Серозний мастит

Серозний мастит- запалення вим'я, що супроводжується гіперемією, сильним випотіванням серозного ексудату та виходом лейкоцитів у підшкірну та інтерстиціальну тканину.

Етіологія. В перші тижні після отелення серозний мастит розвивається як ускладнення застійного набряку чи як наслідок дії на вим'я токсичних продуктів та патогенно: мікрофлори (при субінволюції та атонії матки, затриманні посліду, ендометритах).

На пізніших термінах лактації серозний мастит виникає на ґрунті травм, неправильного механічного доїння, переохолодження вим'я після тривалого лежання на холодній долівці, проникнення інфекції. Збудниками серозного маститу найчастіше бувають стрептококи, стафілококи., кишкова паличка.

Клінічні ознаки: У тварини виникає незначне пригнічення загального стану, зниження апетиту, підвищення температури; уражена чверть (половина чи все вим'я) буває збільшена в об'ємі (у 1, 5-2 рази), гаряча, щільна, почервоніла, болюча, регіональний лімфовузол збільшений, дійка збільшена і болюча. Молочна продуктивність корови знижується. Молоко спочатку буває без змін. Тварина видужує через 3-5 днів, або процес набуває серозно-катаральної форми і видоюваний секрет із враженої чверті стає рідким, водянистим, в ньому з'являються пластівці казеїну (мастит стає змішаним - ссрозно-катаральним).

Якщо своєчасно не усунути причини, то хвороба може перейти в інші форми - серезно-фібринозну чи більш важку різновидність, з розростанням сполучної тканини та індурацією вим'я.

Хворобу необхідно віддиференціювати від серозного набряку, при якому немає ознак запалення.

Слід мати на увазі, що підгострі та хронічні серозні та серозно-катаральні мастити часто перебігають без чітких клінічних ознак.

Катаральний мастит - це запалення молочної залози з дистрофією залозистого і покривного епітелію молочної цистерни, молочних проток та альвеол, відторгненням його та випотіванням ексудату в ємкісну систему місця ураження.

Катаральний мастит перебігає у двох формах: катар цистерни молочних ходів та катар альвеол.

Етіологія - порушення правил механічного чи ручного доїння, грубе ручне доїння, доїння щипком, нерегулярне доїння, надриви слизової оболонки при доїнні щипком, проникнення інфекції галактогснно, посилення агресивності мікробів-коменсалів.

Катаральний мастит може виникати також в результаті переходу запального пронесу зі шкіри дійок на слизові оболонки дійкового каналу, цистерни, молочних ходів, звідсіль процес може поширитись на альвеоли.

Симптоми. Катар цистерн. Хвороба виникає в перші 2-3 тижні після отелення, а також в період запуску. Загальний стан тварини буває задовільний. У неї виявляють підвищення місцевої температури, незначну болючість ураженої частки, на 3-4-й:; ень в основі дійки та нижньої третини ураженої чверті виявляють флуктуючі обмежені ділянки чи вузли та ущільнені тяжі, у просвіті цистерни іноді вдається промацати крепітуючі згрубіння, які важко видавлюються з дійки під час доїння.

Секреція молока знижується, з ураженої дійки виділяється водянисте молоко з домішками пластівців казеїну, але лише на початку доїння, а тоді виділяється нормальне молоко, Катар альвеол. Уражена частка збільшена, гаряча, болюча. В її товщі промацується 1-2 щільних вузли. Видоюване молоко весь час буває водянисте, містить пластівці та згустки казеїну.

Вислід: виздоровлення через 5-7 днів або перехід у хронічну форму з розростанням сполучної тканини, атрофією залозистих клітин, формуванням ретенційних кіст.

Фібринозний мастит - ц е запалення вим'я із значним відкладанням фібрину в проміжній тканині, альвеолах та протоках.

Етіологія. Хвороба виникає як ускладнення серозного чи катарального маститу. ^ також травматичного ретикуліту, гнійного, гнійно-нскротичного метриту чи проникнення інфекції гематогенним шляхом (кишкова паличка, стрептококи, стафілококи. ї\ поєднання).

В окремих місцях літом спостерігають спалахи фібринозного маститу, викликан: СогупеЬасІегруо£ епе8, переносниками якого є кусючі мухи (мухи жигалки). Симптоми. Найчастіше уражається одна чверть.

У хворої тварини з'являються яскраво виражені ознаки загальної інтоксикації депресія, відмова від корму, вона важко встає, у неї спостерігається м'язове дрижання, гіпотонія передшлунків. Тварина більше лежить. Температура тіла піднімається до 40-41 °С. Іноді виникає запалення скакального та путового суглобів, поліартрити Тварина шкутильгає на кінцівку збоку ураженої чверті. Молокоутворсння різко знижується. Уражена чверть збільшена, тверда, болюча, гаряча, часто крепітує, збільшся: відповідні лімфовузли.

Молоко спочатку мало змінене, але вже на 2-3-й день з дійки видоюється дскільк,. мілілітрів каламутного, солом'яно-жовтого ексудату, з крупинками фібрину. З часом молоко стає подібним на іній.

Процес перебігає важко, іноді набуває фібринозно-гнійної форми, з розпадом паренхіми і заміщенням її сполучною тканиною.

Прогноз сумнівний, паренхіма вим'я руйнується, заміщається сполучною тканиною, молочні протоки піддаються облітерації. Після одужання молочна продуктивність не поновлюється.

Іноді фібринозний мастит ускладнюється гангреною вим'я чи гнійними метастазами в інших органах.