Рятувальних робіт на зруйнованих спорудах

На місці події створюється штаб з ліквідації надзвичайної ситуації. Керівник

аварійно-рятувальних робіт разом з працівниками штабу організовує розвідку та

розташовує сили і засоби що залучаються до ліквідації надзвичайної ситуації відповідно

до типової схеми: (роздатковий матеріал)

1 - оточення силами ДАІ району НС, пости на

дорогах;

2 - оточення силами правоохоронних органів зони

НС і об'єкта проведення пошуково-рятувальних

робіт;

3 - штаб керівництва (ОГ МНС);

4 - пункт надання медичної допомоги

легкопотерпілим;

5 - пункт надання медичної допомоги

важкопотерпілим;

6 - майданчик ідентифікації потерпілих;

7 - медпункт сортування потерпілих;

8 - шлях для безперешкодного руху автомобілів

" швидкої допомоги";

9 - шлях для безперешкодного руху автомобілів

протипожежної служби і будівельної техніки;

10 - пункт координації в'їзду і виїзду;

11 - пункт відпочинку рятувальників;

12 - пункт обігріву рятувальників;

13 - пункт харчування рятувальників;

14 - резерв сил;

15 - пункт прийому знайдених документів і

цінностей;

16 - резерв техніки;

17 - майданчик заправки техніки ПММ;

18 - сили і засоби необхідних аварійних служб;

19 - ділянки робіт;

20 - об'єкт НС.

Технологія проведення пошуково-рятувальних робіт у завалі включає наступні

основні етапи:

Етап № 1. Вивчення і аналіз обстановки, оцінка ступеня руйнування, встановлення

зони руйнування, маркування. Оцінка стійкості споруд і конструкцій. Організація

безпечних умов роботи рятувальників.

Етап № 2. Надання оперативної допомоги постраждалим, що знаходяться на поверхні

завалу.

Етап № 3. Ретельний пошук постраждалих з використанням усіх наявних засобів і

методів пошуку,

Етап № 4, Часткове розбирання завалу з використанням важкої техніки для надання

допомоги постраждалим.

Етап № 5. Загальне розбирання (розчищення) завалу після витягання всіх

постраждалих.

Пошукові та аварійно-рятувальні роботи в умовах завалів починаються з

проведення розвідки, для чого потрібно:

− встановити зону НС і її характер;

− визначити місця знаходження і стан потерпілих;

− оцінити стан об'єктів в зоні НС (споруд, комунікацій, інженерних систем);

− визначити наявність осередків пожежі, витікання газу, потрапляння води в завал,

наявність обірваних електромереж під напругою, а також наявність радіоактивного,

хімічного зараження (отруйних і вибухонебезпечних речовин, тощо) і запобігти їх

негативній дії на людей, ліквідувати або локалізувати;

− визначити місця прокладки під’їзних шляхів, установки техніки, шляхів евакуації

потерпілих;

− встановити постійний контроль за станом завалу (можливість та причини подальшого

руйнування конструкцій).

Також організовують охорону (оточення) зони пошуково-рятувальних робіт і

створюють відповідне забезпечення для виконання рятувальних робіт у зонах завалів

(охорона, доступ у зону завалів і евакуацію, медичне забезпечення, забезпечення

ПММ).

Дані розвідки аналізуються керівником аварійно-рятувальних робіт, після

чого проводиться оцінка обстановки, яка включає в себе:

− можливість проведення рятувальних робіт наявними силами та засобами;

− необхідність виклику аварійних служб (газової, комунальної, електричної, охорони

порядку, медичної тощо);

− можливі шляхи уведення рятувальників на місце проведення рятувальних робіт та

шляхи виведення потерпілих з небезпечної зони.

На підставі результатів оцінки обстановки керівник аварійно-рятувальних

робіт приймає рішення про:

− порядок та місця пошуку потерпілих;

− виклик додаткових сил та засобів;

− застосування інженерної техніки;

− порядок проведення аварійно-відновлювальних робіт (відключення пошкоджених

комунікацій, ліквідацію горіння в завалах, підкріплення або розбирання нестійких

конструкцій).

Відповідно до прийнятих рішень проводиться розподіл зони надзвичайної ситуації

на ділянки та розподіляються обов’язки між наявними силами та засобами.

Розвідка зони надзвичайної ситуації повинна проводитись одночасно з

пошуком потерпілих. В початковий період пошук ведеться на всій території

неглибоко від поверхні завалу, в тих місцях, куди можна проникнути без витрати

часу на розбирання завалів. В першу чергу обстежують ділянки, з яких лунають

оклики про допомогу. На цьому етапі потерпілих потрібно шукати в пустотах:

− утворених стінами, що залишилися, та уламками перекриттів на поверхах та підвалах;

− утворених частинами обладнання та меблів;

− під уламками сходових клітин;

− навколо зовнішніх стін будинку;

− в інших місцях зовні будинку (кюветах, приямках, трубах тощо).

Після того, як потерпілих, які знаходилися ближче до поверхні завалу,

вилучено, рятувальники приступають до пошуку та вилучення потерпілих, які

знаходяться в глибині завалів.

У першу чергу потрібно шукати в тих місцях, у яких складається безпосередня

загроза потерпілим, тобто там, де відбувається горіння або є продукти горіння, де

відбувався або відбувається витік газу, потрапляє вода тощо.

Після того, як рятувальники проникли в завал, вони приступають до визволення

потерпілого. Перша медична допомога надається потерпілому в залежності від його

стану, перед вилученням із завалу або відразу після вилучення. Першу медичну

допомогу на місці надзвичайної ситуації надають рятувальники та медичні працівники,

які входять до складу рятувальних підрозділів, або самі потерпілі в порядку само- та

взаємодопомоги.