Методика і тактика нагляду за додержанням і застосуванням законів.

У прокуратурах міст, районів здійснення нагляду за додержанням і застосуванням законів покладається на помічників прокурора, роботою яких керує заступник прокурора або безпосередньо прокурор. У прокуратурах областей, м.м. Києва та Севастополя, АР Крим, Генеральній прокуратурі України нагляд з додержанням і застосуванням законів забезпечується силами відповідних відділів та управлінь.

Належна організація роботи прокурора з нагляду за додержанням і застосуванням законів передбачає, перш за все, наявність високого рівня його професійного забезпечення. Прокурорські працівники мають організовувати та проводити наглядову роботу на підставі глибокого вивчення стану законності методами правового й економічного аналізу (економіко-правового аналізу) [56] із залученням спеціалістів, працівників контролюючих органів з урахуванням громадської думки, звернень громадян і посадових осіб, повідомлень у засобах масової інформації.

Важливою складовою організації прокурорського нагляду за додержанням законів є формування наглядових справ з пріоритетних напрямків прокурорської діяльності, як це передбачено п. 2.8 Наказу Генерального прокурора України № 6 ГН 2004 р. Зокрема, в таких наглядових справах мають зосереджуватись за темами (захист соціально-економічних, політичних, особистих прав і свобод людини і громадянина або захист інтересів держави в сфері економіки) такі джерела та носії інформації:

- перелік законодавчих та інших нормативних актів; список контролюючих органів; список основних суб’єктів нагляду; інформаційні матеріали щодо стану законності (статистичні та аналітичні дані, інформації контролюючих, правоохоронних, інших державних органів тощо); методичні рекомендації; науково-практичні посібники та інші документи подібного характеру, інформаційні листи про позитивний досвід роботи та орієнтованого характеру.

Одним із способів забезпечення нагляду за додержанням і застосуванням законів є проведення відповідних перевірок на піднаглядових об’єктах. До таких перевірок прокурори мають готуватись певним чином (вивчати стан справ на піднаглядовому об’єкті, складати план перевірки, залучати до її проведення за необхідності спеціалістів тощо).

При організації наглядової діяльності прокурору потрібно враховувати наявні засоби, які є у нього в розпорядженні та постійно маневрувати ними з метою оптимального виконання завдань, що на нього покладені. Йдеться, перш за все, про те, щоб при найменших затратах людських ресурсів домогтися ефективного використання наданих йому законом повноважень, виходячі із конкретної наглядової ситуації, що складається. Як правило, перед прокурором постають такі питання:

- як належним чином організувати інформаційне забезпечення наглядової діяльності;

- як оптимальніше провести прокурорську перевірку;

- в якій послідовності здійснювати ті чи інші перевірочні дії з метою повного виявлення порушень законів, встановлення обставин, що їм сприяли та винних осіб;

- який правовий засіб реагування застосувати з метою досягнення найкращого кінцевого результату.

Іншими словами, прокурор у кожній наглядовій ситуації повинен вміти правильно визначити та реалізувати шляхи (методи та прийоми) найкращої організації та здійснення своєї наглядової та іншої діяльності, врахувати конкретні обставин, що склалися з метою досягнення оптимального результату. Сукупність зазначених ознак складає поняття тактики прокурорсько-наглядової діяльності прокурора.

Тактика дозволяє прокурору із великого арсеналу методів, прийомів, способів, методичних та наукових рекомендацій обирає найбільш доцільні, раціональні стосовно даної ситуації, забезпечувати організацію праці на науковій основі.

Про правильність обраної прокурором тактики своєї діяльності свідчить кінцевий результат роботи - досягнення поставленої мети, завдань, що на нього покладені Законом “Про прокуратуру”, наказами Генерального прокурора України.

У разі, коли мету нагляду не досягнуто, прокурор має обирати іншу тактику своїх дій, тим самим вирішуючи питання про удосконалення своєї діяльності.

Складовими частинами тактики прокурорського нагляду за додержанням і застосуванням законів є тактика перевірки та тактика реагування на виявлені порушення закону.

Тактика прокурорської перевірки передбачає визначення прокурором найбільш раціональних прийомів (способів) її проведення з врахуванням конкретної обстановки (ситуації) з метою досягнення найкращого результату: повного виявлення порушень законів, повного встановлення обставин, що їм сприяють, а також осіб, винних у порушеннях цих законів.

Прокурорська перевірка додержання та застосування законів завжди складається із сукупності таких дій, як збирання, дослідження та оцінка відповідних матеріалів. Тактика зазначених дій залежить від таких чинників, як:

- характер одержаного сигналу про порушення закону;

- ступінь поінформованності прокурора про характер правопорушення, орган, де передбачено проведення перевірки та правове врегулювання відповідних правовідносин, яким завдано шкоду через вчинене правопорушення;

- обсяг прокурорсько-наглядової діяльності, яка потребує виконання;

- потреба у спеціальних знаннях та необхідність залучення до перевірки відповідних фахівців;

- рівень професійної майстерності виконавців.

У непоодиноких випадках прокурорська перевірка може починатися із ознайомлення із відповідними документами, що є у розпорядженні прокурора, в інших – із витребовування пояснень від осіб, які порушили закон, із призначення відомчої перевірки, позавідомчої ревізії чи експертизи. Таким чином, тактика прокурорської перевірки може передбачати розмаїття послідовності різних перевірочних дій, що провадяться як самим прокурором, так і за його дорученням іншими особами.

Тому для найбільш оптимального проведення прокурорсько-наглядових дій, їх впорядкування та досягнення їх логічної послідовності нагальною є потреба у складанні попереднього плану відповідної перевірки. В залежності від наглядової ситуації, що складається під час її проведення, до плану можуть вноситися відповідні зміни та доповнення. У найбільш поширеному варіанті такий план може складатися з наступних розділів:

1) які обставини потребують перевірки;

2) за допомогою яких дій, шляхом використання яких повноважень вони можуть бути перевірки;

3) яка мета має бути досягнута в підсумку виконання певних дій, використання наданих законом повноважень;

4) фактичне досягнення результатів прокурорської перевірки.

Тактика прокурорського реагування передбачає застосування прокурором у кожному конкретному випадку правових засобів, які дозволяють досягти найкращого кінцевого результати: повного усунення порушень законів та обставин, що їм сприяли, притягнення у разі необхідності до відповідальності винних осіб, попередження правопорушень у майбутньому.

Як свідчить практика, обрання тактики реагування залежить від суспільної небезпеки вчиненого правопорушення, характеру причин та умов, що йому сприяли, інших чинників. У кожному конкретному випадку прокурором має визначитись своя тактика реагування. Так, наприклад, можуть застосовуватись такі тактичні прийоми:

- поєднання письмових та усних засобів реагування;

- обрання форми реагування;

- обрання органу, посадової особи, яким виноситься акт реагування (при вирішенні питання про притягнення посадової особи до відповідальності, усунення обставин, що сприяли порушенням закону; профілактики порушень закону тощо);

- вирішення питання про участь прокурора у розгляді актів прокурорського реагування тощо.

Тактика прокурорсько-наглядової діяльності тісно пов’язана з його методикою. Під методикою прокурорського нагляду розуміється сукупність методів та прийомів, які застосовуються прокурором з метою виявлення, усунення та попередження порушень законів, а також обставин, що їм сприяють. Вона охоплює комплекс (систему) методів та прийомів, які прокурор може застосовувати з метою виконання того чи іншого завдання, що постає перед ним в процесі здійснення ним своєї діяльності.

В юридичній літературі прийоми прокурорської діяльності зазвичай поділяють на організаційні, тактичні та технічні.

Організаційні прийоми покликані забезпечити своєчасність надходження до прокуратури інформації про порушення законів та її обробку, оптимізацію планування та раціоналізацію прокурорської праці.

Тактичні прийоми полягають у використанні рекомендацій узагальнення передового досвіду роботи, відомостей з логіки, психології, наукової організації праці для вирішення обґрунтованості, доцільності та послідовності застосування організаційних та правових засобів прокурорського нагляду.

Технічні прийоми – у раціональному та активному використанні різноманітних технічних засобів (оргтехніки, відеотехніки тощо) з метою удосконалення наглядової роботи прокурора.

Прийоми, які застосовує прокурор, оцінюються ним з огляду на їх добірність: з арсеналу, який є у його розпорядженні, обирається один або декілька, які на думку прокурора забезпечать найбільш успішне вирішення завдання, поставленого перед ним. Прийоми виробляються у процесі практичної діяльності прокурора, узагальнюються та весь час удосконалюються.

Вони базуються на вимогах закону і зазвичай відображаються у методичних посібниках, розробках, інформаційних листах тощо. Зазначені джерела містять рекомендації загальною характеру. Поряд з цим методика прокурорського нагляду у значній мірі має індивідуальний характер, оскільки розрахована на творчий потенціал конкретного прокурорського працівника. Опанування нею багато в чому залежить від досвіду роботи працівника, його ініціативності та активності, здатності сприймати наукові рекомендації організації прокурорсько-наглядової діяльності, поєднуючи їх із практичними навичками роботи.

Актуальним питанням сьогодення є методичне забезпечення нагляду за додержанням і застосуванням законів. Йдеться, перш за все, про розробку окремих методик, тобто сукупність методів та прийомів, які застосовуються прокурорами для виявлення, усунення та попередження порушень конкретного закону або групи тотожних законів, обставин, що їм сприяють, на конкретному об’єкті, в конкретному органі.

Розробка методичних рекомендацій щодо здійснення наглядової діяльності та впровадження їх у практичну діяльність покладається на структурні підрозділи Генеральної прокуратури України, прокурорів обласного рівня та Академію прокуратури України при Генеральній прокуратурі України (п. 8 наказу Генерального прокурора України № 6 гн, 2004р).