Принцип кореляції максимумів.

Суть його в тому, що кількість інформації за певний період у різних хроніках визначається в цифровому вигляді. Таким чином хроніки набувають графічної форми, яка підлягає кореляційному аналізу, що виконується з метою встановлення залежних пар хронік, тобто таких, які є перекладами або пізнішим списком одна з іншої. Метод було перевірено на десятках існуючих хронік, для частини з яких раніше вже була встановлена еквівалентність, а також для тих, які ще не аналізувалися.

Принцип малих викривлень.

Згідно з ним будь-який текст-хроніку можна перетворити на ланцюжок чисел, які відповідають кількості років правління королів, царів тощо. Далі математичному порівнянню підлягають вже оцифровані дані з різних літописів.

Принцип згасання частот.

Відносно дійових осіб різних хронік визначається частота, з якою їхні імена зустрічаються у різних частинах хронік, і будуються графіки цих частот. Далі аналізуються характеристики побудованих і еталонних кривих. Метод дає можливість реконструювати порушені хроніки, встановити вірний порядок подій і зв’язати дві різні хроніки.

Принцип дублювання частот.

Це – окремий випадок попереднього принципу, він допомагає знайти дублюючі глави у хроніках (відомий приклад дублювання – це чотири Євангелія у Новому Завіті). Метод дозволив знайти багато дублів у Біблії.

Метод хронологічного впорядкування та датування географічних карт.

Географічна карта відображає стан науки про Землю на той час, коли вона була складена, і з розвитком наукових знань кількість помилкових даних в картах зменшується.

А.Фоменком було сформульовано принцип покращення карт, який відображав зміни у картах при переході за вірною хронологією від старих карт до нових:

1 - помилкові ознаки, які не відповідають реальним географічним даним, зникають і вже ніколи не з’являються;

2 - нові географічні ознаки, що з’явилися, фіксуються і вже ніколи не зникають.

Серйозна складність у дослідженні картографічного матеріалу полягає у тому, що до нашого часу дійшло надзвичайно мало карт. Особливістю картографічної спадщини людства є те, що лише після ери великих відкриттів у XVI ст. карти набули сучасного вигляду.

Застосування методу А.Фоменка датувало майже всі відомі історичні карти ближче до наших часів (деякі карти “помолодшали” на 1000 років).

Дослідження А.Фоменка науково довели, що існує можливість формалізувати і піддати аналізу різнорідні міжнародні документи.

Питання для самоконтролю

1. Класичні методи аналізу, їхні особливості та обмеження.

2. Метод контент-аналізу: визначення, вимоги методу, умови, категорії судження.

3. Етапи розвитку методу контент-аналізу.

4. Сучасні приклади використання методу контент-аналізу – під час виборчої компанії та при моніторингу стану банківської діяльності України.

5. Синергетичний аналіз шекспірівської спадщини (І.Гілілов).

6. Нові математичні методи аналізу всесвітньої хронології (А.Фоменко).