Марка 15

Ісус перед Пилатом. (Мт.27: 1-2, 11-15; Лук.23: 1-7, 13-18; Ів.18: 28-38; 19: 1-16)

1. Негайно вранці першосвященики із старшинами та книжниками і увесь синедріон зібрали нараду і, зв‘язавши Ісуса, вивели і віддали Пилатові.

2. Пилат запитав Його: Ти – Цар Юдейський? А Він сказав йому у відповідь: Ти кажеш.

3. І першосвященики звинувачували Його вельми.

4. А Пилат знову запитав у Нього: Ти нічого не відповідаєш? Але Ти бачиш, як багато звинувачень супроти Тебе.

5. Але Ісус і на це нічого не відповів, так, що Пилат дивувався.

6. Проте на всіляке свято він відпускав їм одного в‘язня, якого просили вони.

7. Тоді був ув‘язнений [один] чоловік, на ім‘я Варавва, із своїми спільниками, котрі під час бунту вчинили вбивство.

8. І народ почав кричати і просити [Пилата] про те, що він завжди учиняв для них.

9. Але він сказав їм у відповідь: Чи хочете, – відпущу вам Царя Юдейського?

10. Бо знав, що першосвященики видали Його через заздрощі.

11. Але першосвященики підбурили народ [просити], щоб відпустив їм краще Варавву.

12. А Пилат, відповідаючи, сказав їм: А що ж ви хочете, щоб я вчинив із Тим, Котрого ви називаєте Царем Юдейським?

13. Вони знову закричали: Розіпни Його!

14. Пилат сказав їм: Якого ж злочина Він учинив? Але вони ще запекліше кричали: Розіпни Його!

15. Тоді Пилат, бажаючи вчинити бажане народові, відпустив їм Варавву, а Ісуса, покатувавши, спровадив на розп‘яття.

16. А вояки відвели Його всередину дому, себто в преторію, і зібрали увесь загін вояків.

17. І одягли Його в багряницю і, сплівши терновий вінець, поклали на Нього;

18. І почали вітати Його: Радій, Царю Юдейський!

19. І били Його по голові тростиною, і плювали на Нього і, стаючи на коліна, вклонялися Йому.

20. А коли познущалися з Нього, стягнули з Нього багряницю, одягнули Його у власну одежу Його і повели Його, щоб розп‘ясти Його.

21. І примусили одного перехожого, кирінейця Симона, батька Олександра та Руфи, що йшов саме з поля, нести хреста Його.

22. І привели Його на місцину – Голгофу, що означає: “Лобне місце”.

23. І давали Йому пити вино, змішане з миром; але Він не прийняв.

24. І розп‘яли Його, і ділили одежу Його, кидаючи жереба, кому що взяти.

25. Була третя година, коли розп`яли Його.

26. І був напис, що засвідчував провину Його: “Цар Юдейський”.

27. Із Ним розп‘яли двох розбійників, одного по праву, а другого по ліву [руку] Його.

28. І справдилося слово Писання: І до злодіїв прилучений.

29. А ті, що проходили, лихословили Його, киваючи головами своїми, казали: Гей, Ти, що руйнуєш храм і за три дні споруджуєш!

30. Урятуй Себе Самого і зійди з хреста.

31. Так само й першосвященики з книжниками, насміхаючись, казали один одному: Інших рятував, а Себе не може врятувати!

32. Христос, Цар Ізраїлів, нехай зійде зараз із хреста, щоб ми бачили, і увіруємо. І розп‘яті з ним ганьбили Його.

33. О шостій годині лягла пітьма на всю землю і [тривала] до години дев‘ятої.

34. О дев‘ятій годині озвався Ісус дужим голосом: “Елі, Елі, лама савахтані? – що означає в перекладі: “Боже Мій, Боже Мій! Нащо Ти покинув Мене? ”

35. Деякі, що стояли тут, зачувши, казали: Ось, Іллю кличе.

36. А один побіг, намочив губку оцтом, поклав на тростину і давав Йому пити, приказуючи: Стривайте, зачекаємо, чи прийде Ілля зняти Його.

37. Та Ісус, скрикнувши голосно, віддав духа.

38. І запона у храмі роздерлася надвоє, згори й донизу.

39. А сотник, що стояв навпроти Нього, побачив, що Він, отак скрикнувши, віддав духа, і сказав: Справді чоловік Цей був Сином Божим.

40. Були [тут] і жінки, котрі споглядали здалеку; поміж ними була й Марія Магдалина, і Марія, матір Якова молодшого, та Йосії, і Соломія,

41. Котрі й тоді, коли Він був у Галілеї, ходили за Ним і служили Йому, та багато інших, що разом із Ним прийшли до Єрусалиму.

42. А коли вже настав вечір, – тому що це була п‘ятниця, тобто, [день] перед суботою,

43. Прийшов Йосип з Ариматеї, відомий член ради, котрий також наджидав Царства Божого, насмілився зайти до Пилата і просив Тіло Ісусове.

44. Пилат здивувався, що Він уже помер; він прикликав сотника і запитав у нього: Чи давно помер?

45. І, дізнавшися від сотника, віддав Тіло Йосипові.

46. А він купив плащаницю, зняв Ісуса, обгорнув плащаницею і поклав до гробу, котрий був витесаний у скелі; і привалив камінь до входу у гріб.

47. А Марія Магдалина і Марія Йосієва, дивилися, де ховали Його.