Перше Послання до Солунян

1 Солунян 1 Апостол дякує за зразкове життя віри солунян.

1. Павло і Силуан, і Тимофій Церкві Солунській у Богові Батькові і в Господі Ісусі Христі: Благодать вам і мир від Бога Вітця нашого, і Господа Ісуса Христа,

2. Завжди дякуємо Богові за всіх вас, пригадуючи вас у молитвах наших.

3. Безнастанно пам‘ятаючи справу вашої віри, і працю любови, і терпіння надії на Господа нашого Ісуса Христа перед Богом і Батьком нашим,

4. Знаючи вибір ваш, улюблені Богом браття;

5. Тому що наше благовістя у вас не було тільки в слові, але також у силі і в Святому Дусі; та цілковитім переконанні, як ви самі знаєте, якими були ми для вас поміж вами.

6. І ви стали наслідувачами нашими і Господові, прийнявши слово, маючи багато скорбот, з радістю Духа Святого.

7. Аж так, що ви стали взірцем для усіх віруючих у Македонії та Ахаї.

8. Бо від вас полинуло слово Господнє не лише у Македонії та Ахаї, але також до кожного місця (міста) прийшла слава про віру вашу в Бога, тому нам ні про що не треба оповідати.

9. Бо самі вони оповідають про нас, який ми успіх мали у вас, і як ви навернулися до Бога від ідолів, щоб служити Богові живому та істинному.

10. І наджидаючи з небес Сина Його, Котрого Він воскресив з мертвих, Ісуса, що визволяє нас від прийдешнього гніву.

1 Солунян 2 Христові Апостоли шукають слави для Бога, а не для себе.

1. Ви самі знаєте, браття, про наш прихід до вас, що він був не марним;

2. Але, передніше постраждавши і зазнавши наруги у Филипах, як ви знаєте, ми насмілилися в Богові нашому проповідувати вам Добру Вість Божу з великою ревністю.

3. Бо в ученні нашому немає ні облуди, ані намірів нечистих, чи лукавства;

4. Але, як Бог визнав нас гідними, щоб доручити нам благовістя (проповідь Євангелії), так само й ми кажемо, догоджаючи не людям, але Богові, що випробовує наші серця.

5. Бо ніколи не вживали ми у нас перед вами ні слів улесливих, як ви знаєте, ані замірів жадливих: Бог свідок!

6. Не шукаємо слави людської ні від вас, ані від інших.

7. Ми могли з‘явитися поважно, як Апостоли Христові, але були поміж вами тихенькі, неначе годувальниця, що вельми лагідно доглядає дітей своїх;

8. Тож ми, із ревности до вас, зажадали передати вам не лише Добру Вість Божу, але також і душі наші, тому що ви стали нам люб‘язні.

9. Бо ви пам‘ятаєте, браття, працю нашу і виснаження: вночі і вдень працюючи, щоб не обтяжити когось із вас, ми проповідували у вас благовістя Боже.

10. Свідки ви і Бог, як свято і праведно та бездоганно вчиняли ми перед вами віруючими;

11. Тому що ви знаєте, як кожного з вас, мов батько діток своїх,

12. Ми просили і переконували вчиняти гідно Бога, що прикликав вас до Свого Царства і слави.

13. А тому ми безнастанно дякуємо Богові, що, прийнявши від нас почуте Слово Боже, ви прийняли не як слово людське, але як Слово Боже, – яким воно є в істині, – котре якраз і діє у вас віруючих.

14. Бо ви, браття, стали наслідувачами Церков Божих у Христі Ісусі, що знаходяться в Юдеї, тому що ви також те саме витерпіли від своїх краян (земляків), що ті – від юдеїв.

15. Котрі убили Господа Ісуса і Його пророків, і нас прогнали, і Богові не догоджають, і всім людям чинять спротив.

16. Котрі перешкоджають нам проповідувати поганам, щоб урятувалися, і через це завжди виповнюють міру гріхів своїх; але наближається на них гнів до кінця.

17. А ми, браття, коли були розлучені з вами на короткий час лицем, а не серцем, ще з більшим бажанням прагнули бачити лице ваше.

18. А тому ми, я, Павло, і один раз, і вдруге хотіли прийти до вас; але перешкодив нам сатана.

19. Бо хто наша надія, чи радість, чи вінець похвали? Чи не ви також перед Господом нашим Ісусом Христом, як Він прийде?

20. Бо ви - слава наша і радість.

1 Солунян 3 Тимофій у Солуні. Добрі новини.

1. А тому, не стерпівши більше, ми побажали залишитися в Атенах самі,

2. І послали Тимофія, брата нашого і служителя Божого і співробітника нашого у Христовій Євангелії, щоб упевнити вас і підбадьорити у вірі вашій.

3. Щоб ніхто не захитався у скорботах цих: бо ви самі знаєте, що так нам судилося.

4. Бо ми навіть тоді, коли були у вас, провістили вам, що будемо страждати, що й сталося, і ви це знаєте.

5. А тому я, не стерпівши більше, послав дізнатися про віру вашу, щоб не спокусив вас спокусник і щоб наш труд не виявився марним.

6. А тепер, коли прийшов до нас Тимофій од вас і приніс нам добру вість про віру і любов вашу, і що ви завжди маєте доброзичливу пам‘ять про нас, бажаючи нас бачити, як і ми вас,

7. То ми, хоч яка в нас нужда і скорбота, втішилися вами, браття, через віру вашу.

8. Бо тепер ми живі, коли ви стоїте в Господі.

9. Яким чином ми можемо віддячити Богові за вас, за всю радість, котрою тішимося через вас перед нашим Богом,

10. Уночі і вдень ревно молимося за те, щоб лице ваше бачити і доповнити, чого не вистачало вірі вашій.

11. Нехай же Сам Бог і Батько наш і Господь наш Ісус Христос вирівняє нашу до вас дорогу.

12. А вас нехай Господь виповнить уприщерть любов‘ю один до одного, і до всіх, котрою ми виповнені до вас;

13. Щоб утвердити серця ваші бездоганними у святості перед Богом і Батьком нашим під час пришестя Господа нашого Ісуса Христа з усіма святими Його. Амінь.

1 Солунян 4 Заклик до святости.

1. Затим, браття, просимо і благаємо вас Христом Ісусом, щоб ви, прийнявши від нас, як належить вам чинити і догоджати Богові, ще більше досягали в цьому успіху;

2. Бо ви знаєте, які заповіді ми дали вам від Господа Ісуса.

3. Бо воля Божа є освячення ваше, щоб ви утримувалися від розпусти;

4. Щоб кожний з вас умів тримати свою чашу (тіло) у святості і в честі,

5. А не в пристрасті жагучій, мов погани, що не відають Бога.

6. Щоб ви ні в чому не кривдили брата свого супроти Закону і шукаючи зиску; тому що Господь – месник за все це, як і передніше ми казали вам і засвідчували.

7. Бо прикликав нас Бог не до нечистоти, але до святости.

8. Отож, непокірний є непокірний не людині, але Богові, Котрий і дав нам Духа Свого Святого.

9. А щодо братньої любови, то немає потреби писати вам, бо ви самі навчені Богом любити один одного.

10. Бо ви так і чините з усіма братами по всій Македонії. Благаємо ж вас, браття, сягайте ще більшого успіху.

11. І ревно дбайте про те, щоб жити мирно, вчиняти свою справу і працювати своїми власними руками, як ми заповідали вам;

12. Щоб ви поводилися пристойно перед зовнішніми і ні в чому не зазнавали нестачі.

13. Але не хочу залишити вас, браття, у незнанні про померлих, щоб ви не сумували, як інші, що не мають надії.

14. Бо, якщо ми віруємо, що Ісус помер і воскрес, то й померлих в Ісусі Бог приведе з Ним.

15. Бо це ми кажемо вам словом Господнім, що ми, котрі живуть, і залишилися до пришестя Господнього, не випередимо тих, що померли;

16. Тому що Сам Господь, як пролунає сповіщення, і прилине голос Архангела і сурми Божої, зійде з небес, і мертві у Христі воскреснуть найперше;

17. А потім ми, що залишилися живими, разом із ними будемо піднесені на хмари назустріч Господові у повітрі, а відтак завжди з Господом будемо.

18. Отож, приносьте втіху один одному цими словами.

1 Солунян 5 Віруючі мають пильнувати.

1. А про часи ті і терміни немає потреби писати до вас, браття.

2. Бо ви самі напевне знаєте, що день Господній прийде так, наче злодій уночі.

3. Бо коли будуть казати: Мир і безпека, тоді зненацька впаде на них згуба, як біль на жінку, що має в лоні перед пологами, і не уникнуть.

4. Але ви, браття, не в пітьмі, щоб день той зненацька запопав вас, мов злодій;

5. Бо всі ви – сини світла і сини дня; Ми – не сини ночі, ані пітьми.

6. Отож, не будемо спати, як інші, але ми пильнуватимемо тверезими.

7. Бо ті, що сплять, уночі сплять, а ті, що впиваються, вночі упиваються.

8. А ми, оскільки є синами дня, нехай будемо тверезими, одягнувшися в крицю віри і любови і в шолом надії спасіння.

9. Тому що Бог призначив нас не на гнів, але для того, щоб одержати спасіння через Господа нашого Ісуса Христа,

10. Що вмер за нас, аби ми, чи пильнуємо, чи спимо, жили разом з Ним.

11. А тому переконуйте один одного і навчайте один одного, як ви, до речі, й робите.

12. Тому просимо вас, браття, поважати тих, що трудяться у вас, і старших ваших у Господі, а також тих, що навчають вас.

13. І шанувати їх переважно з любов‘ю за справу їхню; будьте в мирі поміж собою.

14. Благаємо також вас, браття, наставляйте на добрий розум невпокорених, втішайте слабких духом, допомагайте немічним, будьте довготерплячими до всіх.

15. Пильнуйте, щоб хтось комусь не відплатив злом за зло; але завжди шукайте добра один одному, і всім.

16. Завжди радійте.

17. Безугаву моліться.

18. За все дякуйте: бо така Божа воля про вас у Христі Ісусі.

19. Духа не гасіть.

20. Пророцтва не принижуйте.

21. Усе досліджуйте (випробовуйте), тримайтеся доброго.

22. Утримуйтеся від усілякого зла.

23. А Сам Бог миру нехай освятить вас у всій повноті, і ваш дух, і душа, і тіло нехай збережуться цілком без вади до пришестя Господа нашого Ісуса Христа.

24. Вірний Той, що Кличе вас, Котрий і витворить це.

25. Браття! Моліться за нас.

26. Вітайте усіх братів поцілунком святим.

27. Благаю вас Господом прочитати це Послання усім святим братам.

28. Благодать Господа нашого Ісуса Христа з вами. Амінь.