Книга пророка Михея

Михея 1

1. Слово Господнє, котре було до Михея морешетського за днів Йотама, Ахаза та Єзекії, Юдиних царів, і котре відкрив йому про Самарію та Єрусалим.

2. Послухайте, всі народи, зважай, земле, і все, що виповнює її! Нехай буде Господь свідком супроти вас, Господь із святого храму Свого!

3. Бо ось, Господь виходить з місця Свого, зійде і наступить на верховини землі, –

4. І гори розтануть під Ним, долини западуться, як віск од вогню, наче води, що падають з крутопаду.

5. Усе це – за нечестя Якова, за гріх дому Ізраїлевого. Від кого нечестя Якова? Чи не від Самарії? Хто [спорудив] підвищення – чи не Єрусалим?

6. За це вчиню Самарію купою руїн у полі, місцем для вирощування винограду; поскидаю в долину каміння її і оголю підвалини її.

7. Усі ідоли її будуть розбиті, і всі дарунки розпусти її будуть спалені вогнем, і всіх ідолів її зрокую на руїну, бо з дарів розпусти вона вчиняла їх; на дари розпусти вони й були навернені.

8. Над цим я буду плакати і ридати, ходитиму, мов пограбований і оголений, витиму, мов шакали, і плакатиму, як страуси.

9. Тому що болісна поразка її дійшла до Юди, сягнула до брами народу Мого, до Єрусалиму.

10. Не оголошуйте про це в Ґаті, не плачте там голосно; але в поселенні Бет-Леафрі покрий себе попелом.

11. Переселяйтеся, мешканки Шафіру, ганебно оголені; не втече й та, що живе в Цаанані; плач у поселенні Бет-Гаецелу не дасть вам зупинитися в ньому.

12. Страждає за своїми добрами мешканка Мароту, бо злинуло лихоліття від Господа до брами Єрусалиму.

13. Запрягай у колісницю прудких, мешканко Лашіху! Ти-бо початок гріха доньки Сіонової, бо в тебе з'явилися злочини Ізраїля.

14. А тому ти посилатимеш дари до Морешет-Ґату; але поселення Ахзіва будуть оманою для царів ізраїльських.

15. А ще спадкоємця приведу до тебе, мешканко Мареші; він пройде до Адулламу, слави Ізраїля.

16. Зніми з себе волосся, пострижися у журбі за улюбленими синами твоїми; пошир лисину, немов у орла, що линяє, бо вони [підуть в] полон від тебе.

Михея 2

1. Горе тим, що складають заміри беззаконня і на ложах своїх придумують злочини, котрі вчиняють уранці на світанку, тому що в руках їхніх є сила!

2. Забажають полів і захоплюють їх силою, будинків – і відбирають їх, і оббирають людину й оселю її, мужа і спадок його.

3. А тому так говорить Господь: Ось, Я маю думку навести на цей рід таке лихоліття, котрого ви не скинете зі своєї шиї, і не будете ходити, випроставшись; бо цей час лихий.

4. Того дня повідають про вас притчу і будуть плакати гірким плачем і казатимуть: Ми цілком розорені! Спадок народу мого переданий іншим; як повернуться до мене поля наші, уже поділені чужинцями?

5. Тому не буде в тебе нікого, хто кинув би жереба на вимірювання у зібранні перед Господом.

6. Не пророкуйте, пророки; не пророкуйте їм, щоб не спіткала вас ганьба.

7. О ти, що називаєшся домом Якова! Хіба змалів Дух Господній? Чи такі діяння Його? Чи не добродійні слова Мої для того, хто вчиняє справедливо?

8. А народ, котрий раніше був Моїм, повстав, як ворог, і ви відбираєте як верхню, так і спідню одежу у перехожих, що відвертаються од війни.

9. Дружин народу Мого ви проганяєте із затишних осель їхніх; у дітей їхніх ви назавжди відбираєте оздоби Мої.

10. Підведіться і забирайтеся, бо [країна] ця не є місцем спокою, за нечистоту вона буде розорена і притому жорстоким розоренням.

11. Якби якийсь неборака вигадав неправду і сказав: Я буду проповідувати тобі про вино і сікеру, то він був би бажаним проповідником для цього народу.

12. Неодмінно зберу всього тебе, Якове, неодмінно з'єднаю останки Ізраїля, зберу їх в єдине, як овець у Боцрі, мов отару в своїй кошарі; загомонять вони від велелюдности.

13. Перед ними піде муролом, і вони зламають перешкоди, пройдуть крізь брами і вийдуть ними, і цар їхній піде перед ними, а на чолі їх – Господь.

Михея 3

1. І сказав я: Послухайте, старшини Якова і князі дому Ізраїлевого: Чи не ви маєте знати правду?

2. А ви ненавидите добре і любите лихе; здираєте з них шкіру і плоть з кісток їхніх.

3. Пожираєте плоть народу Мого і здираєте з них шкіру, а кістки їхні ламаєте і подрібнюєте, немов для горщика, і плоть – немов для казана.

4. І будуть вони волати до Господа, але Він не почує їх і втаємничить обличчя Своє від них на той час, як вони чинитимуть злочини.

5. Так говорить Господь на пророків, що вводять в оману народ Мій, котрі гризуть зубами своїми – і проповідують мир, а хто нічого не кладе їм до рота, супроти того оголошують війну.

6. Тому ніч буде вам замість видіння, і пітьма – замість одкровень; зайде сонце над пророками і потьмариться день над ними.

7. І засоромляться ясновидці, і посоромлені будуть ворожбити, і затулять уста свої усі вони, тому що не буде відповіді од Бога.

8. А я виповнений силою Духа Господнього, правоти і твердости, щоб виповісти Якові злочини його та Ізраїлеві – гріх його.

9. Послухайте ж, старшини дому Якова і князі дому Ізраїля, що нехтуєте правосуддям і викривляєте все рівне,

10. Що розбудовуєте Сіона кров'ю, а Єрусалим – неправдою!

11. Старшини його судять за дарунки і священики його навчають за платню, і пророки його провіщають за гроші, а тим часом спираються на Господа, кажучи: Чи не серед нас Господь? Не спіткає нас біда!

12. А тому Сіон за вас розораний буде, як поле, і Єрусалим стане купою руїн, і гора храму буде залісненим пагорбом.

Михея 4

1. І станеться наприкінці днів: гора Дому Господнього постане на чолі гір і здійметься над пагорбами, і потечуть до неї народи.

2. І підуть численні народи і скажуть: Ходімо, і зійдемо на гору Господню і в дім Бога Якова, – і Він навчить нас шляхів Своїх, і будемо ходити стежками Його; бо від Сіону вийде закон і слава Господня – з Єрусалиму.

3. І буде він судити численні народи і викриє багато племен у віддалених країнах; і перекують мечі свої на орала і списи свої – на серпи; не підійме народ на народ меча, і не будуть уже навчатися воювати.

4. Але кожний буде сидіти під своєю виноградною лозою і під своєю смоківницею, і ніхто не буде залякувати їх, бо уста Господа Саваота повідали це.

5. Бо всі народи ходять, кожний – в ім'я свого бога; а ми будемо ходити в ім'я Господа Бога нашого повіки віків.

6. Того дня, говорить Господь, зберу кульгаве і поєднаю розігнане і тих, на кого Я навів лихо.

7. І вчиню кульгаве останком і далеко розпорошене могутнім народом, і Господь буде царювати над ними на горі Сіон віднині й до віку.

8. А ти, вежо отари, пагорбе доньки Сіону! До тебе прийде і повернеться колишнє володарювання, царство – до доньок Єрусалиму.

9. Навіщо ж ти так нині голосно волаєш? Хіба в тебе немає царя? Чи не стало у тебе порадника, що тебе виповнили страждання, як породіллю?

10. Страждай і потерпай болем, доню Сіону, як породілля, бо нині ти вийдеш із міста і житимеш у полі і дійдеш до Вавилону. Там будеш урятована, там звільнить тебе Господь з руки ворогів твоїх.

11. А тепер зібралися супроти тебе численні народи і кажуть: Нехай буде вона опоганена, і нехай надивиться око наше на Сіон!

12. Але вони не відають думок Господніх і не розуміють поради Його, що Він зібрав їх, як снопи на тік.

13. Підведися і молоти, доню Сіону; бо Я вчиню ріг твій залізним і копита твої вчиню мідними, – і переможеш численні народи і присвятиш Господові набуток їхній і скарби їхні Володареві всієї землі.

Михея 5

1. Тепер зберися на силі, доню ополчення; оточили нас облогою, тростиною будуть бити по щоці суддю Ізраїля;

2. І ти, Віфлеєме-Єфрате, чи ти замалий поміж тисячами юдейськими? Із тебе вийде Мені Той, Котрий має бути Володарем в Ізраїлі, і Котрого походження від початку, від днів вічних.

3. Тому Він покине їх до часу, аж доки не породить та, що має народити; тоді повернуться до синів Ізраїля брати, які залишилися.

4. І постане Він і буде пасти в силі Господній, у величі ймення Господа Бога Свого, і вони будуть жити у безпеці, бо тоді Він буде великим до рубежів землі.

5. І буде Він – мир. Коли Ашшур прийде на землю нашу і увійде в оселі наші, ми виставимо супроти нього сім пастирів і вісім князів.

6. І будуть вони пасти землю Ашшура мечем і землю Німрода в самих брамах її, і якраз Він визволить від Ашшура, коли той прийде на землю нашу і коли сягне рубежів наших.

7. І буде останок Якова серед багатьох народів, як роса від Господа, як ливний дощ у травні, і він не буде залежати від людини і покладатися на синів Адамових.

8. І буде останок Якова поміж народами, серед багатьох племен, мов лев серед звірів лісових, мов молодий лев серед отар овечих, котрий, коли виступить, то витоптує і терзає, і ніхто не врятує від нього.

9. Піднесеться рука твоя над ворогами твоїми, і всі супротивники твої будуть винищені.

10. І станеться того дня, говорить Господь, винищу твоїх коней з-поміж тебе і понищу колісниці твої;

11. Винищу міста на землі твоїй і зруйную всі укріплення твої;

12. Вирву чаклуна з руки твоєї, і тих, що ворожать, споглядаючи на хмари, не буде в тебе;

13. Винищу ідолів твоїх і бовванів з-поміж тебе, – і вже не будеш поклонятися виробам рук твоїх;

14. Викоріню з-поміж тебе святі діброви твої і розорю міста твої.

15. І звершу в гніві і обуренні помсту над народами, котрі будуть непокірні.

Михея 6

1. Послухайте, що говорить Господь: Підведися, судися перед горами, і пагорби нехай чують голос твій!

2. Послухайте, гори, суд Господній, і ви, непохитні підвалини землі, бо у Господа – суд із народом Своїм, і з Ізраїлем Він змагатиметься.

3. Народе Мій! Що вчинив Я тобі і чим обтяжував тебе? Відповідай Мені!

4. Я вивів тебе з краю єгипетського, і визволив тебе з дому рабства, і послав перед тобою Мойсея, Аарона і Маріям.

5. Народе Мій! Пригадай заміри Балака, царя Моавського, і що відповідав йому Валаам, син Беорів, і що [відбувалося] від Шіттіму аж до Ґілгалу, щоб спізнати тобі праведні діяння Господні.

6. Із чим постану перед Господом, поклонюся перед Богом Небесним? Чи постати перед Ним із усеспаленнями, з телятами-однолітками?

7. Та чи можна задовольнити Господа тисячами баранів або безліччю потоків єлею? Хіба дам Йому первістка мого за злочини мої і плід черева мого – за гріх душі моєї?

8. О, людино! Сказано тобі, що добро, і чого вимагає від тебе Господь: діяти справедливо, любити справи милосердя і з упокореною мудрістю ходити перед Богом твоїм.

9. Голос Господній озивається до міста, і мудрість шанобливо схиляється перед йменням Твоїм; дослухайтеся берла і Того, Хто поставив його.

10. Чи не є й нині у домі нечестивого скарби нечестя і зменшена міра, огидна?

11. Чи можу я бути чистим з вагами оманливими, з оманливими важками?

12. Оскільки багачі його виповнені неправдою, і мешканці його виповідають брехню, і язик їхній є облуда в устах їхніх,

13. То Я невигойно уражу тебе спустошенням за гріхи твої.

14. Ти будеш їсти – і не будеш ситий; порожнеча буде всередині тебе; будеш зберігати, але не збережеш, а що збережеш, те віддам мечеві.

15. Будеш сіяти, а жнивувати не будеш; будеш чавити оливу – і не будеш змащуватися єлеєм; виточиш виноградний сік, а вина пити не будеш.

16. У вас збереглися звичаї Омрі і всі справи дому Ахавового, і ви чините за порадами їхніми; і віддам Я тебе спустошенню і мешканців твоїх – глумові, і ви будете нести наругу народу Мого.

Михея 7

1. Горе мені! Бо зі мною зараз, як після збирання літніх плодів, як після збирання винограду: жодної ягоди для їжі, ні стиглого плоду, котрого бажає душа моя.

2. Не стало милосердних на землі, немає праведних поміж людьми, всі влаштовують пастки, аби проливати кров; кожний закидає на брата свого сіть.

3. Руки їхні обернені на те, щоб уміти чинити лихе; урядовці вимагають дарунків, і судді судять за хабарі, а вельможі виповідають недобрі жадання душі своєї і перекручують справу.

4. Кращий з-поміж них – мов терен, і справедливий – гірший, аніж колючий паркан. День оповісників Твоїх, навідування Твоє надходить; нині спіткає їх замішання.

5. Не вірте другові, не покладайтеся на приятеля; від лежачої на ложі твоєму стережи двері уст твоїх.

6. Бо син зневажає батька, донька повстає супроти матері; невістка – супроти свекрухи своєї; вороги людини – домашні її.

7. А я буду дивитися на Господа, сподіватися на Бога порятунку мого: Бог мій почує мене.

8. Не радій заради мене, супротивнице моя! Хоч я упав, але підведуся; хоч я в пітьмі, та Господь – світло для мене.

9. Гнів Господній я буду нести, тому що згрішив перед Ним, доки Він не розсудить справу і не звершить суду наді мною; тоді Він виведе мене на світло; і я побачу правду Його.

10. І побачить це супротивниця моя, і сором виповнить її, ту, що говорила мені: Де Господь твій? Надивляться на неї очі мої, як її буде потоптано, неначе твань на вулицях.

11. За дня спорудження мурів твоїх – цього дня подаленіє ухвала.

12. Того дня прийдуть до тебе з Асирії і міст єгипетських, і від Єгипту до ріки [Єфрату] і від моря до моря, і від гори до гори.

13. А земля та буде пустелею за [провину] її мешканців, за плоди вчинків їхніх.

14. Паси народ Твій берлом Твоїм, овець спадку Твого, що живуть усамітнено в лісі серед Кармелу; нехай пасуться вони на Башані і Ґілгаді, як за днів старожитніх!

15. Як за днів виходу твого з краю єгипетського, покажу йому дивовижні діяння.

16. Побачать це народи і засоромляться при всій могутності своїй; покладуть руку на уста, вуха їх стануть глухими;

17. Будуть лизати порох, як гадюка, як хробаки землі, виповзають вони з укріплень своїх; настрахаються Господа Бога нашого і злякаються Тебе.

18. Хто Бог, як Ти, Котрий прощає беззаконня і не зважає на злочини останку спадщини Твоєї? Не вічно гнівається Він, тому що любить милувати.

19. Він знову змилосердиться над нами, зітре беззаконня наші. Ти пожбуриш у безодню всі гріхи наші.

20. Ти виявиш вірність Якову, милість Авраамові, котру з присягою обіцяв батькам нашим від перших днів.