Главная страница Случайная страница
КАТЕГОРИИ:
АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника
Оцінка обсягів виробництва, орієнтованих на стратегію оптимізації фінансового результату
|
|
Валовий фінансовий результат за інших рівних умов перебуває у певній залежності від обсягу виробництва. Прогнозний вибір обсягу виробництва, орієнтованого на максимальний прибуток, здійснюється шляхом ретельного аналізу взаємозалежності обсягів виробництва, доходів і витрат. Розглянемо таку залежність за даними табл. 2.10. У нашому прикладі прогнозна ринкова ціна продукції становить 120 грн. Прогнозні показники, які характеризують обсяги виробництва продукції, загальні витрати на її виготовлення, граничні витрати, взяті з табл. 2.8 і 2.9. Загальний дохід за кожним можливим обсягом випуску розраховується як добуток обсягу випуску та ціни реалізації. Граничний прибуток обчислюється як різниця між ціною реалізації продукції і сумою граничних витрат.
Аналіз табл. 2.10 показує, що при обсязі виробництва у 17 000 одиниць продукції підприємство має збиток у сумі 1050 тис. грн. Таким чином, для оцінки беззбиткового виробництва необхідно визначити нижню критичну точку виробництва.
Для цього розрахуємо додатковий обсяг виробництва, що перевищує 17 000 одиниць. Він дорівнює: 1 050 000: 120 = 8750 одиниць. Таким чином, нижня критична точка виробництва — 25 750 одиниць (17 000 + 8750). За такого обсягу виробництва за ціною 120 грн. загальний дохід становить 3090 тис. грн.
(120 · 25 750). Починаючи з цього обсягу виробництва (див. табл. 2.10) до обсягу виробництва у 157 тис. одиниць продукції прибуток постійно зростає і досягає свого максимального
значення — 9450 тис. грн. Потім прибуток починає зменшуватися. Отже, верхня критична точка виробництва, яка забезпечує максимальну суму прибутку, становить 157 тис. одиниць продукції.
При прогнозуванні обсягу виробництва деякі економісти орієнтуються на величину прибутку, яка припадає на одиницю продукції (див. табл. 2.10, гр. 9). Аналіз даних показує, що найбільший прибуток на одиницю продукції досягається при обсязі виробництва у 125 тис. одиниць (р. 4). Менеджери, які при прогнозуванні обсягів виробництва будуть виходити із максимального прибутку на одиницю продукції, не враховують, що у цьому разі сума прибутку становитиме лише 8250 тис. грн. Але аналіз таблиці свідчить, що при прогнозуванні доцільніше використовувати загальну суму прибутку. За даними табл. 2.10, за обсягу виробництва 157 тис. одиниць прибуток сягає свого максимального значення — 9450 тис. грн.
Аналіз показує, що оцінка прогнозного обсягу виробництва з позиції максимального прибутку на одиницю продукції не дає можливості визначити фактичний обсяг виробництва, який забезпечить підприємству максимальний прибуток.
Таблиця 2.10
ПР
ОГНОЗ ВЗАЄМОЗАЛЕЖНОСТІ ОБСЯГУ ВИРОБНИЦТВА І ПРИБУТКУ
| № рядка | Обсяг випуску продукції (тис. одиниць) | Ціна, грн. | Загальний дохід | Загальні витрати | Прибуток збиток | Граничні витрати (грн.) | Граничний прибуток (грн.) | Прибуток на одиницю продукції (грн.) | Середні загальні витрати на одну одиницю продукції |
| — | — | — | –2250 | — | — | — | — | ||
| – 1050 | 49, 4 | 70, 6 | – 61, 8 | 181, 8 | |||||
| 28, 6 | 91, 4 | 56, 7 | 63, 3 | ||||||
| 12 600 | 36, 7 | 83, 3 | 64, 3 | 55, 7 | |||||
| 15 000 | 45, 0 | 75, 0 | 66, 0 | 54, 0 | |||||
| 16 200 | 70, 0 | 50, 0 | 64, 8 | 55, 2 | |||||
| 17 280 | 75, 6 | 44, 4 | 63, 5 | 56, 9 | |||||
| 18 240 | 82, 5 | 37, 5 | 62, 2 | 57, 8 | |||||
| 18 840 | 120, 0 | 0, 0 | 60, 2 | 59, 8 | |||||
| 19 200 | 186, 7 | – 66, 7 | 57, 8 | 62, 2 | |||||
| 19 440 | 270, 0 | – 150, 0 | 52, 0 | 64, 8 |
Витрати виробництва, як вже згадувалося, класифікують на постійні і змінні. Постійні витрати мають місце навіть тоді, коли підприємство не виробляє продукції. До таких витрат відносяться: орендна плата за обладнання, амортизація необоротних активів, адміністративні витрати та інші в залежності від специфіки виробництва та його організації. Таким чином, підприємство зазнає збитків, які дорівнюють його постійним витратам. Для українських підприємств така ситуація є досить поширеною і може бути зумовлена різними чинниками: зміною ринкової ситуації, зниженням конкурентоспроможності продукції, диверсифікацією виробництва тощо. У таких випадках, щоб зменшити збитки, підприємство повинно виробляти продукцію зі збитками. В залежності від попиту на продукцію, а також ціни можливої реалізації у таких випадках стратегія підприємства полягає у мінімізації витрат або припиненні випуску продукції, якщо виробнича діяльність не зменшує постійні витрати.