Роль експертизи в митній справі

У митних цілях проводиться велика кількість різних експертиз, необхідних для забеспечення ввезення товарів належної якості, забезпечення безпеки ввезенного товару та інших вимог.

Експертиза є особливим видом науково-практичного дослідження, проведеного експертами з метою одержання достовірного, кваліфікованого, об’єктивного і незалежного висновку щодо достовірності наданої інформації та відповідності документам об’єктів митного контролю.

Митна експертиза може призначатися під час митного оформлення й контролю, у досудовому розгляді, у процесі виробництва й розгляду справ про адміністративні правопорушення, кримінальних справ про контрабанду, у судовому й арбітражному процесі, а також у позасудовому розгляді.

Експертиза проводиться експертами митних лабораторій та інших установ, окремими фахівцями, що призначаються посадовою особою митного органу, яка відповідає за проведення митного контролю, або яка займається конкретною справою про порушення митного законодавства.

Метою митної експертизи є визначення істинного, прихованого, фальсифікованого в об'єктах експертного дослідження.

Предметом експертизи є властивості, зв'язки й відносини, які характеризують товари з погляду митного законодавства.

Експертизи дозволяють вирішити такі завдання митного контролю:

– виявлення фактів недостовірного декларування товарів;

– забезпечення правильності нарахування й стягнення митних платежів;

– визначення належності до товарів, до яких застосовуються заборони й обмеження, установлені відповідно до законодавства держави про державне регулювання зовнішньоторговельної діяльності.

У предмет митної експертизи входить дослідження таких властивостей об'єктів, за якими митні органи можуть ухвалити рішення:

– про факт переміщення товарів через митний кордон;

– про віднесення товарів до дозволеного, обмеженого або забороненого законодавством обороту;

– про митне найменування з метою визначення коду за УКТЗЕД;

– про середньостатистичну ринкову ціну в певному секторі ринку на певну дату;

– про місце походження товару з метою визначення країни походження;

– про віднесення до торговельного або неторговельного обороту;

– про віднесення до певного митного режиму тощо.

До об'єктів митної експертизи відносяться товари, транспортні засоби або документи, що містять відомості про товари й транспортні засоби або про здійснення операцій по відношенню до них. До зразків, які направляють на експертизу, додається супровідна документація, вантажна митна декларація, стандарти, сертифікати й паспорти якості, технологічні регламенти, креслення, фотографії, зразки для порівняльного дослідження та інші матеріали.

Серед досліджуваних об'єктів необхідно відокремити ідеальні об'єкти, тобто інформаційні продукти й ресурси, включаючи об'єкти інтелектуальної власності, а також фінансові інструменти.

До інструментарію митної експертизи відносяться методи експертиз, створені в інших предметних галузях знань. Деякі методики, характерні для митної експертизи, являють собою ноу-хау, невідомі особам, що свідомо порушують митні правила. Це дозволяє визначати товари, які декларуються не за своїм найменуванням, якістю, торговельною маркою, країною походження.

Методи дослідження митної експертизи можна класифікувати на небіологічні, біологічні, інформаційно-аналітичні. Небіологічні методи поділяють на оптичні, фізико-хімічні та електромеханічні.

Розрізняють таки види митних експертиз: матеріалознавча, ідентифікаційна, хімічна, сортифікаційна, технологічна, товарознавча, екологічна, мистецтвознавча, сертифікаційна, вартісна, оцінна, техніко-криміналістична та ін.

Експертизи пов'язані з трьома видами діяльності митних органів: митне оформлення й митний контроль; розслідування й розгляд справ про порушення та злочини в митній справі; реалізація конфіскованих та повернених іншими способами в державну власність товарів.

Залежно від напрямку діяльності митних органів різні види митних експертиз об’єднуються в три класи:

– за критерієм (або товарознавчі);

– судові (криміналістичні);

– оцінні.

1. Ідентифікаційна експертиза повинна:

– з’ясовувати до якого класу або групи однорідних товарів відноситься товар;

– визначити найменування й належність товару до виробів (речовин), ввезення/вивезення яких обмежене або заборонене;

– установити відповідність товару якісним характеристикам і технічному опису на нього.

2. Хімічна експертиза відповідає на питання:

– визначити хімічний склад об'єкта;

– установити, чи не наявні в зразку речовини, що вказують на належність до товарів, які підлягають особливому контролю (спирт етиловий);

– визначити вміст компонентів у об'єкті;

– ідентифікувати речовину за хімічним складом і співвідношенням компонентів у ній.

3. Сортифікаційна експертиза повинна:

– визначити марку, сорт, вид, натуральність взятого для дослідження товару;

– з’ясовувати, чи відповідає досліджуваний об'єкт конкретному нормативно-технічному документу;

– визначити, чи відповідає досліджуваний товар чинним стандартам;

– з’ясовувати, чи відповідає якість товару наданій технічній документації;

– визначити належність окремої одиниці до певної групи товарів.

4. Матеріалознавча експертиза повинна відповісти на питання:

– з’ясовувати, з якого матеріалу виготовлений виріб;

– визначити, фізичні, хімічні й механічні властивості матеріалу;

– визначити технологічні критерії, які впливають на класифікацію досліджуваного матеріалу.

5. Товарознавча експертиза повинна:

– визначити митне найменування товару згідно з товарною номенклатурою (УКТЗЕД);

– визначити якісні характеристики товару, що впливають на його вартість;

– установити оптову ринкову вартість товару.

6. Оцінна експертиза проводиться з метою визначення споживчої вартості товарів, повернутих у державну власність. Вона повинна:

– з’ясовувати призначення та визначити споживчі властивості товару;

– визначити властивості товару відповідно до нормативно-технічних документів;

– установити оптову ринкову вартість товару.

7. Екологічна експертиза проводиться з метою оцінки можливості ввезення, вивезення товару або переміщення під конкретний митний режим. Вона повинна визначати:

– екологічну або експлуатаційну безпеку товару;

– відповідність якості товару вимогам стандартів і медико-біологічних нормативів;

– наявність руйнуючих озон речовин;

– належність товару (речовини) до небезпечних відходів.

Додаткова експертиза призначається, якщо висновок експерта є недостатньо ясним або неповним. Вона доручається тому самому або іншому експертові. Повторна експертиза призначається, якщо висновок експерта є необґрунтованим або є сумнів у його правильності. Вона доручається іншому експертові. Якщо експертизу проводить невелика кількість експертів в одній галузі знань, вона називається комісійною. Якщо експертизу проводять експерти різних областей, вона називається комплексною.

Необхідні для проведення експертизи умови забезпечуються виключно у спеціальних обладнаних установах. Для проведення митних експертиз, у митній системі України передбачені Центральна митна лабораторія, яка є спеціалізованою митною установою, а також підпорядковані їй митні лабораторії, які є структкрними підрозділами регіональних митниць та митниць.

Центральній митній лабораторії та митним лабораторіям надається право на здійснення експертної діяльності в межах питань, віднесених до компетенції митної служби.