Ісаїя 30

1. Горе непокірним синам, говорить Господь, котрі збираються на пораду, але без Мене, і ухвалюють спілки, але не за духом Моїм, а щоб долучати гріх до гріха:

2. Не звернувшись до уст Моїх, простують до Єгипту, щоб підкріпить себе силою фараона і сховатися у затінку Єгипту.

3. Але сила фараона стане для вас ганьбою, і притулок у затінку Єгипту – безчестям.

4. Тому що князі його уже в Цоані, і посли його дійшли до Ханесу.

5. Усі вони зазнають сорому через народ, [котрий] не буде їм корисний; бо не матимуть від нього ні допомоги, ані користі; але сором і ганьбу.

6. Тягар на тваринах, що [простують] на південь, землею гноблення і тіснот, звідки [виходять] левиці і леви, гаспиди і крилаті змії; вони несуть на хребтах віслюків багатства свої і на горбах верблюдів скарби свої до народу, котрий не принесе їм користі.

7. Бо допомога Єгипту буде марною і нікчемною; бо Я сказав їм: Сила їхня – сидіти спокійно.

8. Тепер піди, напиши це на таблиці у них, і впиши це в книгу, щоб залишилося на прийдешні часи, назавжди, навіки.

9. Бо це народ бунтівливий, діти брехливі, діти, котрі не хочуть підкорятися законові Господньому.

10. Котрі провидцям кажуть: Припиніть провіщати, і пророкам: Не пророкуйте нам правди, говоріть нам принадне, провіщайте приємне;

11. Зійдіть зі шляху, ухиліться з дороги; заберіть з-перед очей наших Святого Ізраїлевого.

12. А тому отак говорить Святий Ізраїлів: Оскільки ви відкидаєте слово оце, і сподіваєтеся на облуду і неправду, і спираєтеся на це:

13. То беззаконня це буде для вас, мов небезпечний падінням через тріщину мур, котрого руйнування може статися наразі, однієї миті.

14. І Він зруйнує мури, як розбивають глиняну посудину, нищать немилосердно аж так, що в уламках її не знайдеться навіть черепка, щоб дістати з вогню жарин, чи зачерпнути води з водойми.

15. Бо так говорить Господь Бог, Святий Ізраїлів: Якби ви залишилися у спокої на місці, ви урятувалися б; у тиші і в сподіванні міцність ваша; але ви не захотіли.

16. І казали: Ні, ми на конях повтікаємо, – за те й бігтимете; ми на баских помчимося, – за те й переслідувачі ваші будуть швидкі.

17. Від загрози одного [втікатиме] тисяча, а від загрози п'ятьох – втікатимете так, що останок ваш буде, мовби віха на верхівці гори, і, як знамено на пагорбі.

18. І через те Господь не квапиться, щоб помилувати вас, і тому ще зволікає, щоб вас пожаліти; бо Господь є Бог правди; блаженні всі, хто сподівається на Нього.

19. Народ буде жити на Сіоні в Єрусалимі; ти не будеш багато плакати, – Він помилує тебе, за голосом зойку твого, і тільки-но почує його, відповість тобі.

20. І дасть вам Господь хліб у горі, і воду в нужді; і вчителі твої уже не будуть ховатися, і очі твої бачитимуть учителів твоїх.

21. І вуха твої будуть чути слово, що говоритиме позаду в тебе: Ось шлях, ідіть по ньому, якби ви відхилилися праворуч, і якби ви відхилилися ліворуч.

22. Тоді ви будете вважати мерзотою оправу ідолів із срібла твого і оправу бовванів, що з твого золота; ти кинеш їх, як бруд, ти скажеш їм: Геть звідси!

23. І Він дасть дощ на сім'я твоє, котрим засіваєш поле, і хліб, плід землі, і він буде рясний і соковитий; череди твої того дня будуть пастися на просторих пасовиськах.

24. І воли, і віслюки, що обробляють поле, будуть їсти солоний фураж, очищений лопатою та віялкою.

25. І на всілякій горі високій і на всілякому пагорбі піднесеному потечуть струмки, потоки води, у день великої поразки, коли впадуть вежі.

26. І світло місяця буде, як світло сонця, а світло сонця буде яскравішим усемеро, як світло семи днів, в той день, коли Господь перев'яже рану народу Свого і завдані йому виразки загоїть.

27. Ось, ймення Господа йде здалеку, палає гнів Його, і полум'я Його сильне, уста Його виповнені обуренням, і язик Його, мов огонь пожираючий.

28. І дихання Його, як потік, що вийшов з берегів, котрий піднімається навіть до шиї, щоб розпорошити народи до виснаження; і буде в щелепах народів вуздечка, котра спрямовує до облуди.

29. А у вас будуть пісні, як уночі, коли святкують празника, і втіха серця, як у того, що простує з сопілкою на гору Господню, до скелі Ізраїлевої.

30. І загремить Господь величавим голосом Своїм, і з'явить важке рамено Своє у великім гніві і в полум'ї пожираючого вогню, в бурі і в повені, і в кам'яному граді.

31. Бо від голосу Господа здригнеться Ашшур, жезлом уражений.

32. І всілякий порух визначеного йому жезла, котрого Господь направить на нього, буде з тімпанами і арфами, і Він піде супроти нього війною спустошувальною.

33. Бо Тофет давно вже споруджений, він приготовлений для царя, глибокий і широкий; у багатті його багато вогню і дров; п'одув Господній, мов потік сірки, підпалить його.