Ісаїя 33

1. Горе тобі, спустошувачу, котрого не спустошували, і грабіжнику, котрого не грабували. Коли скінчиш спустошувати, спустошений будеш [також і] ти; коли скінчиш грабіжництво, пограбують і тебе.

2. Господе! Помилуй нас, на Тебе сподіваємося ми; будь нашим раменом з досвітку і порятунком нашим у час тіснот.

3. Від грізного голосу [Твого] утікатимуть народи; коли постанеш, розпорошаться племена.

4. І будуть збирати здобич вашу, як збирають гусінь; кинуться на неї, як кидається сарана.

5. Високий Господь, що на височині живе; Він виповнить Сіон судом і правдою.

6. І будуть у безпеці дні твої, щедрота спасіння, мудрости і ведення; страх Господній буде скарбом твоїм.

7. Ось, дужаки їхні кричать на вулицях, провісники миру гірко плачуть.

8. Спорожніли шляхи; не видно мандрівників; він зламав угоду, зруйнував місто – і зневажив людей.

9. Земля стогне, висихає; Ливан осоромлений, зів'яв; Сарон став схожий на пустелю, і оголені від листя свого Башан та Кармел.

10. Нині Я постану, каже Господь, нині підведуся, нині піднесуся.

11. Ви завагітніли сіном, а солому породите; дихання ваше – вогонь, котрий пожере вас.

12. І будуть народи, [мовби] вапно, що горить, [мов] зрубане терня, будуть спалені у вогні.

13. Слухайте, далекі, що вчиню Я; і ви, ближні, спізнайте могутність Мою.

14. Злякалися грішники на Сіоні; трепет заволодів лиходіями: хто із вас може вижити біля пожираючого вогню? Хто із вас може жити біля вічного полум'я?

15. Той, хто ходить у правді і виповідає істину; хто бридиться зиском від утисків, утримує руки свої від хабаря, затуляє вуха свої, щоб не чути про кровопролиття, і заплющує очі свої, щоб не бачити зла.

16. Той буде мешкати на височині, притулок його – недоступні скелі; і буде він з хлібом; вода у нього не висохне.

17. Очі твої побачать Царя у його красі, побачать землю віддалену.

18. Серце твоє буде [лише] пригадувати про жахіття: де ті, що чинили перепис? Де той, що зважував [данину]? Де той, що оглядав вежі?

19. Уже не побачиш народу зухвалого, народу з глухотою, невиразною мовою, з мовою дивною, незрозумілою.

20. Поглянь на Сіон, місто святкових зібрань наших; очі твої побачать Єрусалим, житло мирне, непохитну скинію; стовпи її ніколи не будуть вирвані, і жодна мотузка її не порветься.

21. Там у нас великий Господь буде замість річок, замість широких каналів; туди не зайде жодний весельний човен, і не прийде великий корабель.

22. Бо Господь – суддя наш, Господь – законодавець наш; Господь – цар наш; Він урятує нас.

23. Послабилися мотузки твої, не можуть утримати щогли і натягнути вітрила. Тоді буде значний поділ здобичі, аж так, що й кульгавим дістанеться.

24. І жодний з мешканців не скаже: Я хворий; і народові, що мешкає там, будуть прощені гріхи.