Книга пророка Єзекії 4 страница

6. А доньки його, котрі на землі, забиті будуть мечем, і спізнають, що Я – Господь.

7. Бо так говорить Господь Бог: Ось, Я приведу супроти Тиру від півночі Навуходоносора, царя вавилонського, царя царів, з кіньми і колісницями, і з вершниками, і з військом та численним народом.

8. Доньок твоїх на землі він заб'є мечем, і спорудить супроти тебе вежі для облоги, і нагорне супроти тебе вала, і виставить супроти тебе щити;

9. І до мурів твоїх підсуне машини-муроломи, і вежі твої зруйнує сокирами своїми.

10. Від безлічі коней його накриє тебе пилюка, від гамору вершників і коліс і колісниць затремтять мури твої, коли він буде входити у брами твої, як входять до зруйнованого міста.

11. Копитами коней своїх він витопче всі вулиці твої, народ твій заб'є мечем і пам'ятки могутности твоєї поскидає на землю.

12. І пограбують багатство твоє, і розкрадуть товари твої, і зруйнують мури твої, і поруйнують гарні оселі твої, і каміння твоє, і дерева твої, і землю твою пожбурять у воду.

13. І припиню звучання пісень твоїх, і звуку гусел твоїх уже не буде чутно.

14. І вчиню тебе голою скелею, будеш місцем для розстилання сітей. Не будеш знову споруджений, бо Я, Господь, сказав це, говорить Господь Бог.

15. Так говорить Господь Бог Тирові: Від гуркоту падіння твого, від стогону поранених, коли буде звершена серед тебе різанина, чи не здригнуться острови?

16. І залишать усі князі моря престоли свої і поскидають із себе мантії, і скинуть із себе мережані шати свої, одягнуться в трепет, сядуть на землю, щохвилини будуть здригатися і вражатися через тебе.

17. І здіймуть плач за тобою, і скажуть тобі: Як же загинуло ти, місто, заселене мореплавцями, місто уславлене, котре було могутнє на морі, саме і городяни його, які наводили острах на всіх його мешканців.

18. Нині, у день падіння твого, здригнулися острови; острови на морі потрапили в замішання від загибелі твоєї.

19. Бо так говорить Господь Бог: Коли Я вчиню тебе містом спорожнілим, схожим на міста безлюдні, коли підніму на тебе безодню, і накриють тебе великі води,

20. Тоді зіпхну тебе з тими, що сходять до могили, до народу, котрий давно був, і поселю тебе в безоднях землі, в пустелях вічних, з тими, що відійшли до могили, щоб ти не було вже заселене; і явлю Я славу на землі живих.

21. Жахіттям учиню тебе, і не буде тебе, і будуть шукати тебе, але вже не знайдуть повік, говорить Господь Бог.

Єзекія 27

1. І було до мене слово Господнє:

2. А ти, сину людський, здійми плач за Тиром.

3. І скажи Тирові, що оселився на виступах у морі, що торгує з народами на багатьох островах: Так говорить Господь Бог: Тире! Ти кажеш: Я – досконалість краси!

4. Рубежі твої – у серці морів; будівничі твої вчинили гарним тебе напрочуд:

5. Із сенірського кипарису влаштували всі помости твої; привозили з Ливану кедра, щоб виготовити для тебе щогли.

6. З дубів Башанських тобі весла робили; лавиці твої виготовляли з букового дерева, з оправою із слонової кости з островів Кіттімських.

7. Мережані полотна з Єгипту придбані для вітрил твоїх і слугували стягами; тканини блакитного і пурпурного кольору з островів Еліші були покривалом твоїм.

8. Мешканці Сидону і Арваду були в тебе веслярами; свої знавці були в тебе, Тире; вони були в тебе стерновими.

9. Старші з Ґевалу і знавці його були в тебе, щоб шпарувати твої пробоїни. Усілякі морські кораблі і корабельники були в тебе для провадження торгівлі твоєї.

10. Перс, і Луд, і Пут були у війську твоєму і були в тебе вояки, вішали на тебе щит і шолом, вони надавали тобі величі.

11. Сини Арваду із власним твоїм військом стояли скрізь на мурах твоїх, і Ґаммадеї були на вежах твоїх; скрізь на мурах твоїх вони вішали щити свої; вони завершували красу твою.

12. Таршіш, купець твій, за безліччю багатства всілякого, сплачував за товари твої сріблом, залізом, свинцем та оловом.

13. Яван, Тувал та Мешех торгували з тобою, вимінюючи товари твої на душі людські та мідний посуд.

14. Із дому Тогарми за платню твою допроваджували тобі лошаків і коней, і мулів.

15. Сини Деданові торгували з тобою; численні острови вчиняли з тобою обмін, а на заплату тобі привозили слонову кість і чорне дерево.

16. З причини значного торговельного попиту торгували з тобою арам'яни; за товари твої вони сплачували коштовним камінням, тканинами пурпуровими, мережаними і вісоном, кораблями та рубінами.

17. Юдея і земля Ізраїлева торгувала з тобою; за товар твій платили пшеницею з Мінніту, і солодощами, і медом, і деревною олією та бальзамом.

18. Дамаск, із причини значного торгового виробництва твого – був широкий вибір всілякого багатства! – торгував з тобою вином з Хелбону і білою вовною.

19. Ведан і Яван з Уззалу сплачували тобі за товари твої виготовленим залізом; кассією і духмяною тростиною – на обмін тобі.

20. Дедан торгував з тобою дорогими попонами для верхової їзди.

21. Аравія і всі князі Кедарські здійснювали обмін з тобою: ягнят, і баранів, і козлів обмінювали з тобою.

22. Купці із Шеви і Рами торгували всілякими удатними пахощами і всіляким коштовним камінням, і золотом сплачували за товари твої.

23. Харан, і Ханне, і Еден, купці Шеви, Ашшур і Кілмад торгували з тобою.

24. Вони торгували з тобою дорогими шатами, шовковим і мережаним крамом, котрого вони привозили на твої торжища в дорогих ящиках, що вироблені з кедра і гаразд упакованих.

25. Кораблі із Таршішу були твоїми караванами у твоїй торгівлі, і ти став багатим і вельми знаним серед морів.

26. Веслувальники твої завели тебе до великої води; східний вітер розкидав тебе серед морів.

27. Багатство твоє, і товари твої, усі комори твої, корабельники твої і стернові твої, що лагодять пробоїни твої і порядкували торгівлею твоєю, і всі вояки твої, які були в тебе, і вся безліч народу в тебе, в день падіння твого упаде в серце морів.

28. Від зойку стернових твоїх здригнуться околиці.

29. І з кораблів твоїх зійдуть усі веслувальники, корабельники, всі стернові моря, і стануть на землю;

30. І заридають за тобою дужим голосом, і гірко застогнуть, і понасипають попелу на голови свої, і в поросі будуть валятися.

31. І обстрижуть по тобі волосся до голизни, і попідперізуються мотузками і заплачуть за тобою від душевної скорботи гірким плачем.

32. І в жалобі своїй заспівають печальну пісню за тебе, і отак заридають про тебе: Хто, як Тир, так зруйнований посеред моря!

33. Коли приходили з морів товари твої, ти насичував багато народів; безліччю багатства твого і торгівлею твоєю збагачував царів землі.

34. А коли ти розбитий морями в безодні води, товари, і все, що юрмилося в тобі, упало (в море).

35. Усі мешканці островів жахнулися через тебе, і царі їхні здригнулися, і обличчя в них збентежилися.

36. Купці інших народів свиснули глузливо над тобою; ти став жахіттям, – і не буде тебе повіки.

Єзекія 28

1. І було до мене слово Господнє:

2. Сину людський! Скажи цареві Тиру: Так говорить Господь Бог: За те, що піднеслося серце твоє і ти кажеш: Я бог, сиджу на божому престолі, серед моря, і, хоч є людиною, а не Богом, вважаєш розум твій таким, як розум Божий, –

3. Ось, ти мудріший від Даниїла, немає таїни, прихованої від тебе;

4. Твоєю мудрістю і твоїм розумом ти надбав собі багатство і в скарбниці свої зібрав золото і срібло;

5. Великою мудрістю твоєю внаслідок торгівлі твоєї ти примножив багатство твоє, і розум твій запишався багатством твоїм, –

6. За це так говорить Господь Бог: Оскільки ти розум свій вважаєш таким, як розум Божий,

7. То ось, Я наведу на тебе чужинців, найлютіших з-поміж народів, і вони оголять мечі свої супроти краси твоєї, мудрости і затьмарять твою вроду.

8. Вони зіпхнуть тебе в могилу, і помреш у серці морів смертю забитих.

9. Чи скажеш тоді перед твоїм убивником: Я бог, в той час, як у руці ворога твого ти будеш людина, а не бог?

10. Ти помреш від руки чужинців смертю необрізаних; бо Я сказав це, говорить Господь Бог.

11. І було до мене слово Господнє:

12. Сину людський! Плач за царем тирським і скажи йому: Так говорить Господь Бог: Ти ознака досконалости, повнота мудрости і вінець краси.

13. Ти був в Едені, в саду Божому; твої шати були оздоблені всіляким коштовним камінням; рубін, топаз, і діамант, хризоліт, онікс, берил, сапфір, карбункул і смарагд, і золото, все майстерно посаджене в гніздечка і нанизане на тобі, все уже було за дня утворення твого.

14. Ти був помазаним херувимом, щоб сяяти, і Я поставив тебе на те; ти був на святій горі Божій, ходив посеред вогнистого каміння.

15. Ти досконалий був на шляхах твоїх від дня утворення твого, доки не з'явилося в тобі беззаконня.

16. Від значної торгівлі твоєї внутрішнє твоє виповнилося неправдою, і ти згрішив; і Я скинув тебе, як нечистого, з гори Божої, прогнав тебе, херувиме сяючий, з-поміж вогнистого каміння.

17. Від краси твоєї запишалося серце твоє, від гонору твого ти занапастив мудрість твою; за те Я скину тебе на землю, перед царями віддам тебе на ганьбу.

18. Безліччю злочинів твоїх у неправедній торгівлі твоїй ти опоганив святині твої; і Я витягну з твоєї середини вогонь, котрий і пожере тебе, і Я перетворю тебе на попіл на землі перед очима всіх, що бачать тебе.

19. Усі, що знали тебе серед народів, вразяться через тебе; ти станеш жахіттям; і не буде тебе повіки.

20. І було до мене слово Господнє:

21. Сину людський! Оберни лице твоє до Сидону, і повідай на нього пророцтво,

22. І скажи: Ось, Я на тебе, Сидоне, і прославлюся посеред тебе, і спізнають, що Я – Господь, коли звершу суд над ним і явлю в ньому святість Мою;

23. І пошлю на нього моровицю і кровопролиття на вулиці його, і впадуть серед нього убиті мечем, що буде пожирати його звідусіль; і спізнають, що Я – Господь.

24. І не буде він надалі для дому Ізраїлевого колючим терням і бур'яном, що завдає болю, і більше від усіх сусідів бажати лиха йому, і спізнають, що Я – Господь Бог.

25. Так говорить Господь Бог: Коли Я зберу дім Ізраїлів з-поміж народів, між котрими вони розпорошені, і явлю в них святість Мою перед очима племен, і вони будуть жити на землі своїй, котру Я дав служникові Моєму Якові,

26. Тоді вони будуть жити на ній у безпеці і спорудять будинки, і саджатимуть виноградники, і будуть жити у безпеці, тому що Я звершу суд над усіма лиходіями їхніми довкола них, і дізнаються, що Я – Господь Бог їхній.

Єзекія 29

1. Десятого року, десятого [місяця], дванадцятого [дня ] місяця, було до мене слово Господнє:

2. Сину людський! Оберни лице твоє до фараона, царя єгипетського, і повідай пророцтво на нього і на увесь Єгипет.

3. Говори і скажи: Так говорить Господь Бог: Ось, Я на тебе, фараоне, царю єгипетський, великий крокодиле, котрий, лежачи серед рік своїх, говориш: Моя ріка, і я витворив її для себе.

4. Але Я вкладу гачка у щелепи твої і до луски твоєї приліплю рибу з річок твоїх, і витягну тебе із рік твоїх з усією рибою річок твоїх, що прилипне до луски твоєї;

5. І кину тебе в пустелі, тебе і всю рибу з річок твоїх, ти впадеш на відкрите поле, не заберуть і не підберуть тебе; і віддам тебе на пожирання звірам земним і птахам небесним.

6. І спізнають усі мешканці Єгипту, що Я – Господь; тому що вони були підпорою з тростини домові Ізраїлевому.

7. Коли вони ухопилися за тебе рукою, ти розколовся і все плече поколов їм; і коли вони сперлися на тебе, ти зламався і поранив їм усі крижі.

8. Тому так говорить Господь Бог: Ось, Я наведу на тебе меча, і винищу в тебе людей і худобу.

9. І стане земля єгипетська пустелею і степом; і спізнають, що Я – Господь. Бо він запевняв: моя річка, і я витворив її;

10. То ось, Я – на ріки твої; і вчиню землю єгипетську пустелею з пустель від Мігдолу аж до Севене, й аж до кордону Ефіопії,

11. Не буде по ній проходити нога людська, і нога худоби не буде проходити по ній, і не будуть жити на ній сорок літ.

12. І вчиню землю єгипетську пустелею серед земель спустошених, і міста її серед спорожнілих міст будуть пусткою сорок літ, і розпорошу єгиптян поміж народами, і розпорошу їх по землях.

13. Бо так говорить Господь Бог: По закінченні сорока літ Я зберу єгиптян з-поміж народів, поміж котрими вони будуть розпорошені;

14. І поверну полон Єгипту і назад приведу їх на землю Патрос, на землю походження їхнього, і там вони будуть царством слабким.

15. Воно буде слабкішим від [інших ] царств, не буде вже підноситися над народами; Я вчиню їх малими, щоб вони не панували над народами.

16. І не буду надалі опертям домові Ізраїлевому, що приймає беззаконня їхні, коли вони зверталися до нього; і спізнають, що Я – Господь Бог.

17. Двадцять сьомого року, першого [місяця], першого [дня ] місяця було до мене слово Господнє:

18. Сину людський! Навуходоносор, цар вавилонський, знесилив своє військо значними роботами біля Тиру; всі голови облисіли, і всі плечі витерті, та ні йому, ані війську його немає винагороди від Тиру за роботи, котрі він виконав супроти нього.

19. Тому так говорить Господь Бог: Ось Я, Навуходоносорові, цареві вавилонському, даю землю єгипетську, щоб він обібрав багатства її і здійснив пограбування її, і це буде винагородою війську його.

20. Як винагороду за працю, котру він здійснив у ньому, Я віддаю йому землю єгипетську, тому що вони чинили це для Мене, сказав Господь Бог.

21. Того дня поверну рога дому Ізраїлевому, і тобі розтулю уста серед них, і спізнають, що Я – Господь.

Єзекія 30

1. І було до мене слово Господнє:

2. Сину людський! Повідай пророцтво і скажи: Так говорить Господь Бог: Ридайте! О, лиховісний день!

3. Бо вельми близько цей день, так близько день Господній, день суворий – година народів настає.

4. І піде меч на Єгипет, жах розповсюдиться по Ефіопії, коли в Єгипті будуть падати понищені, коли візьмуть багатство його, і підвалини його будуть зруйновані.

5. Ефіопія і Ливія, і Лідія, і увесь змішаний народ, і Кув, і сини землі заповіту разом з ними упадуть від меча.

6. Так говорить Господь: Упадуть підпори Єгипту, і упадуть гордощі могутности його, від Мігдалу до Севне будуть падати в ньому від меча, сказав Господь Бог.

7. І спорожніє він серед спустошених земель, і міста його будуть серед спустошених міст.

8. І спізнають, що Я – Господь, коли пошлю вогонь на Єгипет, і всі підпори його будуть зруйновані.

9. Того дня підуть від Мене вісники на кораблях, щоб настрашити безпечних ефіопів, і розповсюдити в них жах, як у день Єгипту; бо ось, він близько.

10. Так говорить Господь Бог: Покладу край велелюдности Єгипту рукою Навуходоносора, царя вавилонського.

11. Він і з ним народ його, найлютіші з народів, приведені будуть на погибель цієї землі, і оголять мечі свої на Єгипет, і наповнять землю вбитими.

12. І ріки вчиню суходолом, і віддам землю в руки злих, і рукою чужинців спустошу землю, і все, що виповнює її. Я – Господь – сказав це.

13. Так говорить Господь Бог: Винищу ідолів і знищу лжебогів у Мемфісі, і з єгипетської землі не буде вже володаря, і наведу острах на єгипетську землю.

14. І спустошу Патрос і пошлю вогонь на Цоан, і звершу суд у Но.

15. І виллю Мою лють на Сін, фортецю Єгипту, і винищу велелюдність у Но.

16. І пошлю вогонь на Єгипет, затремтить Сін, і Но зруйнується; і на Мемфіс нападуть вороги серед білого дня.

17. Юнаки Авену та Пі-Весету впадуть від меча, а інші підуть у полон.

18. І в Тахпанхесі потьмариться день, коли Я зламаю там ярмо Єгипту, і припиниться в ньому зарозуміла могутність його. Хмара запопаде його, і доньки його підуть у полон.

19. Отак звершу суд над Єгиптом, і спізнають, що Я – Господь.

20. Одинадцятого року, першого місяця, сьомого дня місяця, було до мене слово Господнє:

21. Сину людський! Я вже зламав рамено фараонові, цареві єгипетському; і ось, воно ще не перев'язане для лікування його і не сповите лікарськими пов'язками, від котрих воно дістало б силу тримати меча.

22. Тому так говорить Господь Бог: Ось, Я – на фараона, царя єгипетського, і зламаю рамена його, здорове і переламане, аж так, що меч випаде з руки його.

23. І розпорошу єгиптян між народами, і розпорошу їх по землях.

24. А рамено царя вавилонського вчиню міцним, і дам йому меча Мого в руку, а рамена фараонові поламаю, і він, поранений, буде вельми стогнати перед ним.

25. Зміцню рамено царя вавилонського; а рамена фараонові знесиліють; і спізнають, що Я – Господь, коли меч Мій дам в руку цареві вавилонському, і він простягне його на землю єгипетську.

26. І розпорошу єгиптян поміж народами, і розпорошу їх по землях, і спізнають, що Я – Господь.

Єзекія 31

1. Одинадцятого року, третього [місяця], першого дня місяця, було до мене слово Господнє:

2. Сину людський! Скажи фараонові, цареві єгипетському, і народові його: З ким ти порівнюєш себе у бундючності своїй?

3. Ось, Ашшур був кедром на Ливані з чудовим гіллям, з рясним листям, високий на зріст; і верхів'я його сягало хмари.

4. Води його вирощували, безодня його піднімала, річки її оточували розсадника його, і вони струмки свої посилали до кожного дерева в полі.

5. А тому висота його піднялася над усіма деревами польовими, і гілок на ньому було багато, і гілки його примножилися, і галузки його ставали довгими від щедрої води, коли він розростався.

6. На гілках його гніздилося птаство небесне, під гіллям його виводили діток всілякі звірі польові, і в затінку його мешкали всілякі численні народи.

7. Він пишався висотою свого зросту, довжиною гілок своїх; тому що корінь його був біля великої води.

8. Кедри в саду Божому не кидали на нього тіні; кипариси не порівнювали гілок його, і каштани не були заввишки з гілку його, жодне дерево в саду Божому не могло помірятися з ним красою своєю.

9. Я оздобив його численним галуззям його, аж так, що всі дерева Едемського саду в саду Божому заздрили йому.

10. Тому сказав Господь Бог: За те, що ти зависоким став на зріст, і верхів'я своє витягнув понад грубі гілки, і серце його запишалося бундючністю його, –

11. За те Я віддав його в руки володареві народів; він учинив з ним, як треба; за беззаконня його Я відкинув його.

12. І зрубали його чужинці, найлютіші з-поміж народів, і скинули його з гори; і на всі долини впали гілки його, і віття його поламалося на всіх видолинках землі, і з-під затінку його вийшли всі народи землі, і покинули його.

13. На уламках його помістилися всілякі птахи небесні, і під сучками були всілякі польові звірі.

14. Це для того, щоб жодні дерева при водах не пишалися високим зростом своїм, і не піднімали верховіть своїх над грубими гілками, і щоб не приліплювалися через їхню висоту дерева, що п'ють воду; бо всі вони зроковані на смерть у підземну країну разом із синами людськими, що відійшли в могилу.

15. Так говорить Господь Бог: Того дня, коли він зійшов у могилу, Я вчинив плач по ньому, замкнув заради нього безодню, і зупинив ріки її; і затримав великі води, і засмутив по ньому Ливан, і всі дерева польові сумували за ним.

16. Гуркотом від падіння його Я спонукав до трепету народи, коли кинув його до шеолу, до тих, що зійшли в могилу, і зраділи в шеолі всі дерева Едему, чудові і найкращі ливанські, всі, що п'ють воду;

17. Бо всі вони також відійшли у пекло, до забитих мечем, і спільники його, що жили під затінком його, серед народів.

18. Отож, з яким із дерев едемських ти порівнював себе у славі і величі? Але тепер водночас з деревами едемськими ти будеш кинутий до шеолу, і будеш лежати осередь необрізаних, з убитими мечем. Це фараон і вся безліч народу його, говорить Господь Бог.

Єзекія 32

1. Дванадцятого року, дванадцятого місяця, першого [дня ] місяця, було до мене слово Господнє:

2. Сину людський! Здійми плач за фараона, царя єгипетського, і скажи йому: Ти, наче молодий лев поміж народами, і немов потвора в морях, скидаєшся у ріках твоїх, і скаламучуєш воду ногами твоїми, і витоптуєш ногами струмки їхні.

3. Так говорить Господь Бог: Я закину на тебе сіть Мою у зібранні багатьох народів, і вони витягнуть тебе Моїм волоком.

4. І викину тебе на землю, на відкрите поле кину тебе, і будуть сідати на тебе всілякі небесні птахи, і насичуватися тобою звірі всієї землі.

5. І порозкидаю м'ясо твоє по горах, і долини виповню твоїми трупами.

6. І землю плавання твого напою кров'ю до самісіньких гір; і вибоїни будуть виповнені тобою.

7. І коли ти загаснеш, закрию небеса, і зорі їхні затьмарю, сонце сховаю хмарами, і місяць не буде світити світлом своїм.

8. Усі світила, що сяють на небі, затьмарю над тобою, і на землю твою наведу пітьму, говорить Господь Бог.

9. Приведу в замішання серце багатьох народів, коли оголошу про падіння твоє поміж народами по землях, котрих ти не знав.

10. І завдам тобою жаху багатьом народам, і царі їхні здригнуться через тебе від страху, коли мечем Моїм потрясу перед лицем їхнім, і щохвилі будуть тремтіти кожний за душу свою в день падіння твого.

11. Бо так говорить Господь Бог: Меч царя вавилонського прийде на тебе.

12. Від мечів сильних упаде твій народ. Усі вони – найлютіші з-поміж народів; і знищать пихатість Єгипту, і загине вся безліч його.

13. І винищу всю худобу його при великих водах, і надалі не буде скаламучувати їх нога людська, і копита худоби не будуть каламутити їх.

14. Тоді дам спокій водам їхнім, і вчиню, що річки потечуть, як олія, говорить Господь Бог.

15. Коли вчиню землю єгипетську пустелею, і коли позбудеться земля всього, що виповнює її, коли завдам урази всім, що живуть на ній, тоді спізнають, що Я – Господь.

16. Ось жалобна пісня, котру будуть співати; доньці народів будуть співати її; про Єгипет і про всю велелюдність його будуть співати її, говорить Господь Бог.

17. Дванадцятого року, п'ятнадцятого [дня того ж місяця], було до мене слово Господнє:

18. Сину людський! Заголоси по народі єгипетському, і поскидай його, його і дочок відомих народів до шеолу, з тими, що відходять до могили.

19. Кого ти переважаєш? Зійди і лежи з необрізаними.

20. Ті впадуть серед убитих мечем, і він зрокований мечеві; тягніть його і всю численність його.

21. Серед шеолу будуть мовити про нього і про спільників його перші з-поміж лицарів; вони впали і лежать там поміж необрізаними, забиті мечем.

22. Там Ашшур і всі полки його, довкіл нього гроби їхні, усі забиті, що впали від меча.

23. Гроби його поставлені в самісінькій глибині шеолу, і полки його – довкіл гробниці його, усі забиті, що впали від меча, ті, котрі поширювали жах на землі живих.

24. Там Елам з усією чисельністю своєю довкіл гробниці його, усі вони – забиті, упали від меча, котрі необрізаними зійшли до шеолу, котрі поширювали собою жахіття на землі живих і несуть ганьбу свою з тими, хто зійшов у могилу.

25. Поміж забитими дали ложе йому з усією чисельністю його, довкола нього – гроби їхні, всі необрізані, забиті мечем; та оскільки вони поширювали жах на землі живих, то й несуть на собі ганьбу урівень з тими, що відійшли до могили, і покладені серед забитих.

26. Там Мешех, Тувал із усією чисельністю своєю; довкіл нього – гроби їхні, всі необрізані, уражені мечем, тому що вони поширювали жах на землі живих.

27. Чи не мусять [і ] вони лежати з убитими лицарями необрізаними, котрі із військовою зброєю своєю зійшли до шеолу і мечі свої поклали собі під голови, і залишилися злочини їхні на кістках їхніх, тому що вони, як потужні, були жахом на землі живих.

28. І ти будеш знищений серед необрізаних і лежатимеш із убитими мечем.

29. Там – Едом, і царі його, і всі князі його, котрі з усією їхньою хоробрістю покладені серед забитих мечем; вони лежать з необрізаними і такими, що зійшли в могилу,

30. Там володарі півночі, всі вони і всі – сидоняни, котрі зійшли туди з убитими, будучи посоромлені в могутності своїй, що приносила жах, – і лежать вони з необрізаними, забитими мечем, і несуть ганьбу свою з тими, що зійшли в могилу.

31. Побачить їх фараон і зазнає втіхи від усієї чисельности своєї, ураженої мечем, фараон і все військо його, говорить Господь Бог.

32. Бо Я поширю страх Мій на землі живих; і покладений буде фараон і вся чисельність його серед необрізаних з уражених мечем, говорить Господь Бог.

Єзекія 33

1. І було до мене слово Господнє:

2. Сину людський! Повідай слово до синів народу твого, і скажи їм: Якщо Я на якусь землю наведу меча, і народ тієї землі візьме з-поміж себе чоловіка і поставить у себе вартовим,

3. І він, як побачить меча, що йтиме на землю, засурмить у сурму, і застереже народ;

4. І якщо хтось буде слухати голос сурми, але не остереже себе; то, коли меч прийде і захопить його, кров його буде на його голові.

5. Голос сурми він чув, але не остеріг себе, кров його на ньому буде; а хто остерігся, той урятував життя своє.

6. А якщо вартовий бачив меча, що наближався, і не засурмив у сурму, і народ не був застережений, то, коли прийде меч і відбере у когось з них життя, цей схоплений буде за гріх свій, і кров його стягну від руки вартового.

7. І тебе сину людський, Я настановив охоронцем дому Ізраїлевого, і ти будеш чути з уст Моїх слово і навчати їх від Мене.

8. Коли Я скажу лиходієві: Безбожнику! Ти смертю помреш, а ти не будеш нічого говорити, щоб застерегти безбожника від шляхів його, то безбожник той помре за гріх свій, але кров його стягну від руки твоєї.

9. А якщо ти застерігав безбожника від шляху його, але він од шляху свого не ухилився, то він помре за гріх свій, а ти врятував душу свою.

10. І ти, сину людський, скажи домові Ізраїлевому: Ви кажете так: Злочини наші і гріхи наші на нас; і ми вичахаємо в них: то як же ми можемо жити?

11. Скажи йому: Живу Я, говорить Господь Бог, не хочу смерти грішника, але щоб грішник ухилився від шляху свого і живий був. Одверніться, відверніться од недобрих шляхів ваших; для чого помирати вам, доме Ізраїлів?

12. І ти, сину людський, скажи синам народу твого: праведність праведника не врятує в день злочину його, і беззаконник за беззаконня своє не впаде в день навернення свого, так само й праведник у день, коли згрішить, не може залишитися живим за свою праведність.

13. Коли Я скажу праведникові, що він буде живий, а він покладеться на свою праведність, і вчинить неправду, то всі праведні діяння його не візьмуться до уваги, – він помре від неправди своєї, котру вчинив.

14. А коли скажу беззаконникові: Ти смертю помреш, і він відвернеться од гріхів своїх і буде звершувати суд і правду,

15. [Якщо ] цей беззаконник поверне заставу, за вкрадене дасть відплату, буде ходити за законами життя і не чинитиме нічого недоброго, – то він буде живий, не помре.

16. Жодний з гріхів його, які він учинив, не пригадаються йому; він почав чинити суд і правду, він буде живий.

17. А сини народу твого говорять: Неправий шлях Господа, в той час, як їхній шлях неправий.

18. Коли праведник ухилився від праведности своєї і почав чинити беззаконня, то він помре за це.

19. І коли беззаконник ухилився від беззаконня свого і почав звершувати суд і правду, він буде за те живий.

20. А ви кажете: Неправий шлях Господа! Я буду судити вас, доме Ізраїлів, кожного за шляхами його.

21. Дванадцятого року нашого переселення, десятого [місяця], п'ятого [дня ] місяця прийшов до мене один з урятованих з Єрусалиму і сказав: Зруйноване місто!

22. Але ще до приходу цього врятованого увечері була на мені рука Господня, і Він розтулив мені уста раніше, аніж той прийшов до мене вранці. І розтулилися уста мої, і я вже не був безмовним.

23. І було до мене слово Господнє:

24. Сину людський! Ті, що живуть на спорожнілих місцинах на землі Ізраїлевій, кажуть: Авраам був один – і дістав у володіння землю цю, а нас багато, [тож ] нам дарована ця земля на спадщину.

25. А тому скажи їм: Так говорить Господь Бог: Ви їсте з кров'ю і зводите очі ваші на ідолів ваших, і проливаєте кров, – і хочете володіти землею?

26. Ви маєте опертям собі меча вашого, опоганюєте один дружину іншого, і хочете володіти землею?

27. Ось, що скажи їм: Так говорить Господь Бог: Живу Я! Ті, котрі – на місцях розорених, упадуть від меча; а хто – в полі, того віддам звірям на поживу; а котрі – у сховищах, у печерах, – ті помруть від моровиці.

28. І вчиню землю пустелею із пустель, і зарозуміла могутність її щезне, і гори Ізраїлеві спорожніють, аж так, що не буде перехожих.

29. І спізнають, що Я – Господь, коли землю вчиню пустелею з пустель за всі мерзоти їхні, які вони чинили.

30. А про тебе, сину людський, сини народу твого розмовляють під стінами і в дверях домів і кажуть один одному, брат братові: Підіть і послухайте, яке слово вийшло від Господа.

31. І вони приходять до тебе, як на зібрання народне, і сідає перед лицем Твоїм народ Мій, і слухають слова твої, але не виконують їх, бо вони в устах своїх чинять з цього забавку, серце їхнє тяжіє до зиску їхнього.

32. І ось, ти для них – як удатний співак з приємним голосом, що гарно співає; вони слухають слова твої, але не виконують їх.

33. Але коли справдиться, – ось, уже й справджується, – тоді спізнають, що серед них був пророк.

Єзекія 34

1. І було до мене слово Господнє: