Першої медичної допомоги.

АМІАК

Ознаки ураження:

Наслідками гострого отруєння можуть бути: помутніння кришталику,

рогівки, навіть її прорив та втрата ока; охриплість або повна втрата голосу,

хронічний бронхіт, емфізема легенів, субатрофічний фаринголарингіт;

кровохаркання. Можлива активація туберкульозного процесу, зміна особистості,

зниження інтелектуального рівня з випаданням пам’яті, неврологічні мікро

симптоми (тремор рук, порушення рівноваги, тики, зниження тактильного та

больового відчуття), головокружіння, гіперрефлексія.

Газоподібний аміак при концентраціях його у повітрі більш як на 1 % (об.)

викликає подразнення шкіри, а при концентраціях 3 % (об.) та більше може

викликати опік з утворенням пухирів. При попаданні в струмінь газоподібного

аміаку спостерігається почервоніння шкіри, набряки, пухирі, порушення цільності

поверхневих шарів шкіри. У разі контакту з аміаком можливий розвиток

алергійних реакцій (кропивниця, дерматит).

При контакті з рідким аміаком (струмінь, пролиття) відбувається

обмороження, яке супроводжується сильним болем, так як при цьому, на відміну

від опіку, нервові закінчення не відмирають.

При отруєнні парами аміаку в першу чергу необхідно:

− потерпілого негайно вивести із зони зараження обличчям до напрямку руху

вітру;

− зняти заражений одяг та засоби індивідуального захисту;

− у разі легкої форми отруєння дати вжити тепле молоко з харчовою содою;

− у разі тяжкої форми отруєння дати вдихати кисень із кисневої подушки.

При задусі та спазмах голосової щілини потерпілому необхідно прийняти

теплі водяні інгаляції 6 % розчином харчової соди, покласти на ділянку грудної

клітини теплу грілку.

При порушенні або зупинці дихання до появи медичної служби слід негайно

провести штучне дихання “рот в рот” не стискаючи грудної клітини.

При попаданні аміаку в очі необхідно:

− негайно, тривало (15-20 хв) та рясно (струменем) промивати їх чистою

проточною водою;

− закапувати очі 1-2 краплями 2 % розчину новокаїну або 0, 5 % розчину дикаїну, а

також 0, 25 % розчину левоміцетину, або іншого антибіотику із подальшим

введенням у кон’юктивний мішок стерильного вазелінового або персикового

масла;

− потерпілому надіти темні окуляри;

У випадку подразнення слизової оболонку верхніх дихальних шляхів

необхідно:

− прополоскати ніс та рот водою;

− зробити інгаляцію 2 % розчином гідрокарбонату натрію, а також 10 % розчином

ментолу у хлороформі;

− забезпечити тепле питво (молоко з содою або “Боржомі”);

− при кашлі вжити всередину гідро хлорид або кодеїн (0, 01 г).

У разі опіку слизової оболонки ротової порожнини та горлянки, змастити 2 %

розчином дикаїну.

При потраплянні рідкого аміаку на незахищений шкірний покрив, необхідно:

− змити його рясним струменем води;

− для подальшої обробки уражених ділянок шкіри використовувати мило або

слабкий розчин (0, 5 – 1, 0 %) лугу.

При попаданні аміаку до шлунку необхідно зробити його промивання,

потерпілому дати випити 3-5 склянок води та викликати блювоту штучним

шляхом. Процедуру повторити 3-4 рази. Блювотні засоби протипоказані.

Усередину потерпілому слід вжити яєчні білки, крохмаль, слизові відвари, молоко,

оксид магнію (20 г. на 200 мл. води). Пропонується ковтати шматочки льоду, на

живіт покласти міхур з льодом, вжити олію.

ХЛОР

Ознаки ураження:

Хлор характеризується високотоксичною і подразнювальною дією, а також

викликає хімічні опіки. Потрапляє в організм людини через органи дихання і

шкіру. За ступенем дії на організм людини хлор належить до шкідливих речовин 2

класу небезпеки (“високонебезпечні”), за ступенем токсичності - до 2 групи

(“високотоксичні”), за характером токсичності - до групи “припікаючі”. ГДКр.з.

(гранично-допустима концентрація робочої зони) 1 мг/м3. Дія хлору на людину

протягом однієї хвилини за концентрації 3000 мг/м3 - смертельна, 300 мг/м3 -

небезпечна, 30 мг/м3 - викликає задушливий кашель, 0, 3 - 3, 8 мг/м3 - визначається

на запах, 0, 9 – 8, 7 мг/м3 межа подразнюючої дії. Хлор викликає різке подразнення

слизових оболонок очей, верхніх і глибоких дихальних шляхів і легенів. Отруєння

хлором за великих концентрацій може призвести до миттєвої смерті від хімічного

опіку легенів і зупинки серця. Отруєння хлором за середніх концентрацій викликає

різкий загрудний біль, печію і різі в очах, сльозотечу, задушливий сухий кашель,

збудження або пригнічення, набряк слизових оболонок зева, гортані, голосових

зв’язок, легенів.

Дії в разі отруєння газоподібним хлором:

Слід вивести потерпілого із зараженої зони, пересуватися повільно і спокійно

проти вітру (бігти не рекомендується), уникати низин; за відсутності засобів

захисту дихання затримувати, рот і ніс прикрити зволоженою хусткою (шарфом,

шапкою тощо).

У випадку легкого отруєння хлором у разі вдиханні його протягом

нетривалого часу в невеликій кількості необхідно після виходу із зараженої зони

трохи перепочити. Суворо заборонено курити і вживати алкогольні напої. Про

отруєння слід повідомити своєму керівнику і звернутись до медпункту. Прийняти

теплий душ і переодягнутися у чистий одяг.

У випадку тяжкого отруєння хлором потерпілого треба негайно винести із

зараженої зони на ношах (за наявності). Потерпілого покласти так, щоб верхня

частина тіла була трохи піднята. У випадку відсутності індивідуальних засобів

захисту органів дихання захистити йому рот і ніс зволоженою тканиною (шапкою,

шарфом тощо), захистити від охолодження (накрити хоча б спецодягом). Якомога

швидше відправити до медчастини тільки в лежачому стані. У разі неможливості

доставки потерпілого до медчастини слід викликати лікаря і до його прибуття

покласти хворого, заборонити робити різкі рухи, розмовляти. Одяг, який має запах

хлору, замінити на інший; забезпечити чисте повітря, повний спокій, тепло, темне

приміщення, надіти темні окуляри. Потерпілому необхідно пити тепле молоко з

боржомом або питною содою, каву. Якомога швидше потрібні киснева інгаляція,

госпіталізація. Не слід робити штучне дихання, за винятком випадків зупинки

дихання. Рекомендується змочувати марлеву серветку розчином тіосульфату

натрію або питної соди і прикладати через кожні 2-3 хв. до носа і рота до прибуття

лікаря. Очі, ніс і рот слід промити розчином питної соди (2 % розчином

гідрокарбонату натрію) або 2 % розчином гідросульфату натрію. Після ретельного

промивання очей ввести в кон’юнктивальний мішок 1-2 краплини 1 % розчину

новокаїну або 0, 5 % розчину дикаїну з адреналіном (1: 1000), а також 30 % розчин

альбуциду. В разі подразнення верхніх дихальних шляхів рекомендується вдихання

розпиленого 2 % розчину бікарбонату натрію. Сильному хворобливому кашлі

застосовують кодеїн, дионін, гірчичники, при звуженні голосової щілини - тепло на

шию, теплі лужні інгаляції.

Дії в разі потрапляння рідкого хлору на людину:

− звільнити ділянки тіла (зняти одяг, засоби захисту, білизну), на які потрапив

хлор;

− промити забруднені ділянки тіла великою кількістю мильної води, потім змити

мильну воду струменем чистої теплої води протягом 10-15 хв.;

− обережно видалити вологу з уражених ділянок тіла за допомогою м’якого

чистого рушника абощо;

− в разі виявлення опіку (почервоніння шкіри, пухирі) слід негайно відправити

потерпілого до медпункту, лікарні тощо.

АЗОТНА КИСЛОТА ТА ЇЇ СУМІШІ

Ознаки ураження:

У разі вдихання туману кислоти - першіння в горлі, сухий або вологий

кашель, ускладнене дихання, задишка, клекотливе дихання, сльозотеча. У разі

попадання на шкіру - опік шкіри (струп має жовте забарвлення), виразка. У разі

попадання в очі - різь, сильне печіння, осліплення. У разі попадання всередину –

опік слизової оболонки порожнини рота, стравоходу, шлунка, різкий біль.

Дії в разі ураження:

Викликати швидку медичну допомогу. Особи, які надають першу допомогу,

повинні використовувати засоби захисту органів дихання та шкіри. Вивести

постраждалого із забрудненої зони, звільнити від забрудненого одягу. Розстебнути

одяг, який ускладнює дихання. Прополоскати рот 2 % розчином гідрокарбонату

натрію. Шкіру промити великою кількістю води протягом 10 - 20 хвилин, потім - 2

% розчином гідрокарбонату натрію. Після обробки ураженого місця на нього

накладають пов'язку з нейтралізуючим – 2 - 3 % розчином гідрокарбонату натрію.

Очі промити слабким струменем чистої води, закапати 1 - 2 краплі 1 % розчину

новокаїну чи 0, 5 % розчину дикаїну, примочки з 2 - 3 % розчином гідрокарбонату

натрію. У разі потрапляння всередину – негайне промивання шлунка через зонд

холодною водою, ввести морфін – 1мл 1 % розчину та атропін – 1 мл 0, 1 %

розчину. Не викликати блювання. У разі зупинки дихання і кровообігу

реанімаційні заходи – штучне дихання і зовнішній масаж серця. Свіже повітря,

тепло, спокій, чистий одяг.

ОЛЕУМ

Ознаки ураження:

У разі вдихання - першіння в горлі, сухий або вологий кашель, утруднене

дихання, задишка, клекотливе дихання, сльозотеча. У разі потрапляння на шкіру -

опік шкіри (струп має біле забарвлення), серозне запалення з пухирями, виразка. У

разі попадання в очі - різь, можливе осліплення. У разі попадання всередину –

опіки слизової оболонки порожнини рота, стравоходу, шлунка, різкий біль.

Дії в разі ураження:

Викликати швидку медичну допомогу. Особи, які надають першу допомогу,

повинні використовувати засоби захисту органів дихання та шкіри. Вивести

потерпілого із забрудненої зони, звільнити від забрудненого одягу, розстебнути

одяг, який ускладнює дихання. Прополоскати рот 2 % - розчином гідрокарбонату

натрію. Шкіру промити протягом 10 - 20 хвилин водою, потім – 2 % розчином

гідрокарбонату натрію. Після обробки ураженого місця накласти асептичну

пов’язку з нейтралізуючим – 2 - 3 % розчином гідрокарбонату натрію. Очі (при

широко розкритих повіках) промити слабким струменем води, зробити примочки з

2 - 3 % розчином гідрокарбонату натрію. У разі потрапляння всередину –

промивання шлунка через зонд холодною водою. Потім зробити інгаляцію содовим

розчином та обережне вдихання парів етилового спирту. У разі зупинки дихання і

кровообігу реанімаційними заходами є штучне дихання і зовнішній масаж серця.

СІРЧАНА КИСЛОТА

Ознаки ураження:

У разі вдихання туману кислоти - першіння в горлі, сухий або вологий

кашель, ускладнене дихання, задишка, клекотливе дихання, сльозотеча. У разі

потрапляння на шкіру - опік шкіри (струп має біле забарвлення), виразка. У разі

попадання в очі - різь, сильне печіння, осліплення. У разі потрапляння всередину –

опік слизової оболонки порожнини рота, стравоходу, шлунка, різкий біль.

Дії в разі ураження:

Викликати швидку медичну допомогу. Особи, які надають першу допомогу,

повинні використовувати індивідуальні засоби захисту органів дихання та шкіри.

Вивести потерпілого із забрудненої зони, звільнити від забрудненого одягу,

розстебнути одяг, який ускладнює дихання. Місця ураження шкіри негайно обмити

великою кількістю води, тривалість обмивання 10 - 15 хв, накласти пов’язку з – 2 -

3 % розчином гідрокарбонату натрію. Не застосовувати концентровані (> 10 %)

лужні розчини тому, що при взаємодії з кислотою виділяється тепло і може

збільшитись ступінь ураження. У випадку ураження очей – на місці тривале

промивання водою 10 - 20 хв, накласти примочку з 2 - 3 % розчином

гідрокарбонату натрію. У разі потрапляння кислоти всередину – випити велику

кількість рідини (вода, молоко з декількома збитими яйцями), промивання шлунка

через зонд холодною водою. Інгаляція содовим розчином та обережне вдихання

парів етилового спирту. У разі зупинки дихання і кровообігу реанімаційними

заходами є штучне дихання і зовнішній масаж серця.

СОЛЯНА КИСЛОТА

Ознаки ураження:

У разі вдихання туману кислоти - першіння в горлі, сухий або вологий

кашель, ускладнене дихання, задишка, клекотливе дихання, сльозотеча. Туман

може спричинити різку гіперемію шкіри обличчя. У разі попадання на шкіру - опік

шкіри, серозне запалення з пухирями. У разі попадання в очі - різь, сильне печіння,

осліплення. У разі попадання всередину – опік слизової оболонки порожнини рота,

стравоходу, шлунка, різкий біль.

Дії в разі ураження:

Викликати швидку медичну допомогу. Особи, які надають першу допомогу,

повинні використовувати індивідуальні засоби захисту органів дихання та шкіри.

Вивести потерпілого із забрудненої зони, звільнити від забрудненого одягу,

розстебнути одяг, який утруднює дихання. Місця ураження шкіри негайно обмити

великою кількістю води, тривалість обмивання 10 - 15 хв, накласти пов’язку з 2 -

3 % розчином гідрокарбонату натрію. Очі промити слабким струменем води,

накласти примочку з 2 - 3 % розчином гідрокарбонату натрію. Інгаляція киснем. У

разі попадання в шлунок – пити ковтками олію або молоко. Забороняється

викликати блювання. У разі зупинки дихання і кровообігу реанімаційними

заходами є штучне дихання і зовнішній масаж серця.

ФОСФОРНА КИСЛОТА (РОЗЧИН)

Ознаки ураження:

У разі вдихання туману кислоти – подразнення слизових оболонок носу,

характерні носові кровотечі, сухість у горлі і гортані. У разі попадання на шкіру –

хімічний опік шкіри. У разі попадання в очі - різь, сильне печіння. У разі

попадання всередину – опік слизової оболонки порожнини рота, стравоходу,

шлунка, різкий біль.

Дії в разі ураження:

Викликати швидку медичну допомогу. Особи, які надають першу допомогу,

повинні використовувати індивідуальні засоби захисту органів дихання та шкіри.

Вивести потерпілого із забрудненої зони, звільнити від забрудненого одягу,

розстебнути одяг, який ускладнює дихання. Місця ураження шкіри негайно обмити

великою кількістю води, тривалість обмивання 20 хв, накласти пов’язку з 2 - 3 %

розчином гідрокарбонату натрію. Очі промити слабким струменем води, накласти

пов’язку з 2 - 3 % розчином гідрокарбонату натрію. У разі попадання до шлунку –

промивання через зонд холодною водою. Забороняється викликати блювання. У разі

зупинки дихання і кровообігу реанімаційними заходами є штучне дихання і

зовнішній масаж серця.