Царів 6. 1. І зібрав знову Давид усіх вибраних [людей] з Ізраїля, – тридцять тисяч.

1. І зібрав знову Давид усіх вибраних [людей] з Ізраїля, – тридцять тисяч.

2. І підвівся, і пішов Давид і увесь народ, що був з ним з Юдиного Баалу, щоб винести звідти Божого Ковчега, котрого названо йменням Господа Сил, що живе серед херувимів.

3. І поставили Ковчега Божого на нову колісницю, і вивезли його з дому Авінадава, що на пагорбі. А сини Авінадавові Узза та Ахйо супроводжували нову колісницю.

4. І повезли її з Ковчегом Божим із дому Авінадава, що на пагорбі; і Ахйо йшов перед Ковчегом.

5. А Давид і всі сини Ізраїля грали перед Господом на музичних знаряддях з кипарисового дерева, і на цитрах, і на арфах, і на бубнах, і на гуслах, і на цимбалах.

6. І коли прийшли вони аж до Ґорен-Нахону, Узза простяг руку до Божого Ковчега, і схопив його, бо воли нахилили його.

7. Але Господь прогнівався на Уззу; і уразив його Бог там-таки за зухвальство, і помер він там, біля Ковчега Божого.

8. І засмутився Давид, що Господь уразив Уззу. Місцина оця й донині називається: Перец-Узза.

9. І злякався Давид того дня, і сказав: Як увійти до мене Ковчегові Господньому?

10. І не захотів Давид везти Ковчега Господнього до себе, у місто Давидове, а завернув його до оселі ґатянина Овед-Едома.

11. І залишився Ковчег Господній в домі Овед-Едома три місяці; і благословив Господь Овед-Едома і увесь дім його.

12. Коли доповіли цареві Давидові, говорячи: Господь благословив дім Овед-Едома і все, що в нього було, заради Ковчега Божого, то пішов Давид, і врочисто переніс Ковчега Божого з оселі Овед-Едома до міста Давидового.

13. І коли ті, що несли Ковчега Господнього, проходили по шість кроків, він приносив на пожертву бичка і барана.

14. Давид танцював щосили перед Господом; а зодягнений був Давид у лляний ефод.

15. Отак Давид і увесь дім Ізраїля несли Ковчега Господнього, з вигуками і звуками сурми.

16. Коли входив Ковчег Господній до міста Давидового, то Мелхола, Саулова донька, дивилася у вікно, і, побачивши царя Давида, який стрибав і танцював перед Господом, зневажила його в серці своєму.

17. І принесли Ковчега Господнього, і поставили його на місце його осередь скинії, котру спорудив для нього Давид; і приніс Давид усеспалення перед Господом і пожертви мирні.

18. Коли Давид скінчив приношення усеспалення і пожертви мирні, то благословив він народ йменням Господа Саваота.

19. І роздав усьому народові, для всього Ізраїля, як чоловікам, так і жінкам, по одній хлібині, і по шматкові смаженого м'яса, і по одному калачеві з виноградом. І пішов увесь народ, кожне в дім свій.

20. Коли Давид повернувся, аби благословити дім свій, то Мелхола, донька Саулова, вийшла йому назустріч і сказала: Як відзначився сьогодні цар Ізраїльський, оголився нині перед очима служниць своїх, мовби оголився якийсь із пустунів!

21. І сказав Давид Мелхолі: Перед Господом, Котрий надав перевагу мені перед батьком твоїм і перед усім домом його, і настановив мене вождем народу Господнього, Ізраїля, – перед Господом – буду веселитися і танцювати.

22. І я ще більше принижуся, і зроблюся ще нижчим в очах моїх, і перед служницями, про котрих ти говориш, я буду пошанований.

23. І в Мелхоли доньки Саулової, не було дітей до дня смерти її.