Ісаїя 5

1. Заспіваю Улюбленому Моєму пісню Улюбленого Мого про виноградник Його. В Улюбленого Мого був виноградник на вершині родючого пагорба.

2. І він обгородив його, і очистив од каміння, і посадив у ньому добірну лозу виноградну, і спорудив башту посеред нього, і викопав у ньому чавило, і наджидав, що з'являться щедрі грона, а вродилися кислі ягоди.

3. І нині, мешканці Єрусалиму і мужі Юдеї, вчиніть суд поміж Мною і виноградником Моїм.

4. Що варто було б учинити для виноградника Мого, а Я не вчинив того? Чому, коли Я очікував, що він принесе гарні грона, він уродив дикі ягоди?

5. Отож, Я скажу вам, що вчиню з виноградником Моїм: відберу в нього огорожу, і буде він спустошений; зруйную мури його, і буде потоптаний.

6. І залишу його у занепаді; не будуть його ні обтинати, ні обкопувати; і заросте він терням і будяками; і накажу хмарам не виливати на нього дощу.

7. Виноградник Господа Саваота є дім Ізраїля, і мужі Юдеї – улюблене насадження Його. І чекав Він на правосуддя, та ось – кровопролиття; [чекав] на правду, і ось – зойки.

8. Горе вам, що долучаєте дім до дому, а поле прилучаєте до поля аж так, що [іншим] не залишається місця, наче ви самітниками живете на землі.

9. У вуха мої [сказав] Господь Саваот: Численні будинки оці будуть порожні; великі і гарні – без мешканців;

10. Десять ділянок у винограднику принесуть одного бата, і хомер посіяного насіння заледве поверне ефу

11. Горе тим, котрі вдосвіта шукають сікеру і до пізнього вечора розпалюють себе вином.

12. І арфа, і гусла, тімпан і сопілка, і вино на бенкетах їхніх; а на діяння Господні вони не зважають, і про діяння рук Його не задумуються,

13. За те народ Мій стане бранцем несподівано, і вельможі його будуть голодувати, і багаті його будуть знемагати від спраги.

14. Через те шеол розширився і без міри роззявив пащу свою; і зійде [туди] слава їхня, і гамір їхній, і [все], що звеселювало їх.

15. І поклониться чоловік, і впокориться муж, і очі пихатих стануть сумними.

16. А Господь Саваот піднесеться на суді, і Бог святий явить святість Свою в правді.

17. І будуть пастися вівці за своїм звичаєм, і спустошені місця багатих будуть пожирати чужинці.

18. Горе тим, котрі тягнуть на себе беззаконня мотузками марноти і гріх – наче посторонками од воза;

19. Котрі кажуть: Нехай Він поквапиться і прискорить діяння Своє, щоб ми бачили, і нехай наблизиться і прийде до звершення порада Святого Ізраїлевого, щоб ми спізнали!

20. Горе тим, котрі зло називають добром, і добро – злом; темряву мають за світло, а світло – пітьмою; гірке вважають солодким, а солодке – гірким!

21. Горе тим, котрі мудрі у своїх очах і розумні самі перед собою!

22. Горе тим, котрі хоробрі пити вино і спритні приправляти міцні напої,

23. Котрі за дарунки виправдовують винного, а правдивих позбавляють правди закону!

24. За те, як вогонь пожирає солому, і полум'я знищує сіно, отак зітліє їхній корінь, і квіт їхній розпорошиться, мов тлін; тому що вони зневажили закон Господа Саваота і знехтували словом Святого Ізраїлевого.

25. За те спалахне гнів Господній на Його народ, і простягне Він руку Свою на нього, й уразить його аж так, що здригнуться гори, і трупи їхні будуть, мов послід на вулицях. І при всьому цьому гнів Його не опаде, і рука Його буде ще простягнута.

26. І піднесе знамено народам далеким, і подасть знати мешканцеві край землі, – і ось, він легко і швидко прийде.

27. Не буде в нього ні стомленого, ані знеможеного; жодний не задрімає і не засне, і не скинуть пояса з крижів, і не урветься реміння на взутті його.

28. Стріли його загострені, і всі луки його понатягувані; копита в коней наче з кременя, а колеса його, наче вихор.

29. Ревище його – наче рик лева; він реве, мов левенята, і зареве, і вхопить здобич, і забере, і ніхто не захистить.

30. І зареве на нього того дня, наче ревище [розлюченого] моря; і гляне він на землю, і ось, пітьма, горе, і світло потьмяніло в хмарах.