Ситуація. Петрик (7 р., ГЗКР 0,07/0,3) напружений, рухи незграбні, обличчя маловиразне, голос тихий. Про що свідчать Вам дані ознаки? Які рекомендації можна дати мамі.

Дані ознаки свідчать про::

· несформованість невербальних засобів комунікації у дітей з вадами зору через неможливість дистантно-оптичного сприймання мімічних і пантомімічних проявів насамперед дорослого співрозмовника, наслідування якого повноцінно відбувається у дітей з нормальним зоровим сприйманням;

· несформованість невербальних засобів комунікації призводить до недостатнього усвідомлення змісту спілкування, ускладнює процеси встановлення взаємодії та адекватних міжособистісних контактів осіб з порушеннями зору з оточуючими, є однією з причин їхньої скутості і невпевненості в своїй подальшій поведінці в соціальних стосунках.

Мамі можна надати такі рекомендації:

1. Виконувати мімічні і пантомімічні і інші вправи для формування основних соціально-перцептивних навичок невербальних засобів комунікації.

Мама виражає мімікою будь-яку емоцію, а син її називає і відтворює. Необхідно поступово розширювати діапазон почуттів. Дуже важливо заохочувати навіть найменші позитивні зрушення для реалізації принципу стимулювання позитивного емоційного ставлення до матеріалу, який у психокорекційній роботі має визначальне значення.

2. Підібрати вірші, цікаві гумористичні діалоги, де передаються різноманітні дитячі переживання. Завдання для хлопчика полягає у ілюструванні описаних подій і емоцій мімікою і жестами.

3. Розігрувати пантомімічні сценки.

4. Відтворювати ходу різних тварин: зайця, лева, ведмедя, мавпи тощо.

5. Виразно розмовляти, читати вірші, знаходячись за ширмою.

6. Розповідати віршики: пошепки, швидко, дуже голосно, повільно та ін.

Ситуація. Мама Владика (6 р., ГЗКР 0, 2/0, 3), характеризуючи сина, зазначає, що він часто запізнюється, плутає команди праворуч-ліворуч. (Звідси труднощі під час занять, зауваження). В чому може бути визначена причина такої поведінки?

До Вас звернулася мама за психологічною допомогою. Дайте психологічне обґрунтування Вашим діям під час консультування.

1. Уважно її вислухаю. З самого початку консультування необхідно дати зрозуміти мамі, що її уважно вислухають, не перебиваючи при цьому.

2. Намагатимуся задавати уточнюючи питання для конкретизації формулювання запиту мами. Уточнення та навідні питання повинні задаватися пізніше, оскільки власні роздуми психолога можуть містити слова, які значно будуть впливати на свідомість мами, і таким чином позбавлять її можливості правильно сформулювати її проблеми.