Студопедия

Главная страница Случайная страница

КАТЕГОРИИ:

АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника






Первинні засоби гасіння пожежі






 

До первинних засобів пожежогасіння відносяться: вогне­гасники, пожежний інвентар (бочки з водою, пожежні відра, ящики з піском, совкові лопати, протипожежні покривала) та пожежний інструмент (гаки, ломи, сокири тощо).

Вогнегасники та пожежний інвентар повинні бути пофарбовані в червоний колір, а бочки з водою та ящики з піском ще й відповідні написи білою фарбою. Пожежний інструмент фарбується у чорний колір.

За наявності горючих матеріалів у виробничих, складських та інших приміщеннях, будівлях і спорудах, а також на території підприємств з метою пожежогасіння встановлюється внутрішній протипожежний водогін, а за його відсутності – бочки для зберігання води. Їх кількість у приміщеннях визначається з розрахунку уста­новки однієї бочки місткістю не менше 0, 2 м3 на 250...300 м2 площі, яка захищається. Такі бочки повинні бути укомплектовані пожежним відром місткістю не менше 8 л.

Ящики для піску повинні бути місткістю 0, 5, 1, 0 або 3, 0 м3 та бути укомплектовані совковою лопатою.

Вибір тих чи інших способів та засобів гасіння пожеж визначається в кожному конкретному випадку залежно від стадії розвитку пожежі, масштабів загоряння, особливостей горіння речовин та матеріалів.

Кожному способу припинення горіння відповідає конкретний вид вогнегасних засобів, які можна поділити на:

¨ охолоджуючі (вода, водні розчини, снігоподібна вугле­кислота та ін.);

¨ такі, що розбавляють (діоксид вуглецю, водяна пара, інертні гази та ін.);

¨ ізолюючі (хімічна та повітряно-механічна піна, пісок та ін.);

¨ засоби хімічного гальмування горіння (вогнегасні порошки, брометил, хладон та ін.).

Однак для будь-якого засобу гасіння пожежі характерний лише один домінуючий вогнегасний вплив. Наприклад, вода виявляє переважно охолоджуючий вплив, піна – ізолюючий, хладони і порошки – інгібуючий.

Вогнегасники – технічні пристрої, призначені для гасіння пожеж в початковій стадії їх виникнення. За ДСТ 2273-93 «ССБП. Пожежна техніка. Терміни та визначення» вогнегасником називається переносний чи пересувний пристрій для гасіння осередків пожежі за рахунок випуску запасеної вогнегасної речовини.

Вогнегасники класифікують:

· за способом транспортування: переносні (ручні і ранцеві) і пересувні;

· за видом вогнегасної речовини: водяні, пінні, вуглекислотні, хладонові, порошкові, комбіновані;

· за об’ємом: ручні малолітражні з об’ємом до 5 л, промислові ручні з об’ємом від 5 до 10 л, стаціонарні і пересувні з об’ємом понад 10 л;

· за способом подачі вогнегасної речовини: під тиском газів, що утворюються в результаті хімічної реакції компонентів заряду; під тиском газів, що подаються зі спеціального балончика, розміщеного в корпусі вогнегасника; під тиском газів, закачанних в корпус вогне­гасника; під власним тиском вогнегасного засобу;

· за видом пускових пристроїв: з вентильним затвором; із замково-пусковим пристроєм пістолетного типу; з пуском від постійного джерела тиску.

Вогнегасники перед придбанням та розміщенням на об`єкті повинні обов’язково пройти первинний огляд особою, відпо­відальною за пожежну безпеку на об`єкті.

Під час проведення первинного огляду вогнегасники пере­віряють на предмет:

· наявності сертифіката відповідності;

· наявності паспорта;

· цілісності пломб;

· відсутності видимих зовнішніх пошкоджень;

· перебування стрілок індикаторів тиску після закачування газу у межах робочого діапазону (у зеленому секторі шкали індикатора) залежно від температури експлуатації;

· наявності у складі маркування і в паспорті зазначених виробника та ПТОВ, які мають право на проведення технічне обслу­говування, дати виготовлення (продажу) та дати проведення техніч­ного обслуговування.

Після проведення первинного огляду вогнегасникам присвою­ються облікові (інвентарні) номери за прийнятою на об`єкті системою нумерації.

Особа, відповідальна за пожежну безпеку на об`єкті, повинна оформити журнал обліку вогнегасників на об`єкті, у якому реєструються:

· тип і обліковий номер кожного вогнегасника, а також місце його розміщення на об`єкті;

· дата проведення періодичних оглядів вогнегасників та прізвище особи, яка їх проводила;

· результати періодичних оглядів вогнегасників;

· дата проведення технічного обслуговування (або діагностування) та прізвище особи (або номер посвідчення), яка їх проводила, а також дата проведення наступного технічного обслуго­вування;

· інформація про направлення вогнегасників на технічне обслуговування до ПТОВ та про їх повернення на місце розташування після проведення технічного обслуговування.

На технічне обслуговування з об`єкта дозволяється відправляти без заміни не більше 50 % вогнегасників від їх загальної кількості.

Водяний вогнегасник – вогнегасник із зарядом води, позна­чається ВВ.

Водопінний вогнегасник – вогнегасник із зарядом води та ПАР, позначається ВВП.

Аерозольний водопінний вогнегасник – водопінний вогнегасник одноразового використання, з якого вогнегасна речовина подається в розпиленому вигляді, позначається ВВПА.

Порошковий вогнегасник – вогнегасник із зарядом вогнегасного порошку, позначається ВП.

Вуглекислотний вогнегасник – вогнегасник із зарядом двооксиду вуглецю, позначається ВВК.

Додаток 26


Поделиться с друзьями:

mylektsii.su - Мои Лекции - 2015-2024 год. (0.008 сек.)Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав Пожаловаться на материал