У психологічному розумінні процес самоствердження - це власне зростання до свого образу, створеного рівнем домагань52.

Звідси випливає висновок, що самоствердження - значний рушій (мотив) праці, якщо вона об'єктивно дає змогу самоствердитись.

* * *

Поштовхом для самого самоствердження, як усвідомленого і цілеспрямованого мотиву, може бути і менш усвідомлюваний мо­тив - бажання ображеної чи якимось іншим чином приниженої людини щось комусь довести. Виникає свого роду почуття помсти, яке може вилитися в позитивно чи негативно скеровану діяльність особистості.

«...Щоб збувся я відплатою за зраду. Щоб гірко хтось розкаявся у ній!» -

вирішує автор цих рядків (поет Л.), маючи, звичайно, на увазі досяг­нення високого соціального статусу як помсту за зраду коханої.

Але це був приклад «нейтральної» помсти, від якої нікому ні хо­лодно ні жарко. Навпаки, тому, хто мститься, це, безперечно, піде на користь.

⁵² Тлумачення наше. -Авт. 102

Інколи помста може стати домінуючим мотивом, метою всього життя і тієї діяльності, яку особистість виконує упродовж життя»⁵³.

Батька Хомейні, лідера іранської революції, вбили, коли Хомейні не виповнилося і півроку. Він загинув у двобої із людьми, які пре­тендували на його землю і були близькими друзями полковника Рези-хана - того, що в 1925 році став шахом Ірану і заснував нову динас­тію Пехлеві. До того часу вже армійський генерал, він надів на свою голову корону «царя царів»...

Заповіт матері майбутнього аятоли був коротким: «Помста!» За смерть батька. А у шиїтів (гілка ісламської релігії) заповіти батьків дуже шануються. Все істинно сутнє довіряється тільки кровним ро­дичам. Виконання волі найближчих із них - батьків - вважається подвигом...

Отже, лейтмотив життя - помста. А мститися могутнім людям можна тільки з позиції власної соціальної сили. Один шлях вгору -в життя світське - зачинений. Залишається друга реальна сила -духовенство.

Хомейні любив твори великого поета Сходу Хафіза і сам писав га­зелі. Замолоду він грав у футбол, і все людське не було йому чужим.

Але... в нього була інша мета в житті, і, щоб досягти її, потрібно було, як сказав колись В. Маяковський, наступити на горло власній пісні.

...У 1962 році Хомейні замкнувся в собі і точно вибудував свою концепцію влади... Хомейні відкинув вірші, облишив містицизм. У нього дозрів чіткий план досягнення своєї великої мети. її до­сягненню мала сприяти його популярність у простих іранців... Для виконання плану він вирішив залучити на свій бік вулицю, завою­вати безперечний авторитет у «мустафізинів» - так на фарсі нази­вають знедолених. Він спростив свою розмовну мову, довівши словниковий запас до двох тисяч слів. Його промови, послання, записані на касети, стали зрозумілими навіть неписьменним. Він звертався до багатомільйонної аудиторії з ретельно відпрацьовани­ми молитвами.

Із наведеного прикладу ми побачили, як мета життя - помста -стала наскрізним мотивом особистості, витоки якого - національні традиції і менталітет.

Цей мотив-ціль став основою для формування більш-менш три­валих мотивів діяльності, праці, вчинків. Як ідеальне психічне утво-

⁵³ Государев Н. А. Треугольньїй человек. - М.: Мол. гвардия, 1991. - 270 с.

рення, він став рушійною силою як для окремої особистості, так і опосередковано для цілої нації. Навіть змінив деякі уявлення в мас­штабі планети.