Студопедия

Главная страница Случайная страница

КАТЕГОРИИ:

АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника






Загартування






Під загартуванням розуміють підвищення стійкості організму до впливу коливань температури повітря і води, вологості повітря, атмосферного ти­ску, сонячного випромінювання та інших фізичних чинників навколиш­нього середовища. Фізіологічне загартування розглядають як адаптацію, яка досягається багаторазовим тренуванням, впливом загартувального чинника або комплексу чинників. Загартування підвищує адаптаційні можливості організму не тільки до породних, а й до інших несприятливих (фізико-хімічних, біологічних, психофізіологічних) умов. Знижується чут­ливість до респіраторних та інших заразних захворювань, підвищується працездатність, яка сприяє формуванню позитивних психофізіологічних реакцій. Загартування — ефективний шлях корекції генетичне зумовленої чутливості до несприятливих природних впливів. Значення загартування в сучасних умовах дуже велике, особливо для дітей з малорухомим спосо­бом життя. Загартування потрібно починати з грудного віку.

Під час проведення загартування слід дотримуватися таких принципів:

• поступовість (поступове збільшення інтенсивності й тривалості впливу загартувального чинника);

• систематичність (загартувальні процедури слід використовувати регулярно за визначеною схемою);

• комплексність (цілеспрямоване поєднання впливу кількох чинників, наприклад, повітря, води тощо);

• індивідуальний режим (характер, інтенсивність і режим загартування мають враховувати індивідуальні особливості людини, зокрема, вік, стать і стан здоров'я).

Загартування можна розпочинати і проводити в будь-яку пору року. Унаслідок дії загартувальних процедур в організмі відбуваються корисні морфологічні та функціональні зміни: удосконалюються процеси терморе­гуляції, підвищується бар'єрна функція шкіри, стовщується епідерміс, збільшується вміст жиру в поті й зменшується вміст води в тканинах.

Основними загартувальними чинниками є повітря, вода, сонячне випромінювання.

 

 

Загартування дітей 1-го року життя

 

Особливе значення в розвитку здорової дитини має загартування, тобто правильне використання сонця, повітря і води. Уже дітей 2—3 міс життя потрібно роздягати декілька разів на день і проводити їм повітряні ванни протягом 1—2 хв. Під час проведення повітряної ванни потрібно змінюва­ти положення дитини: класти її то на спину, то на живіт. Таке загартуван­ня повітрям можна проводити в кімнаті при температурі не нижче від 21— 22 °С, потім поступово можна знижувати її до 18—20 °С з попереднім провітрюванням.

Улітку повітряні ванни потрібно проводити на свіжому повітрі, у так званому мереживному затінку дерев, де є розсіяне сонячне світло, багате на УФ-промені. Температура повітря в затінку на початку загартування по­винна бути не нижчою від 22 °С, надалі — дещо нижчою — до 17 °С. Не­обхідно захищати дитину від вітру. Тривалість повітряної ванни поступо­во слід збільшувати. Для дітей першого півріччя життя вона становить від 1— 2 хв до 10—15 хв, а дітям віком понад 6 міс — до 20—30 хв. Прово­дять повітряну ванну не раніше ніж через 1—2 год після їди.

Загартуванню організму сприяють водні процедури: обливання, обти­рання, душ, ванна. Протягом перших місяців життя дитині після звичайної (гігієнічної) ванни роблять обливання водою, температура якої на 1— 2 °С нижча від температури води у ванні. Поступово температуру води для об­ливання можна знизити ще на 2—З °С.

У літню пору року слід починати таку загартувальну процедуру, як об­тирання. Його краще проводити вранці. Добре поєднувати обтирання з гімнастикою, щоб уникнути надмірного охолодження. Маленьким дітям пе­ред тим, як розпочати вологі обтирання, рекомендується протягом 1— 2 тиж проводити сухі обтирання. Тіло дитини розтирають по частинах шматком чистої фланелі до легкого почервоніння. Діти дуже люблять сухі обтирання.

Вологі обтирання проводять із 2—3-місячного віку м'якою рукавич­кою з махрової тканини, змоченою у воді. Для обтирання до води додають кухонну або морську сіль (2 столові ложки на відро води). У холодну пору року для дітей віком до 1 року температура води повинна бути 36—37 °С, влітку — 34—35 °С. Поступово температуру води знижують до З0— 32 °С.Тривалість вологих обтирань не повинна перевищувати 5 хв. Спо­чатку обтирають руки, потім ноги, груди, живіт і в останню чергу — зад­ню поверхню тіла. Після цього кожну частину тіла витирають до легкого почервоніння і вкладають дитину в постіль на 10—15 хв.

У жаркі дні обтирання можна замінити на обливання. Обливати потрібно так, як обливають дитину після купання, але температура води спочатку повинна бути не нижчою ніж 37 °С.

 

 

Потім поступово її можна знижувати до З0—28 °С. Після обливання дитину потрібно добре витерти і загорнути в махровий рушник. Водні процедури повинні приносити за­доволення дитині, не викликати в неї роздратування і плачу. Перше ніж приступати до водних процедур, слід порадитися з лікарем.

Сонячні ванни дитині віком до 1 року не проводять через небезпеку перегрівання організму, що може призвести до важких наслідків.

Загартування дітей дошкільного і шкільного віку

 

Загартуванню сприяють правильно організовані прогулянки, водні проце­дури (обливання, обтирання), сонячні, повітряні та гігієнічні ванни.

Завдяки впливу свіжого чистого повітря підвищується стійкість, опірність організму до захворювань. Дія повітря на шкіру забезпечується завдяки температурі, вологості та руху. Дітям дошкільного віку рекомен­дується повітряні ванни проводити в русі, у вигляді рухливих ігор та за­нять. Ванни проводять у приміщенні за температури 18—20 °С, а влітку — у затінку під деревами. Найзручніший час для повітряних ванн — 10— 11-та години, через З0—40 хв після першого сніданку. Тривалість повітря­ної ванни збільшують кожні 2—3 дні на 5 хв і поступово доводять до 60 хв. Корисні дітям і обтирання. Перше ніж розпочати вологі обтирання, протягом 2 тиж роблять сухі обтирання всього тіла до появи легкого по­червоніння шкіри. Для обтирання користуються рукавичкою з м'якою тка­нини або кінцем рушника, змоченим у воді певної температури і добре відтиснутим. Спочатку шкіру зволожують, потім витирають досуха до по­яви легкого почервоніння.

Температура води для першого обтирання має бути не меншою ніж 35 °С. При наступних обтираннях у подальшому її знижують кожні 2— З дні на 1— 2 °С і доводять до 22—25 °С. Цю процедуру краще проводити в ранкові години після нічного сну. Після обтирання дітям слід порухатися.

Обливання рекомендують проводити дітям віком понад 1 рік. Спочат­ку температура води не повинна бути нижчою за 35 °С. Через кожні 2— З дні її знижують на 1 °С і доводять до 22—24 °С. Обливання роблять взимку — після нічного сну, а влітку — перед другим сніданком чи обідом. Під час обливання струмінь води завдовжки 20—25 см, обминаючи голо­ву, спрямовують на ліве, а потім на праве плече, руки, груди, живіт, спину. Обливати дітей можна під душем або із садової лійки, ківшика. Тривалість обливання — 1—2 хв. Після обливання дитину досуха витирають до лег­кого почервоніння шкіри й одягають.

 

 

З місцевих водних процедур корисні й доступні в будь-яких умовах обливання ніг водою. Цю процедуру застосовують дітям з 2—3-го року життя, краще перед нічним сном. Оскільки температура ніг нижча від тем­ператури тіла, можна починати з температури води 28—30 °С і, поступово знижуючи її на 1 °С кожні 2—3 дні, доводячи до 15—18 °С. Діти швидко звикають до такої води і вона вже не здається їм холодною.

Сонячні ванни призначають тільки здоровим дітям. Проводити їх слід вранці до 10-ї години, а також після 17-ї, якщо температура повітря в затінку 20—22 °С. Тривалість сонячних ванн у перші три дні — 2 хв, а потім кожні 2—3 дні її збільшують на 2 хв. Максимальна тривалість таких ванн — 30—40 хв. Після сонячної ванни дітей обливають теплою (35 °С) водою.

У дітей шкільного віку слід враховувати призвичаєність їх до низької та високої температури повітря, протягів, охолодження ніг. Слід застеріга­ти дітей, особливо підлітків, від захоплення зовнішніми ефектами: ходьби в зимовий час з непокритою головою, дуже довгого перебування у воді, на­магання швидко засмагнути.

Повітряні ванни взимку приймають роздягненими в добре провітре­ному приміщенні протягом 10—15 хв. Температура в приміщенні має ста­новити 18 °С. Поступово час процедури збільшують, а температуру повіт­ря знижують. Добре поєднувати повітряні ванни з іграми, ходьбою, фізич­ними вправами.

З настанням теплих днів загартування слід проводити на відкритому повітрі. По мірі звикання тривалість повітряних ванн у русі можна збільши­ти до 1 год. Улітку корисно ходити босоніж, що запобігає простудним захво­рюванням. Для загартування необхідно в будь-яку пору року регулярно провітрювати приміщення, спати з відкритим вікном або кватиркою.

Загартуванню повітрям сприяють ігри, заняття в дворі, на майданчику, прогулянки та екскурсії. У приміщеннях різного призначення повинна бути відповідна температура: у кімнатах — 18—20 °С, у класах — 17— 18 °С, у гімнастичних залах — 15—16 °С.

Для загартування застосовують водні процедури: у порядку наростан­ня сили їх дії — обтирання, обливання, душ і купання.

Обтирання тіла губкою або фланелевою рукавичкою, змоченою у воді, здійснюють після ранкової гімнастики. Спочатку температура має стано­вити 28 °С для молодших школярів і 26 °С для підлітків. Через кожні 2 дні температуру води знижують на 1—2 °С і доводять до 18—20 °С. Техніка обтирання така: спочатку обтирають руки від кисті до плеча, потім послідовно груди, живіт, спину, ноги. Після цього інтенсивно розтирають тіло махровим рушником до почервоніння.

 

Обливання має сильніший вплив на організм школяра. Воно призво­дить до енергетичного звуження судин із наступним швидким розслаблен­ням. Температура води для обливання така сама, як і для обтирання, і її по­ступово можна знижувати до 15 °С. Обливання водою проводять таким чи­ном: дитина стає у ванну або великий таз і, взявши в руки кухоль або лійку з підготовленою для процедури водою, поступово виливає її на себе, почи­наючи з плечей. Після обливання слід швидко й енергійно розтерти тіло рушником до почервоніння шкіри і відразу одягнутися.

Під час купання під душем до температурного впливу води додається масажний. Гігієнічний душ особливо добре знімає теплове навантаження на організм у гарячу пору року. Для купання під душем рекомендують во­ду температури 28—З0°С.

Ранкове вмивання можна застосувати як загартувальну процедуру, як­що школярі вмиватимуться холодною водою. Підлітки можуть митися хо­лодною водою до пояса.

Миття ніг перед сном має не тільки санітарне, але і загартувальне зна­чення. Молодші школярі повинні мити ноги водою кімнатної температури, підлітки — холоднішою.

Купання у водоймах — один із найкращих способів загартування дітей у літню пору. Купання починають із 5-хвилинного перебування у воді при температурі повітря 25 °С, води — 20—22 °С. Тривалість купан­ня поступово доводять до 15—20 хв. Вийшовши з води, діти повинні на­сухо витертися рушником.

Загартування сонцем починають із 5—10-хвилинного перебування на сонці, поступово його доводять до 30 хв для дітей молодшого шкільного віку і до 60 хв для підлітків. Не слід домагатися відразу інтенсивної засма­ги. Кращий час для приймання сонячних ванн — з 9-ї до 11-ї години. Не можна загорати натще і раніше ніж через 2 год після їди.

Після сонячних ванн слід відпочити в затінку, а потім приступити до водних процедур. Такий поєднаний вплив повітря, води, сонячного проміння і руху благотворно впливає на організм.

Загартування людей похилого віку

 

Поряд із заняттями фізичними вправами обов'язковим елементом режиму людини похилого віку повинно бути використання сил природи: повітря­них і сонячних ванн, водних процедур.

Сприятливий вплив цих чинників природи значно підвищує ефек­тивність занять фізичними вправами. Тому заняття рекомендується прово­дити в м'якому, зручному одязі на відкритому повітрі, використовуючи водні процедури, повітряні та сонячні ванни.

 

Повітряні ванни слід приймати протягом усього року: літом — на свіжому повітрі, зимою — у приміщенні. Починати загартування рекомен­дується при температурі повітря 20 °С. Тривалість перших повітряних ванн — 10—15 хв. Поступово вона зростає до 1, 5—2 год.

Водні процедури можна застосовувати у вигляді обтирань, обливань, душа, купань. Спочатку рекомендують використовувати воду індиферент­ної температури (34—36 °С). Надалі її поступово знижують до 12—15 °С. Після водних процедур необхідно розтерти шкіру і відразу одягнутися. Особи, які починають загартування, повинні пам'ятати про необхідність суворого дозування сил природи, як найважливішої умови, що забезпечує позитивний ефект.

Порушення, які виявляють

під час обстеження шкіри

та підшкірної жирової клітковини

Оцінку стану шкіри та підшкірної жирової клітковини потрібно проводити, враховуючи вік пацієнта, його конституційний тип, стать, масу тіла тощо. Під час обстеження збирають анамнез, проводять огляд, пальпацію шкірних покривів.

 


Поделиться с друзьями:

mylektsii.su - Мои Лекции - 2015-2024 год. (0.015 сек.)Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав Пожаловаться на материал