Визначення педагогіки як науки, її основні категорії.

Педагогіка - це наука про закономірності процесів навчання, виховання і розвитку людини, здійснюваних цілеспрямовано і планомірно.

Предметом педагогіки є сам процес спрямованого розвитку і формування особистості в умовах її виховання, навчання, самовдосконалення.

Військова педагогіка – складова загальної педагогіки та галузь військової науки. Вивчає закономірності навчання, виховання та психологічного загартування військовослужбовців та військових колективів, їх підготовки до виконання бойових завдань, визначає принципи, форми та методи навчально-виховного процесу.

Сутність педагогіки як науки розкривається через її базові категорії. Основними категоріями педагогіки є: освіта, навчання, виховання і розвиток людини, педагогічний процес та ін.

Освіта - це процес і результат засвоєння певної системи знань і забезпечення на цій основі відповідного рівня розвитку особистості. Освіту одержують в основному в процесі навчання і виховання в навчальних закладах під керівництвом педагогів.

Навчання - це цілеспрямований процес двосторонньої діяльності педагога й учнів з передачі і засвоєнню останніми знань, формування вмінь та навичок. Діяльність викладача при цьому називається викладанням, а діяльність учнів - навчанням.

Виховання - це процес цілеспрямованого впливу на духовний і фізичний розвиток особистості з метою підготування її до професійної, суспільної, культурної й інших видів діяльності.

Розвиток людини - це процес становлення і формування людини як особистості під впливом зовнішніх і внутрішніх, керованих і некерованих чинників, у числі яких навчання і виховання грають головну роль.

Педагогічний процес – це динамічна система, яка об’єднує в себе процеси виховання, навчання, розвитку і самовдосконалення особистості вихованця. Компонентами цієї системи є вихователі, вихованці, умови.

До основних педагогічних категорій також відносять самовиховання, самоосвіту, саморозвиток, перевиховання.

Самовиховання – цілеспрямована робота людини щодо духовного, розумового, морального, вольового, естетичного, фізичного розвитку, вдосконалення і усунення негативних рис характеру.

Самоосвіта – це освіта, яка набувається у процесі самостійної роботи вихованця без проходження систематичного курсу навчання в стаціонарному навчальному закладі. Хоча, вона також є складовою частиною педагогічного процесу у стаціонарних навчальних закладах.

Саморозвиток – це самостійна робота вихованця над формуванням і розвитком у собі духовних, розумових, фізичних та інших здібностей і нахилів.

Перевиховання – це індивідуальна цілеспрямована робота дорослих з усунення недоліків у важковиховуваних або педагогічно занедбаних дітей. Така робота передбачає виправлення відхилень, вад, негативних наслідків, які були допущені у формуванні та розвитку особистості вихованця. Провідним механізмом перевиховання вважається переконання, у тому числі, в першу чергу, суспільно корисної діяльності.