Перше Послання Петра

Петра 1 Християнське страждання зміцнює віру і веде до порятунку.

1. Петро, Апостол Ісуса Христа, переселенцям, розпорошеним у Понтії, Галатії, Каппадокії, Азії і Віфинії, вибраним.

2. Згідно з передбаченням Бога Вітця, освяченням від Духа на послух і на окроплення кров‘ю Ісуса Христа: нехай примножиться вам благодать та мир!

3. Благословенний Бог і Батько Господа нашого Ісуса Христа, що своєю великою милістю відродив нас до живої надії через воскресіння з мертвих Ісуса Христа,

4. До спадку нетлінного, чистого, нев‘янучого, що зберігається на небесах для вас,

5. Силою Божою через віру збережених для спасіння, котре готове прийти останнього часу.

6. Тіштеся з того, посумувавши трохи, якщо треба, від різних випробувань,

7. Щоб випробувана віра ваша виявилася вартіснішою золота, яке гине, хоча й вогнем випробуване, на похвалу, і честь, і славу у з‘явленні Ісуса Христа,

8. Котрого, не бачивши, проте любите, і Котрого, донині не бачивши, однак віруєте в Нього, радієте радістю невимовною і преславною,

9. Досягаючи кінця віри вашої – спасіння душ.

10. До цього спасіння належали пошуки і дослідження пророків, котрі провіщали про призначену вам благодать,

11. Досліджуючи, на котрий і на який час показував Дух Христа, що був у них, коли Він провіщав Христові страждання і наступну за ними славу;

12. Їм відкрито було, що не їм самим, а нам вони прислуговувалися тим, що нині проповідується вам тими, які благовістили Євангелію Духом Святим, посланим з небес, у що бажають заглянути й Ангели.

13. А тому улюблені підпережіть рамена розуму вашого, і будьте пильні, досконало сподівайтеся на благодать, що вам дається у з‘явленні Ісуса Христа.

14. Як слухняні діти, не навертайтеся до попередніх похотей, як бувало через відсутність ведення вашого.

15. Але за прикладом Святого, що вас закликав, самі також будьте святими у всіх вчинках ваших;

16. Бо написано: Будьте святі, тому що Я святий.

17. І якщо ви називаєте Батьком Того, Котрий неупереджено судить кожного згідно із справами, то зі страхом перебувайте в часі мандрувань ваших;

18. Знаючи, що не тлінним сріблом чи золотом викуплені ви від марного життя, що передане вам від батьків,

19. А найдорожчою Кров‘ю Христа, як непорочного і чистого Ягняти,

20. Призначеного передніше утворення світу, що з‘явився останнім часом для вас;

21. Що увірували через Нього в Бога, Котрий воскресив Його з мертвих і дав Йому славу, щоб ви мали віру і надію на Бога,

22. Очистивши душі послухом перед істиною через Духа для нелицемірної братерської любови, постійно любіть один одного щирим серцем,

23. Як відроджені не від тлінного насіння, але від нетлінного, від слова Божого, живого, що живе вічно.

24. Бо всіляка плоть, – як трава, і всіляка слава людська, – мов квіт на траві: засохне трава, то й квіт її опаде;

25. Але Слово Господнє живе повіки; а це є те слово, котре вам проповідується.

Петра 2 Про зростання у християнське спасіння.

1. Отож, відкинувши усіляку злобу і всілякий підступ та лицемірство й заздрість і всіляке лихослів‘я,

2. Як новонароджені немовлята полюбіть чисте словесне молоко, щоб від нього зрости на порятунок;

3. Бо ви спізнали, що добрий Господь.

4. Підійдіть до нього, до Каменя живого, котрим люди знехтували, але Богом вибраного, найдорожчого,

5. І самі, як живе каміння, споруджуйте із себе дім духовний, священство святе, аби приносити духовні пожертви, приємні для Бога через Ісуса Христа.

6. Бо сказано в Писанні: Ось, Я кладу на Сіоні каменя головного, наріжного, вибраного, найдорожчого, і хто вірує в Нього, не осоромиться.

7. Отож, Він для нас, віруючих, коштовність, а для невіруючих камінь, котрим знехтували будівничі, але котрий став наріжним каменем спотикання і каменем спокуси,

8. Об котрий вони спотикаються, не підкоряючись Слову, на що вони й були призначені.

9. Але ви – рід вибраний, царське священство, народ святий, люди, взяті у власність Божу, щоб сповіщати досконалості Того, Хто Покликав вас із пітьми до дивовижного Свого світла;

10. Колись не народ, а нині народ Божий; колись непомилувані, а нині помилувані.

11. Улюблені! Благаю вас як зайшлих і мандрівників, щоб ви ухилялися від пожадливостей плоті, що повстають на душу;

12. Щоб жити доброчинним життям поміж поганами, щоб вони за те, що лихословлять вас, мов злодіїв, забачивши добрі діяння ваші, прославили Бога у день відвідин.

13. Тож будьте покірні всілякому людському урядові, для Господа: Чи цареві, як верховній владі,

14. Чи намісникам, що від нього наставлені для покарання злочинців і для заохочення доброчинців, –

15. Бо така є воля Божа, щоб ми, коли чинимо добро, затуляли вуста невігластву безумних людей,

16. Як вільні, а не так, як ті, що використовують волю для прикриття лихого, але як служники Божі.

17. Усіх поважайте, братство любіть, Бога бійтеся, царя шануйте.

18. Слуги, з усіляким страхом підкоряйтеся володарям, не лише добрим і лагідним, але й суворим.

19. Бо те угодне Богові, якщо хтось, не забуваючи Бога, терпить скорботи, страждаючи несправедливо.

20. Бо яка то похвала, коли ви терпите, як б‘ють вас за провини? Але якщо вчиняєте добро і страждаєте, це приймається Богом.

21. Власне, ви для цього покликані; тому що й Христос постраждав за нас, залишивши нам приклад, щоб ми йшли Його слідами.

22. Котрий не вчинив жодного гріха, і не було знайдено лестощів у Його устах.

23. Коли Його лихословили, Він не лихословив навзаєм; страждаючи, не погрожував, але залишив те Судді Праведному;

24. Він гріхи наші Сам підніс Тілом Своїм на дерево, щоб ми, звільнившися від гріхів, жили для правди: ранами Його ви уздоровилися.

25. Бо ви були, як вівці заблуклі, не маючи пастиря; але зараз повернулися до Пастиря і Охоронця ваших душ.

Петра 3 Слово до одружених.

1. Так само й ви, дружини чоловіків підкоряйтеся своїм чоловікам, щоб навіть ті із них, котрі не підкоряються слову, поведінкою своїх дружин без слова надбані були,

2. Коли побачать ваше чисте життя у страхові Божому.

3. Нехай же буде прикрасами вашими не зовнішнє заплітання волосся, не золоті оздоби, чи ошатне вбрання,

4. Але утаємничена людина в серці у нетлінній красі упокореного і мовчазного духа, що вельми дороге перед Богом.

5. Бо колись ті ж таки святі дружини, що сподівалися на Бога, оздоблювали себе, підкоряючись своїм чоловікам:

6. Так Сарра підкорялася Авраамові, називаючи його володарем; а ви – доньки її, якщо добро будете чинити і не зазнаватимете збентеження від жодного страху.

7. Так само й ви, чоловіки, – поводьтеся доброчинно з дружинами, немов із найнетривкішою посудиною, виявляючи їм честь, як співспадкоємцям щасливого життя, щоб не було вам перешкод у молитвах.

8. Нарешті будьте всі однодумцями, співчутливі один до одного, любіть, як браття милосердні, дружелюбні, при доброму глузді;

9. Не платіть злом за зло, або ж лайкою за лайку; навпаки, благословляйте, знаючи, що ви для того покликані, щоб успадкувати благословення.

10. Бо хто любить життя і хоче бачити добрі дні, нехай утримує язика свого від лихого і уста свої від лукавих слів,

11. Ухиляйся від злого і чини добро, шукай миру і йди до нього;

12. Тому що очі Господа звернені до праведних і вуха Його – до молитви їхньої, зате обличчя Господнє супроти тих, що вдаються до лихого, щоби винищити їх на землі.

13. І хто заподіє вам лихо, якщо ви будете ревно ставитися до добра?

14. А якщо й страждаєте за правду, то ви блаженні, а страху їхнього не бійтеся і не бентежтеся.

15. Господа Христа святіть у серцях ваших і будьте завжди готові дати відповідь кожному, хто вимагатиме оповіді про вашу надію, з лагідністю і страхом.

16. Майте добру совість, щоб тим, за що лихословлять вас, як злодіїв, були посоромлені ті, котрі ганьблять ваше добре життя у Христі.

17. Бо, якщо угодно волі Божій, краще постраждати за добрі справи, аніж за лихі.

18. Тому що Христос також одного разу постраждав за гріхи наші, аби привести нас до Бога, праведник за неправедних, був убитий у плоті, проте ожив духом,

19. Котрим Він, зійшовши, проповідував духам в ув‘язненні.

20. Колись непокірним Божому довготерпінню, що наджидало їх, за днів Ноя, в часи спорудження Ковчега, у котрому небагато, тобто, вісім душ, врятувалися від води.

21. Так само й нас нині подібне до цього прообразу хрещення, не тілесної нечистоти обмивання, але обіцянка Богові доброї совісті, врятує воскресінням Ісуса Христа.

22. Котрий знову піднявся на небо і нині є праворуч Бога і Котрому підкорилися Ангели і влади, і сили.

Петра 4 Благословенний вплив страждань на життя віруючих.

1. Отож, як Христос постраждав за нас плоттю, так само ви також озбройтеся тією ж думкою; бо той, що страждає плоттю, перестає грішити.

2. Щоб решту часу у плоті жити вже не за людськими похотями, але з волі Божої.

3. Бо досить, що ви в минулому житті вчиняли з волі поганської, віддаючись нечистотам, похотям розпусти, пожадливости, пияцтву, в об‘їданні їжею і безглуздому ідолослужінні;

4. Тому вони й дивуються, що ви не берете участі з ними у тій же розпусті, і лихословлять вас;

5. Вони дадуть відповідь Тому, Хто судитиме невдовзі живих і мертвих.

6. Бо для того й мертвим проповідувалася Євангелія, щоб вони могли, прийнявши суд людський плоттю, жити по-Божому духом.

7. А втім, наблизився кінець. Тож будьте розважливі і пильнуйте в молитвах!

8. А найперше з-поміж усього, майте щиру любов один до одного, тому що любов багато гріхів покриває;

9. Будьте гостинні один до одного без нарікання;

10. Служіть один одному, кожний тим даром, котрого одержав, як ревні будівничі дому різноманітної Божої благодаті.

11. Чи повідує хтось, повідуй як слова Божі; чи служить хтось, служи в силі, котру дає Бог, щоб у всьому прославлявся Бог через Ісуса Христа, Котрому слава і держава навіки віків. Амінь.

12. Улюблені! Вогненної спокуси, що посилається вам для випробування, не цурайтеся, немов пригоди для вас дивної.

13. Та оскільки ви берете участь у Христових стражданнях, радійте, а також у з‘явленні слави Його зрадієте, торжествуючи.

14. Якщо лихословлять вас за ймення Христове, то ви блаженні, бо Дух Слави, Дух Божий спочиває на вас: тими Він паплюжиться, а вами прославляється.

15. Тільки ж нехай ніхто з вас не постраждає, як убивник, чи злодій, чи грабіжник, або як розбійник, що зазіхає на чуже:

16. А коли як християнин, то не соромся, але прославляй Бога за такий талан.

17. Бо час уже розпочатися судові з дому Божого; а якщо передніше з нас розпочнеться, то який кінець у тих, що не підкоряються Євангелії Божій?

18. І якщо праведник заледве рятується, то нечестивий і грішний де з‘явиться?

19. Тому ті, хто страждає з волі Божої, нехай віддадуть Йому, як вірному Творцеві, душі свої, займаючись доброчинством.

Петра 5 Сам Бог зміцнить і вчинить непохитними віруючих.

1. Пастирів ваших благаю я, співпастир і свідок страждань Христових і співучасник у славі, котра має відкритися:

2. Пасіть Божу отару, котра у вас, наглядаючи за нею не з примусу, але охоче і Богові угодно, не для мерзенної наживи, а ревно.

3. І не пануючи над спадком Божим, але показуючи взірець отарі, –

4. І коли з‘явиться Архипастир, ви одержите нев‘янучий вінець слави.

5. Так само й молодші підкоряйтеся старшим; і всі ви, підкоряючись один одному, одягніться в сумирну мудрість, тому що гордим Бог чинить спротив, а сумирним дає милість (благодать).

6. Тож покоріться під міцну руку Божу, нехай же піднесе вас свого часу;

7. Усі турботи ваші покладіть на Нього, бо Він піклується про вас.

8. Будьте тверезі, пильнуйте, тому що супротивник ваш – диявол, ходить, мов ривучий лев, що шукає, аби когось поглинути;

9. Чиніть спротив йому твердою вірою, знаючи, що подібні страждання трапляються й з братами вашими у світі.

10. А Бог усієї благодаті, що покликав нас у вічну славу Свою Христом Ісусом, Сам, після недовгого страждання вашого, нехай звершить вас досконалими, утвердить, зміцнить, і вчинить непохитними.

11. Йому слава і держава навіки вічні. Амінь.

12. Оце коротенько написав я вам через Силуана, вірного, як сподіваюся, вашого брата, щоб упевнити вас, утішаючи і свідкуючи, що це істинно благодать Божа, у котрій ви стоїте.

13. Вітає вас вибрана, так само, як ваша, церква у Вавилоні і Марко, син мій.

14. Вітайте один одного поцілунком любови. Мир вам усім у Христі Ісусі. Амінь.