Міжамериканська система захисту прав людини: структура , компетенція та порядок діяльності

(ас) - система законів та інститутів захисту прав людини під егідою Організації американських держав (ОАД). Осн. актами цієї системи є Хартія ОАД, Американська декларація прав та обов'язків людини, Американська конвенція прав людини.

Хартія ОАД — багатосторонній договір, укладений 1948 у м. Боготі (Колумбія); набув чинності 1951. Зміни до нього вносилися двічі: 1967 Протоколом у м. Буенос-Айресі (Аргентина; набув чинності 1970) та Протоколом Картахени де Індіас (Колумбія), відкритим для підписання у 1985. За договором ОАД — регіональна міждерж. організація, членами якої є 32 країни Пн. і Пд. Америки. Вона реалізує свої функції через Генеральну асамблею та Тимчасову раду. Ген. асамблея — найвищий орган АС, в якому представлені всі члени організації. Збирається щорічно. Кожна д-ва має один голос. Тимчас. рада складається з представників країн ОАД і є викон. органом організації між засіданнями Ген. асамблеї. Хартія ОАД проголосила фун-дам. права особи незалежно від раси, національності, походження і статі. Нею також передбачено, що країни—члени ОАД повинні поважати права особи та «принципи універсальної моралі». Американська декларація прав та обов'язків людини проголошена2.У 1948 9-ю міжнародною конференцією американських країн. В преамбулі документа говориться про те, що «міжнародний захист прав людини має бути одним з принципів еволюції американського права». Далі зафіксовано 27 прав і 10 обов'язків людини. Перший перелік охоплює громадян., політ., соціальні, екон. права та права у сфері культури: право на життя, право на свободу, право на безпеку особи, право на рівність перед законом, право на справедливий суд, право на захист від незакон, арешту, право на притулок. Окремо виділені права на віросповідання, асоціації та об'єднання. Декларація захищає право власності, право на здоров'я та освіту, працю, відпочинок, соціальний захист тощо. Перелік обов'язків людини охоплює обов'язки щодо суспільства, дітей і батьків, обов'язок брати участь у голосуваннях, виконувати закони, служити суспільству та нації, платити податки, працювати, утримуватися від політичної діяльності в інших країнах тощо.

Американська конвенція прав людини. Прийнята 20.ХІ 1969 на міжамер. конференції у м. Сан-Хосе (Коста-Рика). Набула чинності 18.УП 1978. Членами конвенції є: Аргентина, Барбадос, Болівія, Колумбія, Ко-ста-Рика, Домініканська Республіка, Еквадор, Сальвадор, Гренада, Гватемала, Гаїті, Гондурас, Ямайка, Мексика, Нікарагуа, Панама, Перу, Суринам, Уругвай, Венесуела. США підписали документ. Конвенція закріпила: право на життя та людське поводження; свободу від рабства та від законів, які не діють; право на компенсації© у разі юридичної помилки; свободу асоціацій та об'єднань; свободу релігії; право на національність і власність; свободу місця проживання та пересування; право на рівний захист. Відповідно до конвенції утв. Міжамериканську комісію з прав людини та Міжамериканський суд з прав людини. Обидва органи складаються з 7 осіб кожний. Місце перебування комісії-м. Вашингтон (США), суду — м. Сан-Хосе (Коста-Рика).

Оскільки Хартія Організації американських держав 1948 не передбачала існування Міжамериканської комісії з прав людини, Рада організації визначила її як «автономний підрозділ» ОАД, до функцій якого входить забезпечення поваги до прав людини. За статутом комісш має комплекс повноважень (ст. 9): готувати огляди, звіти та рекомендації для урядів щодо заходів на користь прав людини у межах внутріїлнього законодавства країн тощо. Комісію з прав людини уповноважено також приймати індивідуальні петиції. Водночас було обмежено коло прав та обов'язків людини, порушення яких можна було оскаржувати в таких петиціях. Це, зокрема, право на життя, свободу, безпеку особи; рівність перед законом; свобода віросповідання; свобода слова; свобода від незаконного арешту; право на відповідну правову процедуру. Протоколом 1970 статус комісії було змінено. її перетворено на офіційний орган ОАД для нагляду за забезпеченням прав людини та виконання консультативних функцій.

Повноваження Міжамер. суду з прав людини визначені в Амер. конвенції прав людини (ст. 62). Відповідно до неї суд розглядає справи, які містять звинувачення тієї чи тієї країни у порушенні конвенції. Він також уповноважений висловлювати консультат. точку зору, яка інтерпретує конвенцію та ін. договори у сфері захисту прав людини. Конвенція не передбачає якогось механізму для контролю за виконанням рішень суду. Статтею 65 лише встановлено, що суд до кожної сесії Ген. асамблеї ОАД має готувати доповідь про свою роботу за рік. У доповіді окремо повинні наводитися випадки, коли та чи та країна нє виконала рішення суду. О. в. Зайчук.

МІЖАМЕРИКАНСЬКА КОМІСІЯ З ПРАВ ЛЮДИНИ - (англ. InterAmerican Commission on Human Rights, icn. Comision Interamericana de Derechos Humanos), МКПЛ (IACHR, CIDH) -консультат. орган Організації американських держав (ОАД). Утв. 1959 на 5-й Консультат. нараді міністрів закорд. справ амер. держав у м. Сантьяго (Чилі). Разом з Міжамериканським судом з прав людини здійснює контроль за забезпеченням прав людини державами — учасницями Американської декларації прав та обов'язків людини 1948 і Американської конвенції з прав людини 1969 (набула чинності 1978). Складається з 7 осіб, які обираються Ген. асамблеєю ОАД на 4 роки з правом переобрання ще на один строк. Гол. функція МКПЛ — сприяти дотриманню та захисту прав людини. Для цього Комісія: одержує, аналізує та досліджує індивід, звернення (петиції), пов'язані з порушенням прав людини; слідкує за заг. ситуацією в окр. державах-учасницях і публікує відповідні доповіді, коли вважає це доцільним; для глибшого вивчення ситуації організує поїздки членів Комісії на місця, після чого, як правило, надсилає відповідні звіти до Ген. асамблеї ОАД; з метою привернути увагу громадськості до проблем прав людини публікує дослідження зі специф. питань, зокрема прав матері та дитини, місц. населення, забезпечення більшої незалежності суд. системи тощо; поширює інформацію про діяльність американської системи захисту прав людини, залучаючи при цьому представників академ. кіл, неуряд. організацій та ін.; надає рекомендації країнам щодо захисту прав людини; пропонує окр. д-вам вжити заходів запобігання у надзв. ситуаціях; передає справи в Міжамер. суд з прав людини та бере участь у суд. процесі. МКПЛ приймає до розгляду повідомлення держав — учасниць Амер. конвенції 1969 про порушення прав людини ін. державами-учасницями за умови визнання ними її компетенції для розгляду таких повідомлень. При цьому Комісія має право запитувати в конфліктуючих держав потрібну інформацію, проводити власне розслідування, надавати послуги для вирішення конфлікту. При досягненні взаємоприйнятного рішення МКПЛ складає доповідь, яка направляється державам — учасницям розгляду, а також Ген. секретарю ОАД. За відсутності позит. результату доповідь надсилається відповідним д-вам з пропозиціями і рекомендаціями Комісії. Якщо протягом 3 місяців з моменту передачі доповіді питання не вирішено чи не передано до Міжамер. суду з прав людини, МКПЛ може призначити строк, протягом якого д-ви зобов'язані здійснити заходи для виправлення ситуації. По завершенні цього строку Комісія розглядає питання про достатність прийнятих д-вою заходів і необхідність опублікування відповідної доповіді. Місцеперебування — м. Вашингтон (США).