Царів 1

1. По смерті Саула, коли Давид повернувся, розгромивши Амалика, то він пробув у Ціклаґу два дні.

2. А третього дня приходить чоловік із табору Саулового: одежа на ньому розідрана і порох на голові його. Прийшов до Давида і впав на землю і поклонився [йому].

3. І сказав йому Давид: Звідки ти прийшов? І сказав той: Я утік із табору Ізраїльського.

4. І сказав йому Давид: Що сталося? Розкажи мені. І той сказав: Народ порозбігався з поля бою, і багато з народу погинуло, упавши, і помер Саул, і син його Йонатан.

5. І сказав Давид юнакові, котрий оповідав йому: Яким чином тобі відомо, що Саул і син його Йонатан загинули?

6. І сказав юнак, котрий оповідав йому: Я випадково втрапив на гору Ґілбоа: аж ось, Саул упав на свого списа, а колісниці і вершники наздоганяли його.

7. Тоді він озирнувся і, побачивши мене, покликав мене.

8. І я сказав: Ось я! Він сказав: Хто ти? І я сказав йому: Я – амаликитянин.

9. Тоді він сказав мені: Підійди до мене і вбий мене; бо туга смертельна виповнила мене; душа моя все ще при мені.

10. І підійшов я до нього і вбив його, бо знав, що він не буде жити після свого падіння [на списа], і взяв я вінця, що був на голові його, і зап'ястя, що було на руці його, і приніс до володаря мого сюди.

11. Тоді схопив Давид одежу свою, і розідрав її, а також і всі люди, що були з ним.

12. І ридали, і плакали, і постилися до вечора за Саула і за сина його Йонатана, і за народ Господній, і за Ізраїля, що впали вони від меча.

13. І сказав Давид юнакові, котрий оповідав йому: – Звідки ти? І сказав він: Я син зайшлого, амаликитянина.

14. Тоді Давид сказав йому: Як же не побоявся ти піднести руку, щоб убити помазанця Господнього?

15. І прикликав Давид одного із юнаків, і сказав йому: Підійди, убий його. І [той] убив його, і він помер.

16. І сказав Давид до нього: кров твоя на голові твоїй; тому що уста твої свідчили супроти тебе, коли ти говорив: Я убив помазанця Господнього.

17. І оплакав Давид Саула і сина його Йонатана цією жалобною піснею.

18. І звелів навчити синів Юдиних пісні про лука, як написано у книзі Праведного, і сказав:

19. Врода твоя, о Ізраїлю, погинула на верховинах твоїх! Як упали сильні!

20. Не оповідайте в Ґаті, не сповіщайте на вулицях Ашкалону, щоб не раділи дочки филистимлян, щоб не захоплювалися доньки необрізаних.

21. Гори Ґілбоавські! Хай не впаде роса, ні дощ на вас, і нехай не буде вам ланів з плодами, бо там повалений щит сильних, щит Саулів, мовби не був він помазаний єлеєм.

22. Без крови поранених, без лою сильних лук Йонатанів не повертався назад, і меч Саулів не повертався дарма.

23. Саул і Йонатан, люб'язні і в злагоді за життя, не розлучилися і в смерті своїй; прудкіші орлів, сильніші левів [вони були].

24. Доні Ізраїльські! Плачте за Саулом, котрий одягав вас у багряницю і приносив на одежу вашу золоту оздобу!

25. Як упали мужі на полі бою! Забитий Йонатан на верховинах своїх.

26. Сумую по тобі, брате мій, Йонатане; ти був вельми дорогий для мене, і любов твоя була для мене вищою, аніж жіноча.

27. Як упали сильні, загинула зброя вояцька!