Деякі прийоми кількісної обробки емпіричної інформації

1. Типи шкал:

1.1. Шкала найменувань (номінальна шкала) – застосовується для визначення або класифікації об’єктів. Їх значення не піддаються між собою порівнянню (хлопчики, дівчатка; різновидності інтересів, здібностей тощо).

1.2. Порядкова (ординальна шкала) – застосовується з метою демонстрації природної послідовності подій і пов’язана з операцією впорядкування. Приклад: шкала шкільних оцінок. Показники таких шкал не є результатами кількісних вимірювань; вони характеризують якісні, а не кількісні відмінності.

1.3. Інтервальна (кількісна шкала) – застосовується для позначення спеціально розроблених критеріїв. Особливий вид інтервальної шкали: альтернативна (дихотомна), яка має тільки два значення (0 – 1 або 1 – 2), тому її можна розглядати як рівномірну інтервальну шкалу. Будь-яка інтервальна школа може бути перетворена в шкалу відношень, якщо зафіксувати точку відліку (як правило, цей показник – " нуль").

У психології найчастіше використовуються порядкові шкали.

2. Початкова обробка вихідної інформації:

2.1. Впорядкування – полягає в розташуванні елементів вибірки (явищ, подій тощо) у певній послідовності, яка є зручною для наступного аналізу. Наприклад, успішність учнів з математики виглядає таким чином: 7, 7, 8, 7, 9, 9, 10, 11, 11, 6, 7, 7, 8. Розташувавши оцінки в порядку зростання, отримуємо – 6, 7, 7, 7, 7, 7, 8, 8, 9, 9, 10, 11, 11. Впорядкування є обов’язковою операцією для знаходження медіани і моди.

2.2. Групування – об’єднання даних в інтервали, межі яких встановлюються довільно (інтервали можуть бути нерівномірними). Наприклад, виходячи з попереднього випадку: 1 рівень (6–8), 2 рівень (9–10), 3 рівень (11–12);

2.3. Табулювання (побудова таблиць).

Таблиця є засобом класифікації та інтерпретації отриманих даних. Вимоги до створення таблиці: а) структура – текстова частина (заголовки: необхідні для пояснення інформації; їх основний критерій – стислість, лаконічність); б) цифрова частина (перелік статистичної інформації). Таблиця має бути простою, цифрові та буквені позначення – не менші за заголовок, який розташовується над нею. У переносі таблиці на наступну сторінку роботи необхідно повторити назви граф.

3. Види таблиць:

3.1. Проста таблиця (вміщує перелік даних, зібраних про окремі явища певної сукупності). Приклад:

Таблиця. Чисельність студентів на факультетах

3.2. Групова таблиця (явища сукупності систематизуються за одною певною ознакою). Приклад:

Таблиця. Групування вузів за кількістю студентів

3.3. Комбінаційна таблиця (систематизація даних на основі двох і більше ознак). Приклад:

Таблиця. Віковий та статевий склад студентів вузу

3.4. Шахові таблиці (є різновидністю комбінаційної таблиці). З їх допомогою можна простежити зв’язки між комбінованими ознаками (наприклад, альтернативними). Приклад:

Таблиця. Віковий та статевий склад студентів вузу

3.5. Перехресна таблиця (систематизація інформації, яка сприяє динамічному узагальненню виокремленних тенденцій). Приклад:

Таблиця. Розподіл випускників вузу на роботу