Книга пророка Овдія

Овдія 1

1. Видіння Овдія. Так говорить Господь Бог про Едом: Почули ми вість від Господа, і посол посланий [оголосити ] народам: Підводьтеся, і виступимо супроти нього війною!

2. Ось, Я вчиню тебе малим поміж народами, і ти у великій зневазі.

3. Гордість серця твого звабила тебе; ти живеш у розколинах скель на піднесеній місцині і кажеш у серці своєму: Хто скине мене на землю?

4. Та хоч би ти, як орел, полинув високо і серед зірок налаштував гніздо твоє, то й звідти Я пожбурю тебе, говорить Господь.

5. Чи не злодії приходили до тебе, чи не нічні грабіжники, що ти так розорений? Але вони украли б скільки їм треба. Якби закралися до тебе обкрадачі виноградника, то хіба вони не залишили б декілька ягід?

6. Як же обібрали все у Ісава, і обшукані тайники його!

7. До кордону припровадять тебе всі спільники твої, обдурять тебе, здолають тебе ті, що живуть з тобою в мирі, а ті, що їдять хліб твій, завдадуть тобі удару. Немає в ньому сенсу!

8. Чи не того дня це буде, говорить Господь, коли Я винищу мудрих в Едомі і поміркованих на горі Ісава?

9. Уражені будуть страхом сміливці твої, Темане, щоб усі на горі Ісава винищені були убивством.

10. За утиски брата твого, Якова, покриє тебе сором, і ти винищений будеш назавжди.

11. Того дня, коли ти стояв навпроти, того дня, коли чужинці забирали військо його в полон і чужинці увійшли до брами його і кидали жереба про Єрусалим, ти був, наче один із них.

12. Не варто було тобі зловтішно дивитися на день брата твого, на день відчуження його; не варто було радіти за синів Юди в день загибелі їхньої і роззявляти рота в день лихоліття.

13. Не варто було тобі входити до брами народу Мого в день нещастя його і навіть дивитися на лихо його в день загибелі його, і не торкатися майна його в день лихоліття його,

14. Ні стояти на перехрестях для убивства втікачів його, ні видавати тих, що вціліли з нього в день лихоліття.

15. Бо день Господній близько на всі народи. Як ти вчинив, так учинено буде й з тобою; відплата твоя обернеться на голову твою.

16. Бо як ви пили на святій горі Моїй, отак усі народи завжди будуть пити, питимуть, проковтнуть і будуть – наче їх не було.

17. А на горі Сіон буде порятунок, і вона буде святинею; і дім Якова дістане у володіння спадщину свою.

18. І дім Якова буде вогнем, і дім Йосипів – полум'ям, а дім Ісава – соломою: підпалять його і винищать його, і нікого не залишиться з дому Ісава, бо Господь сказав це.

19. І заволодіють ті, котрі південніше, горою Ісава, а котрі в долині – филистимлянами; і заволодіють полем Єфремовим і полем Самарії, а Веніямин заволодіє Ґілеадом.

20. І переселені з війська синів Ізраїлевих заволодіють землею ханаанейською до Сарепти, а переселені з Єрусалиму, що в Сефараді, дістануть у володіння міста південні.

21. І прийдуть рятівники на гору Сіон, щоб судити гору Ісава, – і буде царство Господа.