Главная страница Случайная страница
КАТЕГОРИИ:
АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника
І формування сталих мотивів
|
|
Поняття «мотив», «мотивація», «стимул». Ієрархія рівнів потреб. Інтеріоризація стимулу в мотив. Замкнутий цикл життєдіяльності. Схема перевірки ефективності стимулювання. Мотиви діяльності й праці. Усвідомлювані й неусвідомлювані мотиви, особистість, менталітет.
5.1. Інтеріоризація стимулу в мотив
Для розкриття суті проблеми розглянемо спочатку різницю між поняттями «мотив», «мотивація», «стимул».
Мотив44 - це спонукальна причина дій і вчинків людей (те, що штовхає до дії). Основою мотиву діяльності людини є її різноманітні потреби.
Термін «мотивація» являє собою ширше поняття, ніж термін «мотив». Слово «мотивація» використовується в сучасній психології в подвійному розумінні: як визначальне в системі чинників, що детермінують поведінку (потреби, мотиви, цілі, прагнення, наміри та інше), і як характеристики процесу, що стимулює і підтримує активність поведінки на певному рівні.
Мотивацію45, таким чином, можна визначити як сукупність причин психологічного характеру, яка пояснює поведінку людини, її початок, скерованість і активність.
Американський вчений Д. Аткінсон одним із перших запропонував загальну теорію мотивації, яка пояснює поведінку людини, скеровану на досягнення певної мети.
Сила прагнення людини до досягнення поставленої мети (М), за Аткінсоном, може бути встановлена за допомогою такої формули:
44 Психологічний словник /За ред. В.І. Войтка. - К.: Вища школа, 1982. 45НемовР.С. Психология: ВЗкн.-М.: Просвещение; ВЛАДОС, 1995.-Кн. 1. С.390.
м=п в з,
ду дц дц'
де: М - сила мотивації (прагнення);
П - сила мотиву досягнення успіхів як особистісної
диспозиції; Вдц - суб'єктивно оцінювана ймовірність досягнення
поставленої мети (цілі); Здц - особистісне значення досягнення даної мети (цілі)
для людини.
Розкриємо, що означає поняття «стимул», бо часом його плутають із поняттям «мотив» або ж чітко не розмежовують.
Стимул46 - це дія, яка зумовлює динаміку психічних станів індивіда (що позначені як реакція) і виступає щодо неї як причина до наслідку.
Слово «стимул» у перекладі з латини означає загострену палицю, якою поганяли тварин.
Стимул у психології - це спонукання, ефект якого опосередкований психікою людини, її поглядами, почуттями, настроєм, інтересами, прагненнями і т.д.
Стимул не тотожний мотиву, хоча в ряді випадків може трансформуватися в мотив. Отже, якщо стимул інтеріоризується, стає внутрішньою потребою індивіда, а не відповіддю на подразник, тоді він буде одночасно і мотивом.
Мотив зумовлений потребами. А чим же зумовлені самі потреби? Вони забезпечують комфортну життєдіяльність людини.
Американський психолог А. Маслоу47 виділяє п'ять ієрархізова-них рівнів потреб:
• фізіологічні потреби;
• потреби в безпеці й самозбереженні;
• у спілкуванні і любові;
• у самоствердженні й визнанні;
• у самоактуалізації.
Дехто з авторів, наприклад Р.С. Немов, вказує на сім рівнів ієрархії людських потреб за Маслоу (рис. 10).
46Краткий психологический словарь / Сост. Л. А. Карпенко; Под общ. ред. А. В. Петровского, М. Г. Ярошевского. - М: Политиздат, 1985. - 431 с.
47 Маслоу Абрахам. Мотивация и личность // Вестн. Моск. ун-та. Сер. 7. Философия. - 1991, -№ 3 - С. 66-75.
Потреба в самоактуалізації
Реалізація своїх цілей,
здібностей, розвиток власної
особистості
Естетичні потреби
Гармонія, симетрія, порядок, краса
Пізнавальні потреби
Знати, вміти, розуміти, досліджувати
Потреба поваги (поклоніння)
Компетентність, досягнення успіхів, схвалення, визнання, авторитет
Потреба в належності й любові
Належати до спільноти, бути поруч з людьми, бути визнаним і прийнятим ними
Потреба в безпеці
Почуватися захищеним, позбутися невдач, агресивності, страху
Фізіологічні (органічні) потреби
Голод, спрага, статевий потяг та інші
Рис. 10. Піраміда (ієрархія) людських потреб (за Маслоу)
Фізіологічні потреби Абрахам Маслоу вважає, безперечно, домінуючими в запропонованій ієрархії і певним чином це мотивує:
«Без сумніву, фізіологічні потреби переважальні порівняно з іншими. У людини, яка потребує одночасно їжі, безпеки, любові, самоствердження, почуття голоду заглушить решту потреб. Якщо всі потреби не задоволені і в організмі домінують фізіологічні по-
треби, то інші потреби стають просто не суттєвими або відсуваються на задній план.
У такому разі всі здібності будуть скеровані на задоволення відчуття голоду і організація цих здібностей визначатиметься цією обставиною. Сприйняття, інтелект, пам'ять, звички - все це можна буде визначити як знаряддя задоволення відчуття голоду. Здібності, непридатні для подібної діяльності, стають бездіяльними або відходять на другий план.
Прагнення писати вірші, бажання володіти автомобілем, мати нову пару взуття, цікавість до історії - все це забувається або стає другорядним.
Для людини, яка дуже зголодніла, не існує ніяких інтересів, окрім їжі. Він або вона думають про їжу, мріють про їжу, згадують їжу, сприймають тільки їжу, бажають тільки їжу».
Ієрархія потреб за А. Маслоу при всій її привабливості не є ідеальною. Якщо уявити собі ситуацію, подібну до відомої «Життя чи гаманець?», то неважко здогадатися, що коли людина постане перед вибором: життя чи буханець хліба, то, напевно, вибере життя. Інакше кажучи, потреба в безпеці стане на перше місце, а фізіологічна - на друге. Але ж можна бути голодним до такої міри, що жити вже не захочеться?.. Отже, все залежить від міри голоду чи безпеки. Не можна також чітко визначити, яка, наприклад, із потреб більш пріоритетна - у спілкуванні чи у визнанні? - оскільки сила прагнення залежатиме від скерованості, досвіду, життєвих пріоритетів особистості.
Для більш чіткої градації потреб і розкодування на цій основі мотивів діяльності слід виходити із першопочатку, із задуму Великого Конструктора, а саме: «рушій» потреб закладений у самій психобіо-логічній «конструкції» людини. Відомо, що людиною рухають три потужні інстинкти в порядку пріоритетності:
• безпеки;
• гастрономічний;
• продовження роду.
Гастрономічний інстинкт у даному разі розуміють у широкому значенні слова: їжа, житло, одежа...
Отже, одна група потреб залежить від названих інстинктів.
Друга група потреб - це інтелектуально-духовні потреби. («Не єдиним хлібом живе людина... Якщо хліб є на столі», - додає дехто з аналітиків.)
Безпеки
Гастрономічний
Продовження роду
Інстинкти
Біологічні потреби
Інтелектуально-духовні потреби
Потреби життєдіяльності
Стимул
Мотив
: інтеріо-:
; ризація;
: Поведінка,. діяльність,: праця
Мета (ціль)
Задоволення
потреб життєдіяльності
Рис. 11. Схема замкнутого циклу життєдіяльності
На рис. 11 показано, як через стимулювання, мотивацію та діяльність людина досягає певної мети, щоб задовольнити потреби життєдіяльності. Наведена схема фактично зображує замкнутий цикл життєдіяльності: при досягненні поставленої мети задовольняються певні потреби життєдіяльності, потім з'являються нові потреби, мотивується нова мета, яка має позитивні
або негативні стимули (перешкоди, які додають рішучості в досягненні мети) - і так триває весь час, поки людина живе і сподівається.
Спробуймо на прикладах пояснити, що таке інтеріоризація стимулу в мотив і для чого це потрібно знати керівникові, котрий має на меті стимулювати персонал до праці, досягнути більшої віддачі кожного працівника на робочому місці.
Річ у тім, що, стимулюючи працівника, ви можете думати, що він мотивований. Насправді, якщо ці стимули не збігаються із першочерговими потребами вашого підлеглого, вони не будуть «спрацьовувати», мотивувати, переходити у внутрішній психічний план індивіда, спонукати його до бажаної вам діяльності і результативності.
Запам'ятайте, ви, як керівник, стимулюєте, а мотивує кожен себе сам. Образно кажучи, приміряє на себе запропоновані вами піджаки. Тому ви і повинні якнайкраще знати потреби своїх підлеглих.