Форми навчання: сутність, види, їх характеристика.

До загальних форм навчання відносяться:

1. Навчально-планові:

- теоретичні заняття;

- практичні заняття;

- тренувальні заняття;

- бойові стрільби (пуски ракет);

- вчення.

2. Службово-планові:

- парково-господарські дні;

- регламентні роботи на бойовій (спеціальній) техніці та різних видах

- озброєння.

3. Позапланові:

- заняття в технічних гуртках;

- вивчення передового досвіду;

- форми різноманітних змагань;

- проведення конкурсів, вікторин.

До специфічних форм навчання відносяться: в авіації (різні види наземної підготовки і польотів);

у ракетних військах і військах ППО (комплексні навчання);

у ВМФ (морські походи тощо)

Навчально-планові заняття, їх вид визначається програмою бойової підготовки відповідних військових підрозділів. Основною формою її формування є групові вправи, які являють собою основу практичного навчання воїнів, формування та вдосконалення конкретних навичок та вмінь. Групові вправи виконуються на місцевості (в навчальних центрах, на полігонах тощо). Дозволяється окремі їх етапи проводити у спеціальних класах, які обладнано зразками озброєння та бойової техніки, тренувальною апаратурою, із залученням необхідної кількості персоналу, який їх обслуговує. Тривалість групових вправ може досягати двох-трьох діб. Вони можуть бути двобічними та однобічними з позначеним умовним супротивником, з бойовою стрільбою тощо.

Групові заняття - це форма навчальних занять, за якої військовий педагог пояснювально-лекційним методом викладає новий навчальний матеріал, методом опитування контролює засвоєння матеріалу тими, хто навчається, домагається його закріплення, методом творчих і конкретних рекомендацій спрямовує самостійну роботу воїнів.

Практичні заняття проводяться у формі тактико-стрілецьких і тактичних занять, занять на вогневих позиціях, на бойових постах, полігонах, танкодромах, у парках і гаражах, на плацу, у спортмістечках тощо і мають на меті удосконалювання практичної підготовки воїнів і підрозділів.

Тренувальні заняття містять у собі всі комплексні і спеціальні (предметні) тренування: фізичні, стройові, штабні, радіо-тренування, танко-стрелецькі, по захисту від ЗМУ, у діях за сигналом " Збір" тощо. Вони проводяться згідно спеціального графіка у полі, на бойових постах, полігоні, у вогневому містечку, на вогневих позиціях, командних пунктах, у спеціально обладнаних класах, їх призначення - підтримувати і вдосконалювати у особового складу загальні і спеціальні навички бойової роботи, сприяти постійному бойовому згуртуванню підрозділів.

Бойові стрільби - форма навчання, яка завершує відповідні етапи бойової підготовка Мета їх проведення: з одного боку, перевірка ефективності навчання, а з другого - подальше удосконалення навичок і вмінь вести вогонь з бойової зброї.

З офіцерами і штабами можуть проводитися командно-штабні навчання і воєнні (військово-спеціальні) ігри, які організуються з найбільш важливих комплексних тем оперативно-тактичної, тактичної і тактико-спеціальної підготовки. Командно-штабні навчання є вищою формою підготовки органів управління, спільного навчання командирів, офіцерів штабів, управління, служб і відділів.

Спеціальними формами навчання є ті види занять, які використовуються тільки в певних видах збройних сил та родах військ. Наприклад, у військах ППО - це комплексні заняття, у танкових війсь­ках - часткові та комплексні тренування. Вони відбивають специфіку бойової діяльності воїнів різних видів збройних сил і родів військ і, відповідно, мають тільки їм властиві організаційні структури, комплектування навчальних груп, тривалість заняття. Наприклад, часткові тренування у танкових військах здійснюються щоденно, а комплексні тренування - раз на місяць з метою закріплення та удосконалення отриманих знань, практичних навичок і умінь як окремих воїнів, так і підрозділів в цілому.