Агалактія та гіпогалактія

ФІЗІОЛОГІЯ І ПАТОЛОГІЯ МОЛОЧНОЇ ЗАЛОЗИ

ПЛАН.

1. Мастит – причини, розповсюдження, економічні збитки, екологічні аспекти.

2. Класифікація маститів.

3. Форми маститу у самок – причини, клініка, діагноз, прогноз, лікування і профілактика

4. Функціональні та морфологічні розлади молочної залози.

5. Дерматити молочної залози у самок.

6. Рани, забиття (ушиби) та надриви молочної залози у самок.

7. Наслідки морфо-функціональних змін у молочній залозі самок за різної патології.

ЗМІСТ ЛЕКЦІЇ

Для зручності розгляду вважаємо доцільним викласти наявні хвороби та вади розетку вим'я у такій послідовності:

1. Аномалії розвитку вим'я.

2. Агалактії та гіпогалактії.

3. Мастит,

4. Розлади кровообігу у вим'ї.

5. Травматичні пошкодження вим'я.

6. Захворювання шкіри вим'я.

7. Вади розвитку лійкового каналу.

8. Функціональні розлади вим'я.

Аномалії розвитку вим'я

Вим'я буває: за об'ємом — велике, середнє, мале; за формою- ванноподібне, чашоподібне, кругле, звужене, козяче, примітивне; за структурою - залозисте, залозисто - сполучнотканинне, м'ясисте (жирове).

Аномалії вим'я бувають уроджені та набуті, що проявляються у такій формі:

- схильність до відвисання вим'я:

- різниці в розвитку залозистої тканини між окремими чвертями; нехарактерне розміщення дійок (зближені передні і задні дійки чи відвернені

- в різні боки);

нехарактерна форма дійок (дуже довгі, дуже короткі, дуже товсті чи дуже тонкі конусоподібні, роздвоєні);

- аномалії дійкового каналу (неправильне розміщення, довгий, короткий, з вузьким отвором).

Рідше діагностують такі аномалії, як:

аплазія - відсутність молочної залози;

гіпоплазія - недорозвиток залозистої тканини однієї або кількох чвертей;

амастія - немає основи залозистої тканини чи окремих чвертей;

гіпомастім - недорозвинене вим'я;

мікромастія - недостатній розвиток вим'я;

гіпермастія - перерозвиток вим'я;

полімастія - збільшення кількості дійок (однаково розвинені шість дійок);

олігомастія — зменшення кількості дійок;

відсутність дійкового каналу

Агалактія та гіпогалактія

Агалактія - безмолочність і гіпогалактія - маломолочність тварин, яка буває функціональною чи патологічною. Функціональна агалактія та гіпогалактія спостерігаються у зв'язку з сухостійним періодом, наближенням родів, відлученням сисунів, у зв'язку з віком, а патологічна гіпогалактія виникає в зв'язку з морфологічними змінами в молочній залозі або на ґрунті функціональних розладів молокоутворення та молоковиведення.

Агалактія та гіпогалактія може бути: уродженою, старечою, кліматичною, експлуатаційною, аліментарною, штучно набутою та симптоматичною,

Частою причиною гіпогалактії бувають стресові стани самок, коли підвищена секреція адреналіну та норадреналіну гальмує дію пролактину, знижуючи синтез молока та надходження до молочної залози окситоцину, порушуючи виведення молока.

Уроджена агалактія та гіиогалактія - є спадковою і виникає при відсутності планового добору при вирощуванні тварин і проявляється недостатнім розвитком молочної залози, афункціональним її станом при відсутності ознак запалення.

Стареча агалактія та гіпогалактія розвивається на ґрунті вікових змін у молочній залозі та інших органах і проявляється поступовим зниженням молокоутворення та повним його припиненням у зв'язку з атрофією залози. У такої тварини виявляють зменшення молочної залози, її ущільнення, утворення в ній флуктуючих чи, навпаки, ділянок затвердіння, зниження надою, погіршення якості молока.

Аліментарна агалактія та гіпогалактія виникає на ґрунті недоліків годівлі, особливо молодняку, ремонтних телиць чи нетелей і, отже, формування у молодих тварин задатків низької молочної продуктивності, а неповноцінна і недостатня годівля лактуючих тварин позбавляє їх необхідної кількості енергетичного матеріалу для молокоутворення. Розлади обміну речовин, що наступають при цьому (в першу чергу вуглеводного, жирового та мінерального) приводять до гіпоглікемії, кетонурії та погіршення загального стану тварин.

Штучно набута агалактія та гіпогалактія розвивається як стресова реакція на порушення правил механічного доїння, розпорядку дня, на ґрунті нсдодоювання, при зміні стійла, доярки і т. п.

Штучно скерована гіпо- та агалактія виникає при відлученні від маток сисунів. запуску дійних корів з мстою припинення лактації у намічені строки.

Кліматична агалактія та гіпогалактія виникає при утриманні тварин у сирих, темних, погано вентильованих приміщеннях, випасанні в спеку, холод та ін.

Експлуатаційна агалактія та гіпогалактія буває як результат надмірної експлуатації, видовження лактації, вкорочення сухостійного періоду, раннього осімсніння. неправильної організації роздою, порушення правил та технологій доїння.

Симптоматична агалактія та гіпогалактія виникає внаслідок захворювань молочної залози чи інших органів.

Лікування усіх видів агалактії та гіпогалактії полягає в усуненні причини, поліпшенні годівлі, утримання, організації моціону корів, застосуванні масажу вим'я перед доїнням. Іноді позитивних результатів досягають при використанні молокогінних засобів - гірких трав, пітуїтрину, окситоцину перед доїнням, синестролу, випоюванні молозива. Є повідомлення про позитивний ефект від тканинних препаратів, підшкірних ін'єкцій молозива, проте досягти бажаного результату важко, а то й неможливо.

При лікуванні гіпогалактії та агалактії у свиней болгарські вчені К. Братанов, Р. Прахов та П. Константинов з успіхом застосували введення у піхву гумової груші з нагнітанням у неї повітря та масажем молочної залози. Н. Н. Михайлов запропонував вводити підшкірно по 0, 8-1 мл 0, 5 %-го розчину прозерину.

Профілактика агалактії та гіпогалактії передбачає комплекс заходів - вибракування маломолочних корів, своєчасне вибракування старих корів, цілеспрямоване вирощування ремонтного молодняку, дотримування зоогігієнічних вимог при утриманні; доїнні тварин, організацію активного моціону, профілактику захворювань тварин. Особливу увагу слід приділяти повноцінній годівлі тварин. Фахівці тваринництва повинні пам'ятати, що з кожним літром молока з організму тварини виноситься 33 г 5ілка, 3, 5 г жиру, 47 г молочного цукру, 1, 4 г кальцію, 1, 1г фосфору, 5, 5 г КаСІ. Всі ці речовини повинні надходити в достатній кількості з кормом.

Мастит

Мастит чи маміт - запалення молочної залози, що виникає у відповідь на дію механічних, біологічних, хімічних чи термічних чинників. Назва слова мастит походить від грецького та$іо8 - грудна залоза, а маміт - від латинського татта - молочна залоза.