Розвідка. Метою проведення розвідки на місці ДТП є визначення стану потерпілого

Метою проведення розвідки на місці ДТП є визначення стану потерпілого

(потерпілих) та наявності небезпечних факторів які можуть негативно впливати на

проведення аварійно-рятувальних робіт.

Розвідка починається з моменту виїзду підрозділу до місця ДТП, в цей час

черговою частиною здійснюється первинна обробка інформації та з’ясовується:

− найкоротший маршрут руху підрозділу до місця дорожньо-транспортної пригоди;

− наявність небезпечних факторів, які можуть негативно впливати на розвиток

ситуації;

− необхідність виклику до місця дорожньо-транспортної пригоди взаємодіючих

служб.

Після прибуття на місце ДТП проведення розвідки передбачає одночасне та чітке

виконання особовим складом підрозділу своїх обов’язків.

Так командир підрозділу по прибуттю до місця ДТП в першу чергу зобов’язаний:

− доповісти в чергову частину про прибуття та обстановку за зовнішніми ознаками

(кількість і тип транспортних засобів, кількість і місцезнаходження потерпілих, їх

стан, ступінь їх ушкоджень);

− визначити характер медичної допомоги, яка необхідна потерпілим та шляхи

проникнення медичного працівника всередину автомобіля;

− встановити (перевірити) наявність небезпечних факторів на місці пригоди;

− визначитись щодо можливості продовження або припинення дорожнього руху в

районі робіт (до прибуття працівників ДАІ).

На підставі даних розвідки командир вказує межі робочих зон та приймає рішення

про:

− необхідність екстреної евакуації потерпілих з пошкодженого транспортного засобу

(в залежності від обстановки);

− необхідність та способи локалізації небезпечних факторів (гасіння пожежі,

відключення акумулятора, усунення підтікання пального, виходу небезпечних

хімічних речовин, тощо);

− необхідність, способи та засоби фіксації пошкоджених транспортних засобів;

− необхідність фіксації подушок безпеки, зрізання ременів безпеки;

− обсяг необхідної медичної допомоги;

− способи деблокування потерпілого.

Екстрена евакуація потерпілих з пошкодженого транспортного засобу

допускається якщо:

− потерпілим і рятувальникам загрожує безпосередня загибель (пожежа, вибух,

отруєння токсичними речовинами, потрапляння під воду, обвал, падіння з висоти,

при неможливості зупинити сильну кровотечу);

− потерпілі знаходяться в критичному стані, спроба стабілізувати їх стан не вдалася,

подальше перебування їх на місці приведе до їх загибелі;

− потерпілий з малими шансами на виживання блокує доступ до іншого потерпілого з

великими шансами на виживання (в цьому випадку рішення на негайне

деблокування першого потерпілого приймає лікар, оскільки відсутність або мала

кількість зовнішніх травм не виключає важких пошкоджень внутрішніх органів).

В інших випадках забороняється витягувати потерпілих з транспортних засобів до

тих пір, поки потерпілим не буде надано першу медичну допомогу і звільнено простір

навколо них від уламків, що їх здавлюють.

З метою зменшення небезпеки для потерпілих та рятувальників на місці дорожньо-

транспортної пригоди, необхідно знати особливості виникнення, впливу, локалізації

небезпечних факторів та відповідні заходи безпеки праці.