Правове регулювання мат відп.

Поняття матеріал відп за трудовим правом.

Матеріальна відповідальність робітників і службовців за шкоду, заподіяну майну підприємства, визначена ст. ст. 130-138 КЗпП та деякими підзаконними актами. Встановлена цими актами відповідальність є важливим засобом виховного впливу на робітників і службовців щодо дисциплінованого ставлення до майна підприємства, поважного додержання існуючого правопорядку, забезпечення матеріальних інтересів конкретних підприємств, трудових колективів і суспільства в цілому. При сприянні відповідальності досягається мета попередження пра­вопорушення в галузі охорони власності підприємства.

В той же час матеріальна відповідальність не становить частини дисциплінарної відповідальності, тому притягнення працівника до матеріальної відповідальності не виключає можливості накладення на нього дисциплінарного стягнення.

Матеріальна відповідальність як важливий інститут трудового права покликана забезпечити відповідність поведінки людей нормам, прийнятим державою. Ця відповідальність, на відміну від дисциплінарної, є двосторонньою, оскільки відповідальність несе не тільки працівник перед власником або уповноваженим ним органом, а й власник перед працівни­ком за заподіяння шкоди його майну або здоров'ю.

Тому матеріальною відповідальністю за трудовим правом є встановлений законом обов'язок сторони трудового договору відшко­довувати збитки, заподіяні іншій стороні протиправними і виновними діями.

правове регулювання мат відп.

Матеріальну відповідальність у трудовому праві України регулюють

наступні правові акти:

1) Глава ІХ Кодексу законів про працю України (далі по тексту КЗпП);

2) Указ Президії Верховної Ради СРСР від 13.07.1976 № 4204-ІХ " Про

затвердження Положення про матеріальну відповідальність робочих і

службовців за шкоду, заподіяну підприємству, установі, організації;

3) Постанова Ради Міністрів СРСР від 03.10.1977 № 889 " Про порядок

укладення письмових договорів про повну матеріальну відповідальність

робітників та службовців за незабезпечення збереження цінностей,

переданих їм для зберігання або для інших цілей";

4) Постанова Держкомпраці СРСР від 28.12.1977 № 447/24 " Про

затвердження переліку посад і робіт, які заміщаються або виконуються

робітниками, з якими підприємством, установою, організацією можуть

укладатися письмові договори про повну матеріальну відповідальність за

незабезпечення збереження цінностей, які були передані їм для

збереження, обробки, продажу (відпуску), перевезення або застосування в

процесі виробництва, а також типового договору про повну індивідуальну

матеріальну відповідальність";

5) Постанова Держкомпраці СРСР та ВЦРПС № 259/16-59 від 14.09.1981 " Про

затвердження Переліку робіт, у разі виконання яких може запроваджуватися

колективна (бригадна) матеріальна відповідальність, умов її застосування

та типового договору про колективну (бригадну) матеріальну

відповідальність";

6) Наказ Мінпраці № 43 від 12.05.1996 " Про затвердження Переліку робіт,

при виконанні яких може запроваджуватися колективна (бригадна)

матеріальна відповідальність, умови її застосування і типового договору

про колективну (бригадну) матеріальну відповідальність".