Функції, характеристика образу сприйняття та йогопроцесуальність

Функції сприйняття. Людина постійно взаємодіє з навколишнім світом. Будь-який акт такої взаємодії спирається на чуттєву представленість її найближчого (а іноді й неіснуючого) середовища, що включає загальне орієнтування, оцінку місця розташування релевантних об´ єктів, їхніх фізичних властивостей і ситуативної значущості, поведінкового, символічного або естетичного змісту. Така первинна інформація слугує джерелом для появи і функціонування вищих форм психічної діяльності, що виходять за межі безпосередньої даності і забезпечують регуляцію різноманітної орієнтованої, пізнавальної і практичної діяльності (локомоції, пошук розв´ язання завдання, акт соціальної комунікації або трудові операції тощо).

Загалом у життєдіяльності людини сприйняття виконує такі функції:

загального орієнтування (у пізнанні, поведінці, естетиці);

оцінювання (оцінку місцерозташування релевантних об ´ єктів, їх форм, величини, фізичних властивостей розташування один щодо одного, ситуативного значення, поведінкового, символічного або естетичного змісту);

пізнавальна (відображення нових предметів та явищ, їх сутності, зв´ язків між ними тощо);

контролю практичної діяльності (під час створення нових об´ єктів);

регулятивна (регулювання поведінки і діяльності в процесі взаємодії з предметами та явищами).

Інформація, отримана на основі сприйняття, слугує джерелом для появи і функціонування вищих форм психічної діяльності. Вона забезпечуєрегулювання різнобічної орієнтованої, пізнавальної та практичної діяльності. Це стосується і пошуку розв´ язання завдання, і локалізацій, і актів соціальної комунікації, і операцій праці тощо.

Психічний процес, в результаті якого породжується чуттєвий образ, структурований за відповідними принципами, і який одним із обов ´ язкових елементів має самого спостерігача, має назву сприйняття.

Відображувальна природа образу сприйняття передбачає, що його зміст повинен охоплювати суттєві об ´ єктивні властивості фізичного світу.

Хоча іноді сприйняття буває і «відокремленим». Виходячи з того, що чуттєвий образ є об´ єктом вивчення багатьох наук - філософії, естетики, фізіології, біології, фізики та інших, то специфічний предмет психології сприйняття полягає у вивченні механізмів породження іфункціонування чуттєвого образу навколишнього світу, а також механізмів перцептивного управління і контролю діяльності.

Головні характеристики образу сприйняття:

безпосередність сприйняття;

адекватність сприйняття;

реальність (достовірність) сприйняття;

просторовість сприйняття (напрям, віддаленість, локалізація, протяжність);

інтенсивність сприйняття (яскравість, гучність, важкість, сила запаху тощо);

динаміка сприйняття (зміна, рух,

мерехтіння);

чуттєвий тон (освітленість, кольоровість, теплота, тональність, гладкість, приємність);

структурні відношення (розмір, орієнтація, форма, контраст, співзвучність, смакове поєднання, композиція запаху);

послідовність (або амодальність) чуттєвого образу (кінцевий образ не роздроблюється на кілька модальних копій того самого об´ єкта);

константність сприйняття (тобто відносна незалежність образу об´ єкта від зміни зовнішніх умов його спостереження);

означеність змісту, який сприймається (сприймаються об´ єкти або події, які мають свою назву і значення (наукове, життєве або функціональне);

предметність образу сприйняття; модальність сприйняття (наприклад, явища - тобто явище сприймається як певна модель, наприклад поведінки, відносин тощо. Так само сприйняття об´ єкта іноді відрізняється від його фізичного опису.).

Розвиток сприйняття супроводжується автоматизацієюспецифічних орієнтуючих компонентів діяльності, що зумовлює скорочення часу на впізнавання даного класу об´ єктів. Однак, попри вдавану симультанність (одномоментність) сприйняття в зрілому віці, детальний мікрогенетичний аналіз показує наявність, хоча й у згорнутій формі, усіх атрибутів перцептивного процесу, включаючи і його еферентні компоненти.

Найінтенсивніший період розвитку сприйняття, його диференціюванняточності припадає на ранній тадитячий вік, але здатність до перцептивного розвитку зберігається впродовж усього життя. На продуктивність сприйняття впливають умови життєдіяльності та рід професійних занять. Необхідність навчання сприйняттю особливо зросла у зв´ язку з появою безлічі штучних, тобто зроблених руками людини, об´ єктів (будинки, машини, предмети побуту), а також образотворчих (картини, скульптури, кіно, телебачення, комп´ ютерна або голографічна імітація) та символічних (букви, знаки, графіки, карти) засобів відображення реальності.