Екклезіяст 7

1. Добре ім'я – краще дорогої оливи, і день смерти – дня народження.

2. Краще ходити в дім плачу за померлим, аніж ходити в дім бенкету, бо такий кінець кожної людини, і живий прикладе [оце] до свого серця.

3. Смуток кращий від сміху; тому що в печалі лиця серце стає добрим.

4. Серце мудрих – у домі плачу; а серце нерозумних – у домі веселощів.

5. Краще слухати звинувачення від мудрого, аніж слухати пісні глупаків.

6. Тому що сміх недолугих те саме, що потріскування тернового хворосту під казаном. І оце – марнота!

7. Пригнічуючи інших, мудрий стає безглуздим, і дарунки псують серце.

8. Кінець справі кращий, аніж початок її, а терплячий важить більше, аніж зарозумілий.

9. Не поспішай своїм духом на гнів; тому що гнів гніздиться в серці безглуздих.

10. Не кажи: Чого це передніші дні були вдатніші від нинішніх? Тому що не від мудрости запитуєш ти про це.

11. Гарна мудрість зі спадком, особливо для тих, що бачать сонце:

12. Тому що під захистом мудрости [те саме], що й під захистом срібла; але перевага пізнання [в тому], що мудрість дає життя володареві її.

13. Дивися на діяння Боже: тому що хто може випростати те, що Він учинив кривим?

14. За днів благополуччя користуйся добром, а за днів лиха будь розважливим; те і те учинив Бог для того, щоб людина нічого не могла сказати супроти Нього.

15. Усього надивився я за дні мої марнотні: праведник гине у праведності своїй, лиходій живе довго в безчесті своєму.

16. Не будь занадто суворим і не виставляй себе мудрим над міру: нащо тобі нищити себе?

17. Не віддавайся гріхові і не будь безглуздим; нащо тобі помирати не свого часу?

18. Гаразд, якщо ти триматимешся одного і другого з рук не випустиш; бо хто боїться Бога, той уникне того й того.

19. Мудрість чинить мудрого сильнішим від десяти володарів, котрі у місті.

20. Немає людини праведної на землі, котра чинила б добро і не грішила при усьому.

21. Тому не на кожне слово, котре мовлять, зважай, щоб ти не почув раба твого, коли він обмовляє тебе.

22. Бо серце твоє знає чимало випадків, коли ти й сам озвався лихим словом про інших.

23. Усе це випробував я мудрістю; і сказав: Буду я мудрим; але мудрість задалеко від мене.

24. Далеко те, що було, і глибоке-глибоке; хто осягне його?

25. Навернувся я серцем своїм до того, щоб дізнатися, дослідити і знайти мудрість та розум, і спізнати облудність глупоти, невігластва і безуму.

26. І пізнав я, що гіркіша від смерти жінка, тому що вона – сіть, а серце її – тенета, руки її – кайдани; живий перед Богом врятується від неї, а грішника вона впіймає.

27. Ось це знайшов я, сказав Екклезіяст, випробовуючи одне за одним.

28. Чого іще шукала моя душа, і я не знайшов? Чоловіка одного із тисячі я знайшов, а жінки поміж усіма ними не знайшов.

29. Тільки оце я знайшов, що Бог витворив людину праведною, а вона вдалася до численних помислів.