Мотиви праці

Один мудрець спробував з'ясувати, чому люди працюють. Став обабіч шляху, яким возили каміння на побудову собору, і першого зустрічного їздового запитав: «Що ти робиш, людино добра?» «А хіба не бачиш, -

відповів той - везу каміння». «А ти?» - запитав мудрець іншого. «Зароб­ляю на хліб собі і дітям своїм». Третій їздовий сказав: «Будую собор, мудрий старче». Всі вони робили одну справу: возили каміння. Всі от­римували гроші за свою роботу. Але смисл у свої дії вкладали різний.

* * *

Звичайно, мотивація - не єдиний чинник, який визначає ефек­тивність трудової діяльності. її зв'язок із трудовою поведінкою опо­середкований статтю, віком, станом здоров'я людини, її кваліфіка­цією, виробничим досвідом, задоволеністю роботою тощо.

За даними досліджень⁴⁸, 12 % опитаних працюють із почуття обо­в'язку й інтересу до самої роботи. Не менш як 80 % працівників вва­жають роботу засобом добування хліба для себе і своїх близьких. Решта прагне поєднати в собі уміння продуктивно і якісно працюва­ти і отримувати матеріальну винагороду за свою працю, а також мо­ральне задоволення⁴⁹.

Гроші виконують у мотивації праці найбільш очевидну роль. Для де­кого гроші важливі і як міра досягнення певного становища в суспільстві. Забезпеченість створює почуття незалежності, стабільності і безпеки.

Людина з певним добробутом може звернутися до культурних і суспільних цінностей, спробувати, нарешті, допомогти ближньому. Стати людиною в повному розумінні цього слова.

Проте, незважаючи на це, коли американців різного віку спитали, чи згодні вони прожити решту життя в забезпеченості, але не пра­цювати, більшість із них відповіла «ні».

За результатами дослідження А. Маслоу⁵⁰, кожна працююча лю­дина задовольняє свої потреби в таких співвідношеннях, %:

• фізіологічні - у харчах,
відпочинку, житлі - на 85;

• у безпеці - на 75;

• у спілкуванні - на 50;

• у повазі - на 40;

• у самоповазі й творчості - на 10.

⁴⁸ В основі даних лежать соціологічні дослідження, проведені сектором мотивації НДІ праці Росії. Обстежено 41 підприємство різних галузей від При­балтики до Владивостока.

⁴⁹Зачем мьі работаем? // Социалист. труд. - 1991. - № 6. - С. 24 - 29.

⁵⁰Див: Аверченко Л.К. Уроки психолога для менеджера // ЗКО. - 1993. - №7. -С. 201-210.

У ФРН для нового покоління, яке вступило в трудове життя на рубежі 90-х років, характерні зміни оцінних орієнтацій, спонукаль­них мотивів до праці. На перший план висуваються самореалізація і саморозвиток. Іде в минуле однобічна орієнтація на матеріальні сти­мули. Мотивація має комплексний характер, пов'язаний зі змістом, умовами праці, трудовими стосунками, вихованням, освітою, про­фесійною підготовкою працівників.

Актуальний лозунг трудової моралі у ФРН: «Праця має приноси­ти радість! Тільки коли робота йде на лад, виникають нові ідеї»⁵¹.

Як показують спостереження, коли у нас всім без винятку праців­никам організації на певний, однаковий і значний рівень підвищити платню, то продуктивність праці зростає тільки на певний незнач­ний проміжок часу, а потім знову знижується до тієї межі, яка була до підвищення платні.

Отже, зарплата є необхідним, але не найголовнішим і універсаль­ним стимулятором ефективності праці персоналу.

Розкриємо повніше деякі основні мотиви праці.