Студопедия

Главная страница Случайная страница

КАТЕГОРИИ:

АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника






Система культурно-виховної і просвітницької роботи у підрозділі.






Культурно-виховна і просвітницька робота - це система культурно-просвіт­ницьких заходів та організаційної діяльності щодо організації дозвілля особового складу, спрямована на формування у військовослужбовців високої духовної культури і моральних якостей, почуття патріотизму, вірності традиціям українського народу і задоволення їх естетичних потреб.

Систему культурно-виховної та просвітницької роботи складають:

1. Зміст культурно-виховної та просвітницької роботи:

- формування та розвиток у особового складу гуманістичного світогляду і переконань, високих моральних якостей, почуттів і духовності;

- формування національної свідомості і патріотизму, вірності традиціям народу, загальної і естетичної культури, системи духовних потреб і культури духов­ного споживання, здорового способу життя;

- організація дозвілля та відпочинку, задоволення духовних потреб; забезпечення оволодінням системою національно-історичних та загальнолюдських духовних цінностей;

- досягнення розуміння сутності та змісту сучасних процесів духовного життя українського суспільства та світового співтовариства, обізнаності в подіях культурного життя;

- створення передумов для прояву та розвитку творчих здібностей, активного залучення всього особового складу до процесів духовної діяльності.

2. Складові культурно-виховної та просвітницької роботи:

- культурно-просвітницька робота;

- естетичне виховання особового складу;

- задоволення культурних потреб;

- організація дозвілля та відпочинку особового складу.

3. Принципикультурно-виховної та просвітницької роботи ׃ загальнодержавна і патріотична спрямованість; науковість змісту та організації культурно-виховної і просвітницької роботи; безпосередній зв'язок із життям країни та Збройних Сил, завданнями, що вирішуються частинами та підрозділами; цілеспрямованість, плановість, оператив­ність та безперервність; диференційований підхід до різних категорій особового складу; доступність та конкретність; спирання на національні та світові духовні, культурно-естетичні цінності; активне залучення особового складу до художньо-естетичної творчості.

4. Форми культурно-виховної та просвітницької роботи:

а) за складом учасників на: індивідуальні, групові (гурткові), масові;

б) за формами що використовуються на комплексні і прості.

Комплексні характеризуються складністю структури, різноманіттям методів і засобів, що використовуються.

До них відносяться:

- тематичні вечори (ранки), читання;

- вечори відпочинку;

- усні журнали;

- школи культури;

- вечори запитань та відповідей;

- вечори вшанування;

- технічні вечори;

- вікторини;

- кінофестивалі, кінолекції, кіновечори;

- огляди і конкурси художньої самодіяльності;

- клуби веселих і кмітливих;

- гуртки художньої самодіяльності, технічні гуртки;

- виставки, бали, карнавали;

- ритуальні дії тощо.

Прості форми - ті, які розкриваються за допомогою якогось одного засобу, одного методу. Це:

- бесіди;

- лекції;

- диспути;

- зустрічі;

- мітинги тощо.

5. Методикультурно-виховної та просвітницької роботи:

* методи педагогіки, агітації та пропаганди;

* методи сумісної діяльності і колективної творчості;

* методи виховання (переконання, примус, спонукання, приклад, навіювання, осудження);

* методи інформування;

* методи самодіяльної творчості, активізації творчих сил.

Вибір форм і методів культурно-виховної і просвітницької роботизумовлюється наступними факторами:

- конкретними цілями і конкретними завданнями виховної роботи на певному етапі;

- цілями культурно-виховної і просвітницької роботиі даного заходу;

- відповідністю змісту заходу;

- складом аудиторії;

- наявністю вільного часу та місцем проведення;

- рівнем ідейно-теоретичної та організаційно-методичної підготов­ки організаторів заходу;

- наявністю та можливостями матеріально-технічної бази;

- можливостями використання шефських зв’язків допомоги.

Вибір форм культурно-виховної і просвітницької роботи та орга­ніза­ції дозвілля залежить насамперед від видів діяльності і відпочинку особового складу.

6. Засобикультурно-виховної та просвітницької роботи: спілкування, періодична преса (газети і журнали), засоби наочності, література і мистецтво, (художня, науково-пізнавальна та інша література, театральне мистецтво, музика, образотворче мистецтво, живопис, хореографія, кіномистецтво та ін.), радіо та телебачення.

7. Об'єкти - всі категорії особового складу і населення та суб'єкти - командно-керівний склад, актив, заклади культури, просвіти, мистецтва тощо.

8. Механізм культурно-виховної та просвітницької роботи – шляхи діяльності щодо забезпечення функціонування системи культурно-виховної та просвітницької роботи.

9. Керівництво культурно-виховною та просвітницькою роботою – систематична, цілеспрямована діяльність командно-керівного складу, структур виховної роботи щодо організації, спрямованості на формування духовності, вірності традиціям, задоволення потреб, організацію дозвілля, впровадження здорового способу життя.

Система заходів культурно-виховної і просвітницької роботи: щоденний перегляд і прослуховування телерадіопередач у ранковий і вечірній час; проведення заходів культурно - виховної та просвітницької роботи у вечірній час 1 – 2 рази на тиждень по 50 хвилин; проведення години “Українознавства " - в ранковий час у неділю або у святкові дні протягом 50 хвилин; обов’язковий перегляд художніх кінофільмів у клубі частини у передвихідні, вихідні і святкові дні; проведення заходів культурно - виховної і просвітницької роботи у вихідні дні; перегляд телепередач " Нова армія ”, “Час " Ч, ” Гарнізон", " Бриз” (згідно програми телепередач); проведення урочистих заходів у зв’язку з державними святами, ювілеями військових частин, з'єднань, об'єднань, видів Збройних Сил, а також регіонів дислокації; проведення оглядів-конкурсів колективів художньої самодіяльності підрозділів, частин; перегляд і прослуховування інформаційно - пізнавальних та культурно-мистецьких програм у передбачений розпорядком дня час.

21. Вимоги до плану-конспекту для проведення занять з воєнно-ідеологічної підготовки.

1. План-конспект затверджується не пізніше як за 3 дні до проведення занять у командира роти або заступника командира батальйону по роботі з особовим складом.

2. У вступній частині планується проведення 10 – 15 хвилинного інформування слухачів:

- на розповіді – особисто або 1-2 військовослужбовця;

- на самостійному занятті –1-2 військовослужбовця;

- на бесіді – 1-2 військовослужбовця.

3. В основній частині, як правило, планується:

- на розповіді – доведення змісту питання і через кожні 10-12 хв. застосовуються прийоми активізації пізнавальної діяльності;

- на самостійному занятті – постановка завдання (персонально, або невеликій групі, в залежності від наявності літератури) особовому складу на вивчення матеріалу з навчальних питань, допомога, робота з відстаючими або з тими, хто був відсутнім на попередньому занятті;

- на бесіді – доведення змісту питання і через кожні 3-5 хв. застосовується прийом активної пізнавальної діяльності (задаються питання, особовий склад спонукається до бесіди).

4. У заключній частині дається завдання на самостійну підготовку, також призначаються два військовослужбовця для проведення інформації на наступному занятті з гуманітарної підготовки.

 

22. Методика та послідовність складання плану виховної роботи у підрозділі на місяць.

План виховної роботи – це комплекс заходів, які здійснюються посадовими особами та громадськістю частин і підрозділів щодо формування та підтримання в особового складу високого МПС, необхідного для успішного виконання навчально - бойових завдань.

В підрозділах здійснюється поточне планування виховної роботи. Воно оформлюється планами на місяць і окремо - планами на період виконання підрозділом конкретних завдань. Психологами рот розробляються плани психологічної роботи на місяць, в яких плануються заходи забезпечення якості навчального процесу, зміцнення військової дисципліни, профілактики правопорушень, інформаційно - пропагандистського забезпечення, культурно- виховної роботи та організації дозвілля, духовного виховання підлеглих. В ротах, де немає посад психолога, командир роти у плані роботи на місяць планує заходи щодо зміцнення в/дисципліни, профілактики правопорушень, інформаційно - пропагандистського забезпечення, культурно - виховної роботи та організації дозвілля, духовного виховання підлеглих. Виховні заходи, які сплановані в ротах і рівних їм підрозділах, заносяться до розкладу занять. Це певною мірою дисциплінує організацію виховної роботи та забезпечує її плановий характер.

Головним змістом плану на місяць повинна бути його спрямованість на виконання найбільш відповідальних завдань підрозділу, таких як тактичні, тактико - спеціальні заняття, стрільби, практичні заняття з підготовки до несення вартової служби, вивчення в/техніки та озброєння.

План повинен за своїм змістом забезпечити виконання завдань виховання особового складу, бойового вишколу та зміцнення в/дисципліни.

При плануванні виховної роботи у підрозділі необхідно:

1. з'ясувати:

- головні завдання бойової підготовки на місяць, та строки проведення основних заходів;

- завдання бойового чергування, виконання завдань несення вартової служби або інших

- службових завдань;

- головні заходи виховної роботи, що плануються керівництвом.

2. урахувати:

- основні події, що відбуваються у країні та Збройних Силах;

- заходи виховної роботи, що повинні проводитися щомісячно;

- заходи виховної роботи, передбачені перспективним планом;

- побажання особового складу;

- наявну необхідність проведення тих, чи інших заходів, виходячи з положення справ у військовому підрозділі.

3. встановити:

- стан бойової підготовки в підрозділіта досягнутий рівень військової майстерності;

- стан військової дисципліни, рівень сформованості морально-психологічних якостей у підлеглих.

4. сформулювати:

- основні напрямки діяльності з забезпечення успішного виконання завдань бойової підготовки, несення вартової служби;

- основні напрямки роботи з профілактики порушень військової дисципліни, формування належної морально-психологічної атмосфери, інформаційно-пропагандистського забезпечення, культурно-просвітницької, військово-соціальної роботи щодо розвитку підлеглих.

5. визначити:

- конкретні заходи виховної роботи з реалізації визначених напрямків діяльності;

- строки проведення заходів виховної роботи, передбачених планом;

- відповідальних за проведення заходів виховної роботи з підлеглими.

Під час складання плану необхідно керуватись Статутами ЗС, наказами і директивами МО України та начальника Головного управління з гуманітарних питань, програмою бойової підготовки, вказівками вищестоящих командирів і начальників з врахуванням конкретного виконання плану бойової підготовки, рівня дисципліни та МПС о/с підрозділу, а також недоліків, які мали місце у минулому місяці.

Враховуючи, що виховання підлеглих здійснюється постійно і безперервно, а його кінцеві результати залежать не тільки від виховної роботи, основний зміст плану виховної роботи підрозділу складають:

- інформаційно-виховні заходи щодо роз’яснення державної політики в області оборони, рішень і вимог вищих державних органів і поставлених МО України завдань, воєнно- політичної обстановки тощо;

- заходи з мобілізації особового складу на опанування озброєння, військової техніки та підтримання постійної бойової готовності (роз’яснення завдань вишколу, вимог програми бойової підготовки, настанов і курсів стрільб, наказів МО України, пропаганда військово- технічних знань) ;

- заходи щодо зміцнення військової дисципліни, профілактики правопорушень і згуртування військового колектив ;

- заходи з організації гуманітарної підготовки (контроль за рівнем і регулярністю занять, надання допомоги керівникам груп, заходи з підвищення і зміцнення знань слухачів за черговою темою, робота з відстаючими та тими, що пропустили заняття тощо);

- заходи з психологічного забезпечення (організація всебічного вивчення психологічних якостей в/сл-в, в першу чергу молодого поповнення, виявлення осіб, схильних до суїцидальних проявів, проведення заходів щодо адаптації та реабілітації особового складу);

- заходи військово - соціальної роботи (організація доведення та роз’яснення особовому складу нормативних актів, забезпечення виконання соціальних пільг і гарантій в/сл-в)

- заходи культурно - виховної і просвітницької роботи (організація відпочинку особового складу, в тому числі у передвихідні та вихідні дні, організація художньої самодіяльності, наочно - художнє оформлення народознавчої світлиці та розташування підрозділу, випуск стінного друку).

У плані передбачаються бесіди, збори особового складу, пропаганда бойових традицій, проведення вечорів запитань і відповідей, тематичних вечорів тощо.

За своєю формою план повинен відповідати наступним вимогам:

- відображати - хто і коли затвердив план;

- відповідно до вказівок і рекомендацій Головного управління з гуманітарних питань мати розділи, що вказані у змісті плану виховної роботи;

- мати наступні графи - № з/п; виховні заходи; термін виконання; відповідальні за проведення; відмітка про виконання; заходи, що проведені додатково, посада та підпис того, хто склав план.

 

23. Види планування.

Перспективне планування здійснюється по найбільш важливим проблемам на рік, чи на період навчання. Цей вид планування притаманний для полкової, і вище, ланки органів виховної роботи. Ці плани використовуються при складанні плану виховної роботи на місяць.

Поточне планування – це планування на найближчий період часу. Воно передбачає рішення конкретного комплексу задач, що витікають з вимог наказів і вказівок командирів, планів бойової та гуманітарної підготовки, з вимог, які ставить саме життя.

Основним поточним планом виховної роботи у підрозділі є план на місяць. При складанні плану на місяць слід враховувати характер і обсяг задач плану бойової і гуманітарної підготовки, рівень морально-психологічного стану особового складу, військової дисципліни, вимоги відділення виховної роботи, командира підрозділу і частини. Дуже важливо при складанні чергового плану враховувати ступінь виконання попередніх заходів та їх ефективність.

Цільове планування – використовується при рішенні важливих, відповідальних і конкретних завдань, які потребують самостійного планування виховної роботи. Наприклад, можна скласти окремий план виховної роботи щодо святкування знаменних історично-державних дат; вивчення та роз’яснення важливих законодавчих актів; підготовки та проведення польових навчань, бойових стрільб парко-господарських днів тощо.

В підрозділах здійснюється поточне планування виховної роботи. Воно оформлюється планами на місяць і окремо - планами на період виконання підрозділом конкретних завдань.

 


Поделиться с друзьями:

mylektsii.su - Мои Лекции - 2015-2024 год. (0.013 сек.)Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав Пожаловаться на материал