Главная страница Случайная страница КАТЕГОРИИ: АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника |
Виконання цивільних обов’язків
· Цивільні обов’язки виконуються в межах, установлених договором або актом цивільного законодавства. · Особа не може бути примушена до дій, вчинення яких не є обов’язковим для неї. · Виконання цивільних обов’язків забезпечується засобами заохочення та відповідальністю, які встановлені договором або актом цивільного законодавства. · Особа може бути звільнена від цивільного обов’язку або його виконання у випадках, установлених договором або актами цивільного законодавства. Особа може відмовитися від свого майнового права: - безадресно. Відмова від права власності на транспортні засоби, тварин, нерухомі речі здійснюється в порядку, установленому актами цивільного законодавства. - шляхом передання свого майнового права іншій особі за відплатним або безвідплатним договором, крім випадків, установлених законом. Межами здійснення суб’єктивних цивільних прав є передбачені законом або договором рамки, за якими починаються права іншої особи, спричинюється шкода, або порушуються імперативні норми актів цивільного законодавства та моральні засади суспільства. Межі здійснення цивільних прав є гарантією рівноправного положення громадян у системі суспільних відносин. Випадки обмеження здійснення суб’єктивних цивільних прав окремої особи є винятком із абсолютного права кожної особи діяти на свій розсуд та встановлені з метою захисту здійснення суб’єктивних цивільних прав інших осіб для того, щоб забезпечити всім учасникам цивільно-правових відносин рівні умови здійснення своїх прав. Закон не може перелічити все, що дозволено, закон тільки, як виняток, установлює певні межі. Межі здійснення суб’єктивного права: · межі, установлені суб’єкту договором або актами чинного законодавства, моральними засадами суспільства; · межі, за якими порушуються права, завдається шкода іншим особам, державі, завдається шкода довкіллю або культурній спадщині; · межі, що встановлені законом на захист конкуренції, тобто не зловживання монопольним становищем на ринку.
Суд може зобов’язати суб’єкта припинити зловживання своїми правами, а також застосувати інші наслідки, установлені законом (позбавити особу плодів, доходів, повноважень, якщо такі були набуті під час зловживання своїм правом). Принципи щодо здійснення особами суб'єктивних прав і обов'язків: · принцип законності, дотримання правил ділової етики й моральних принципів суспільства; · принцип недопустимості недобросовісної конкуренції; · принцип солідарності і ділового співробітництва при здійсненні прав та обов'язків. Суб'єкти цивільних правовідносин не повинні порушувати права і охоронювані законом інтереси інших осіб, а повинні сприяти, допомагати один одному у виконанні покладених на них обов'язків. · принцип використання цивільних прав і обов'язків відповідно до їх соціального призначення. Зловживання правом може бути як: · здійснення свого права без наміру нанести шкоду іншій особі; (так підприємець при здійсненні своєї діяльності наносить шкоду навколишньому середовищу); · здійснення свого права спеціально з метою нанесення шкоди. Таке зловживання має назву шикана. Зловживання правом – це врегульована нормами права поведінка управомоченої особи, спрямована на здійснення свого суб’єктивного цивільного права, якою було завдано шкоди іншим особам і при цьому належним чином не задоволено власних потреб. Управомочена особа при цьому спирається на формально належне їй право, однак при конкретній реалізації дії призводять до порушення прав та інтересів інших осіб. Так, власник майна з метою захисту його від крадіжки використовує такі засоби, які становлять смертельну небезпеку для оточуючих. Так, наймодавець може вимагати в наймача провести поточний ремонт житла, переданого в найм, коли не було потреби поліпшувати санітарно-гігієнічний та естетичний стан житла, а метою було заподіяння майнової шкоди наймачеві. Якщо законом установлені правові наслідки недобросовісного або нерозумного здійснення особою свого права, вважається, що поведінка особи є добросовісною та розумною, якщо інше не встановлено судом. Суд може зобов'язати таку особу припинити зловживання своїм правом, відмовити в захисті цивільного права та інтересу тощо.
|