За порушення законодавства про охорону праці

Законодавством передбачено застосування правових санкцій до підприємства (медичного закладу), де не виконуються вимоги щодо охорони праці. Відповідно до ст. 43—44 Закону України «Про охорону праці», за порушення нормативних актів про охорону праці, невиконання розпоряджень посадових осіб органів державного нагляду з питань безпеки, охорони праці і виробничого середовища підприємства, установи, організації можуть притягатись органами державного нагляду за охороною праці до сплати штрафу.

Максимальний розмір штрафу не може перевищувати 2 % місячного фонду заробітної плати медичної установи, організації.

Штрафи накладають керівники Держнаглядохоронипраці та місцевих органів.

Медичний заклад сплачує штраф за кожний нещасний ви­падок та випадок хронічного захворювання, які сталися на виробництві з його вини. Якщо встановлено факт приховування нещасного випадку, заклад сплачує штраф у десятикратному розмірі. Конкретні вимоги і порядок накладання штрафів визначає законодавство. Власник чи уповноважений ним орган має право оскаржити в місячний термін рішення про стягнення штрафу в судовому порядку.

Несплата штрафу впродовж місяця після остаточного вирішення спору тягне за собою нарахування (на суму штрафу) пені у розмірі 2 % за кожний день прострочення.

Законодавством також встановлена юридична відповідаль­ність медичних працівників, винних у порушенні законодавчих актів про охорону праці. Усі, хто не виконує вимог, насамперед відповідальні у дисциплінарному порядку.

Кодексом про адміністративні правопорушення України (ст. 93, п. 4 ст. 188, п. 5 ст. 188) передбачена адміністративна від­повідальність.

Кримінальним кодексом України від 5 квітня 2001 р. перед­бачена кримінальна відповідальність за порушення:

а) вимог законодавства про охорону праці (ст. 271);

б) правил безпеки під час виконання робіт зі шкідливими умовами праці (ст. 272);

в) правил безпеки на вибухонебезпечних медичних підприєм­ствах або у вибухонебезпечних цехах (ст. 273);

г) правил, що стосуються безпечного використання медичної промислової продукції або безпечної експлуатації будівель і спо­руд, якщо ці порушення створили загрозу медичним працівникам чи настання інших тяжких наслідків, або заподіяли шкоду здоров'ю (ст. 274).

Медичні працівники, що винні за порушення вимог щодо охо­рони праці, притягуються до дисциплінарної, адміністративної, матеріальної, кримінальної відповідальності згідно із законом.

ДИСЦИПЛІНАРНА ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ МЕДИЧНИХ ПРАЦІВНИКІВ

Дисциплінарна відповідальність медичного працівниканастає за порушення ним трудової дисципліни. Відповідно до ст. 147 Кодексу законів про працю України (КЗпП), за порушення трудової дисци­пліни до медичного працівника може бути застосовано лише один з таких заходів стягнення: догана чи звільнення.

Варто зазначити, що штрафи, які в деяких закладах охорони здоров'я (передусім приватної форми власності) накладаються на винних у порушенні трудової дисципліни, не передбачені чинним трудовим законодавством як захід дисциплінарного стягнення, а тому не можуть застосовуватися до працівників.

Медичний працівник зобов'язаний:

- чесно і сумлінно працювати;

- своєчасно і точно виконувати розпорядження власника або
уповноваженого ним органу;

- дотримуватися трудової і технологічної дисципліни;

- дотримуватися вимог нормативних актів про охорону праці;

- дбайливо ставитися до майна власника, з яким укладено трудовий договір (ст. 139 КЗпП).

У зв'язку з цим за недотримання будь-якого з перелічених обов'язків медичний працівник може бути притягнений до дис­циплінарної відповідальності. Протиправною є поведінка (тобто дії або бездіяльність) працівника, яка не відповідає встановленим правилам. Наприклад, запізнення на роботу, прогул, поява на роботі в стані алкогольного сп'яніння. Протиправними також є відмова від виконання законного розпорядження керівника закладу охорони здоров'я (роботодавця), недотримання правил роботи на відповідному устаткуванні, правил зберігання сильнодіючих ре­човин, а також отруйних, наркотичних речовин тощо.

Законодавство, що встановлює юридичну відповідальність за правопорушення, скоєні медичними працівниками під час профе­сійної діяльності, а також практика застосування такого законо­давства потребують суттєвого вдосконалення з огляду на специфі­ку медичної діяльності, наявні соціально-економічні умови тощо. Разом з тим знання керівниками та їхніми підлеглими чинного законодавства щодо відповідальності медичних працівників і вжиття заходів щодо забезпечення його дотримання є запорукою нормальної роботи лікувально-профілактичного закладу.

ОСНОВНІ ПРИНЦИПИ НАКЛАДАННЯ ДИСЦИПЛІНАР­НОГО СТЯГНЕННЯУ СФЕРІ МЕДИЧНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ.

У ст. 148—150 КЗпП визначено принципи накладання дисци­плінарного стягнення у сфері медичної діяльності. Такими прин­ципами є:

- дисциплінарне стягнення застосовується не пізніше одного місяця з дня виявлення порушення, не рахуючи часу звільнення медичного працівника від роботи у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю або перебуванням його у відпустці;

- дисциплінарне стягнення не може бути застосоване пізні­ше, ніж через шість місяців від дня вчинення порушення;

- до застосування дисциплінарного стягнення роботодавець повинен вимагати від медичного працівника пояснення у письмо­вій формі;

- відмова працівника дати пояснення не є перепоною для за­стосування дисциплінарного стягнення;

- при обранні виду стягнення власник або уповноважений ним орган має враховувати ступінь тяжкості вчиненого проступ­ку і заподіяну ним шкоду, обставини, за яких вчинено проступок, і попередню роботу працівника;

- за кожне дисциплінарне порушення може бути застосовано тільки одне дисциплінарне стягнення;

- дисциплінарне стягнення може бути оскаржене працівни­ком в органах розгляду трудових спорів;

- наказ (розпорядження) роботодавця про застосування дис­циплінарного стягнення оголошується працівникові під розписку.