перебування – ГДК середньодобова (ГДКСД). Загальний показник реального хімічного навантаження S визначається як сума добутків показників хімічного забруднення повітряного середовища в різних умовах на час перебування людини: (1) де Pі – показник забруднення повітряного середовища (рівень хімічного забруднення повітряного середовища); tі – тривалість впливу в частках доби; n – число місць перебування. У якості основних складових сумарного хімічного навантаження для людини приймаються дози забруднення повітря у виробничих приміщеннях, житлових будинках, салонах міського транспорту, атмосферного повітря житлового середовища міста і зон рекреації (паркових і заміських). Таким чином, формулу розрахунку S можна представити у вигляді: S = Pвпtвп + Pжtж + Pтptтp + Pжсtжс + Pрекtрек, (2) де Рвп, Рж, Ртр, Pжс, Ррек – відповідно рівні хімічного забруднення повітряного середовища виробничих приміщень, житлових будинків, салонів міського транспорту, атмосферного повітря житлового середовища міста і місць рекреації; tвп, tж, tтр, tжс, tрек – відповідні частки доби часу, протягом якого людина перебуває під впливом хімічних забруднень, що містяться в повітряному середовищі. Частка доби розраховується за формулою: (3) де Ті – середня тривалість перебування людини в певних умовах. Умовний показник ступеня забруднення повітряного середовища Рі: (4) де Kі – приведені до 3-го класу небезпеки кратності перевищення ГДК речовин різних класів; m – число речовин. Для приведення значень кратностей Kі перевищення ГДК речовин 1, 2 і 4-го класів небезпеки використовуються співвідношення: 1-й клас (5) 2-й клас (6) 4-й клас (7) де , і – значення кратностей перевищення ГДК відповідно для речовин 1, 2 і 4-го класів небезпеки. Кратність перевищення ГДК, включаючи значення, менші одиниці, встановлюється шляхом ділення фактичної концентрації даної речовини на ГДК: (8) Наведений нижче приклад містить розрахунок реального хімічного навантаження при перебуванні людини в різних умовах. Приклад. Вихідні дані для розрахунку реального хімічного навантаження на людину за рахунок забрудненого повітряного середовища наведено в таблиці 1. Клас небезпеки та значення гранично допустимих концентрацій забруднюючих речовин визначено за відповідними нормативними документами. Таблиця 1. – Вихідні дані
Частка доби розраховується за формулою (3): – для виробничого приміщення:
– для житлового середовища:
Кратність перевищення ГДК розраховано за формулою (8): – для виробничого приміщення: – для житлового середовища: За рівняннями (5 – 7) розраховано значення кратностей перевищення ГДК відповідно для речовин 1, 2 і 4-го класів небезпеки для житлового середовища:
Для виробничого приміщення перерахунок не проводиться, оскільки всі забруднюючі речовини відносяться до третього класу небезпеки. Розраховані дані кратностей перевищення ГДК та приведення забруднюючих речовин до 3-го класу небезпеки наведено в таблиці 2.
Таблиця 2. – Розраховані дані кратностей перевищення ГДК та
Умовний показник ступеня забруднення повітряного середовища Рі для всіх умов перебування розраховано за формулою (4): – для виробничого приміщення:
– для житлового середовища:
Показник реального хімічного навантаження в різних умовах перебування визначається за формулою (1): – для виробничого приміщення:
– для житлового середовища:
Розраховані умовні показники ступеня забруднення повітряного середовища Рі та показники реального хімічного навантаження забруднення повітряного середовища в різних умовах Sі наводяться в таблиці 3. Таблиця 3. – Умовний показник ступеня забруднення повітряного середовища та показник реального хімічного навантаження в різних умовах
Загальний показник реального хімічного навантаження становить:
Висновок Отже, незважаючи на значно менший час знаходження людини у житловому середовищі, умовний показник ступеня забруднення повітряного середовища та показник реального хімічного навантаження для цих умов перебування набагато перевищують аналогічні показники для виробничого приміщення. Це можна пояснити наявністю у повітрі житлового середовища високотоксичного бенз(а)пірену у концентрації, що перевищує ГДК.
|