Тема 10. Право на справедливий судовий розгляд у практиці Європейського суду з прав людини (2 години).

1. Які елементи включає право на суд за ст.6 Конвенції?

Перше право, яке судова практика виокремила зі ст.6 Конвенції – право на суд. Суд у своїй практиці застосування ст.6 Конвенції зазначає, що право на суд має два аспекти: право на розгляд цивільного спору в суді та право на розгляд у суді кримінального обвинувачення. Елементами права на суд є право на доступ до суду, тобто можливість ініціювати судовий розгляд у цивільній праві, а також право на проведення справедливого судового розгляду та право на виконання остаточного судового рішення.

1. Який зміст Суд вкладає у поняття «суд» за ст.6 Конвенції?

Поняттям «суд» Конвенція позначає орган, який характеризується в матеріальному смислі своєю роллю, що стосується відправлення правосуддя: вирішення на основі норм права і по завершенні належного процесу будь-якого питання, що відноситься до його компетенції. Очевидно, що цей орган повинен відповідати іншим вимогам:

бути незалежним, особливо щодо виконавчої влади,

бути неупередженим,

передбачати тривалість мандату його членів,

надавати достатні процесуальні гарантії.

бути компетентним вирішувати як питання факту, так і питання права,

мати право змінити рішення державних органів.

У низці своїх рішень Суд включив до поняття «суд» також і суди третейські, в тому числі комісії з трудових спорів.

1. Чи слід враховувати тривалість досудового слідства (у кримінальних справах) та тривалість виконавчого провадження (у цивільних справах) для встановлення «розумності» строку судового розгляду справи у розумінні ст.6 Конвенції?

На мою думку, слід враховувати досудове слідство (у крим.справах) та тривалість виконавчого провадження (у цив.справах) для встановлення «розумності» строку судового розгляду справи у розумінні ст..6 Конвенції, оскільки тривалість кримінального судочинства починається з моменту, коли особа стає обвинуваченим у розумінні Конвенції. Мова може йти про дату, що передує прийняттю справи до розгляду судом: якщо мало місце позбавлення свободи, яке послідувало за наказом про арешт, у разі обвинувачення чи внаслідок відкриття попереднього слідства щодо зацікавленої особи. Стосовно завершення строку тривалості кримінального судочинства, Судова практика уточнює, що йде мова про дату рішення, ухваленого по суті (як щодо факту, так щодо права) обвинувачення.

Стосовно тривалості цивільного процесу в розумінні Конвенції (що може включати також і адміністративні процедури) Суд зазначив, що моментом початку строку тривалості є дата, коли судова влада прийняла позовну заяву, кінцевою датою вважається дата ухвалення рішення, яке вирішує спір.

1. Який зміст Суд вкладає у поняття «цивільні права» у ст.6 Конвенції?

У тексті Конвенції не міститься змісту поняття «цивільні права», а тому практика Суду окреслила межі цього поняття. Це поняття не повинно тлумачитися шляхом простої відсилки до внутрішнього права держави-відповідача, воно повинно отримало «автономне» визначення у практиці Суду.

«Цивільні права» у розумінні Конвенції стосуються спорів, що мають майновий аспект»; від спорів, що стосуються здійснення професійної діяльності до спорів, що стосуються різних переваг соціального характеру, на які можуть претендувати громадяни. Б-який позов, що має майновий предмет і ґрунтується на посяганні на майнові права стосується «цив.прав».

1. Який зміст Суд вкладає у розуміння поняття «кримінальне обвинувачення» у ст.6 Конвенції?

Під «кримінальним обвинуваченням» Суд розуміє офіційне повідомлення особи компетентним органом державної влади про наявність припущення про те, що ця особа вчинила кримінально каране правопорушення. Три альтернативні критерії віднесення певної дії до кримінального обвинувачення у розумінні Конвенції випливають із Судової практики: формальна кваліфікація, яку надає національне право подібній поведінці; про власне природу правопорушення, у вчиненні якого обвинувачується особа; про природу і тяжкість санкції, що застосовується.

1. Чи виправдовує відсутність у держави коштів для виконання остаточного судового рішення його невиконання з точки зору Конвенції?

Не вправдовує. Ріш є обов для вик. Суд вказав, що якщо внутр зак-во д-ви допускає невик остаточного суд ріш на шкоду одній зі сторін, право на судовий розгляд стає ілюзорним. може призвести до ситуацій, несумісних з принципом верховенства права. Вик суд ріш повинно розглядатися як складова суд розгляду. Вик суд ріш не повинно затримуватися.

1. Який судовий розгляд справи Суд вважає «справедливим»?

Суд вважає «справедливим» такий суд. розгляд справи: можливість для обвинуваченого бути присутнім на засіданні. Ця можливість випливає із об’єкта і цілі ст..6 Конвенції, оскільки здійснення прав ст..6 передб. Можливість бути вислуханим, а також необхідністю перевірити точність його твердження і спів ставити їх з показами потерпілого, інтереси якого підлягають захисту, а також з показами свідків. Законодавець має позитивний обов’язок попередити невиправдане відсторонення обвинуваченого від участі у суд.засіданні.

Органічні гарантії, що передбачі обов’язки д-ви, які роблять можливим ведення справедливого суд розгляду (публічність процесу, незалежн і безсторонність суду); функціональні гарантії, спрямовані на рівність сторін та змагальність процесу протягом усього процесу. Саме ці останні гарантії передають х-р справедливості. Вони повинні регулювати суд розгляд таким чином, щоб забезпечити його справедливість на усіх процес стадіях. Динаміка руху процесу свідчить про те, що судження про справедливість суд розгляду може залежати лише від розгляду усіх дій, здійснених у ході цього розгляду.