Марка 10

Закон Ісусів про розірвання шлюбу. (Мт.5: 31-32; 19: 1-9; Лук.16: 18; 1Кор.7: 10-15)

1. І, вийшовши звідти, приходить на землю Юдейську за Йорданською стороною. Знову збирається до Нього народ; і, за звичаєм Своїм, Він знову навчав їх.

2. Підійшли фарисеї і запитали, спокушаючи Його: Чи дозволяється розривати шлюб чоловікові з дружиною?

3. Він сказав їм у відповідь: Що заповідав вам Мойсей?

4. Вони сказали: Мойсей дозволив писати листа про розірвання шлюбу і відпустити.

5. Ісус сказав їм у відповідь: Через ваше жорстоке серце він написав вам цю заповідь;

6. А на початку творення Бог чоловіком і жінкою утворив їх.

7. А тому нехай залишить чоловік батька свого і матір,

8. І приліпиться до дружини своєї, і будуть двоє однією плоттю, аж так, що вони вже не двоє, але одна плоть.

9. Отож, що Бог поєднав, того людина нехай не розлучає.

10. У домі учні Його знову запитали Його про те саме.

11. І Він сказав їм: Хто розриває шлюб із дружиною своєю і одружується з іншою, той чинить перелюб супроти неї (дружини).

12. І якщо дружина розірве шлюб із чоловіком своїм і вийде за іншого, – чинить перелюб.

13. Приносили до Нього дітей, щоб Він торкнувся до них; але учні не допускали принесених.

14. Ісус [те] побачив, обурився і сказав їм: Пустіть дітей приходити до Мене і не забороняйте їм, бо таких є Царство Боже.

15. Істину кажу вам: Хто не прийме Царства Божого, як дитя, той не увійде до нього.

16. І обняв їх, і поклав руки на них, і благословив їх.

17. Коли виходив Він у дорогу, підбіг один (чоловік), упав перед Ним на коліна і запитав Його; Учителю добрий! Що мені вчинити, щоб успадкувати життя вічне?

18. Ісус сказав йому: Чому ти називаєш Мене добрим? Ніхто не є добрий, а лише один Бог.

19. Чи знаєш заповіді: Не чини перелюбу, не вбивай, не кради, не засвідчуй ложно, не чини кривди, шануй батька твого і матір.

20. А він сказав Йому у відповідь: Учителю! Все це зберіг я від юности моєї.

21. Ісус глянув на нього, полюбив його і сказав йому: Одного тобі бракує: Піди і все, що маєш, продай, і роздай убогим, то матимеш скарби на небесах; і приходь, і йди слідом за Мною, узявши хреста.

22. Але він засмутився від цього слова і відійшов, запечалений, тому що в нього був значний маєток.

23. Ісус глянув довкола і сказав Своїм учням: Як важко тим, що мають багатство, увійти до Царства Божого!

24. Учні здивувалися від слів Його. Але Ісус знову сказав їм у відповідь: Дітоньки! Як важко тим, що покладаються на багатство, увійти до Царства Божого!

25. Легше верблюдові пройти крізь вушко голки, аніж багатому увійти до Царства Божого.

26. Але вони вельми здивувалися і гомоніли поміж собою: А хто ж тоді може врятуватися?

27. Та Ісус глянув на них і сказав: Людям це неможливо, проте не Богові; бо все для Бога можливе.

28. І почав Петро казати Йому: Ось, ми покинули все і пішли слідом за Тобою.

29. Ісус сказав у відповідь: Істину кажу вам: Немає нікого, хто залишив би дім свій чи братів, чи сестер, чи батька, чи матір або дружину чи діток, або землю заради Мене і Євангелії,

30. І не одержав би нині, о цім часі, серед гоніння, у сто разів більше – домів, і братів, і сестер, і батьків, і матерів, і дітей, і земель, а в прийдешньому віку – вічного життя;

31. І багато з перших стануть останніми, а останні першими.

32. Коли вони були в дорозі, йдучи до Єрусалиму, Ісус простував попереду них, а вони жахалися, йдучи слідом, і були в страхові. Він підкликав дванадцятьох і почав казати їм про те, що станеться з Ним:

33. Ось, ми підходимо до Єрусалиму, і Син Людський виданий буде першосвященикам і книжникам, і засудять Його на смерть, і віддадуть Його поганам;

34. І позбиткуються над Ним, і будуть бити Його, і обплюють Його, і уб‘ють Його; і третього дня воскресне.

35. [Тоді] підійшли до Нього сини Зеведеєві Яків та Іван і сказали: Учителю! Ми бажаємо, щоб Ти вчинив нам, про що попросимо.

36. Він сказав їм: Що хочете, щоб Я вчинив вам?

37. Вони сказали Йому: Дай нам сісти в Тебе одному – по праву руку, а другому – по ліву руку, у славі Твоїй.

38. Але Ісус сказав їм: Не відаєте, чого просите; чи можете пити чашу, котру Я п‘ю, і хреститися хрещенням, котрим Я хрещуся?

39. Вони відповіли: Можемо! А Ісус сказав їм: Чашу, котру Я п‘ю, будете пити, і хрещенням, котрим Я хрещуся, будете хреститися;

40. А дати сісти у Мене по праву руку і по ліву руку, – не від Мене [залежить], але кому приготовлено.

41. Зачувши все це, десятеро почали обурюватися на Якова та Івана.

42. Але Ісус підкликав їх і сказав їм: Ви знаєте, що названі князями народів панують над ними, а вельможі їхні володарюють над ними;

43. Але поміж вами нехай не буде так: а хто хоче бути більшим поміж вами, нехай буде вам слугою;

44. І хто хоче бути першим поміж вами, нехай буде всім рабом;

45. Бо Син Людський не для того прийшов, щоб Йому служили, але щоб послужити і віддати життя Своє для спокути за багатьох.

46. Приходять до Єрихону. І коли виходив Він з Єрихону із учнями Своїми і з народом без ліку, Вартимей, син Тимеїв, сліпий, сидів при дорозі і просив [милостиню].

47. Коли почув, що це Ісус Назорей, він почав кричати і казати: Ісусе, сину Давидів! Помилуй мене.

48. І багато сварилися на нього, щоб він замовк; але він ще дужче кричав: Сину Давидів! Помилуй мене!

49. Ісус зупинився і звелів його покликати. Покликали сліпого і сказали йому: Не бійся, підведися, кличе тебе.

50. Він скинув з себе верхній одяг, підвівся і прийшов до Ісуса.

51. Відповідаючи йому, Ісус запитав: Що ти хочеш від Мене? Сліпий сказав Йому: Учителю! Щоб мені прозріти.

52. Ісус сказав йому: Іди, віра твоя врятувала тебе. І він тієї ж хвилі прозрів і пішов дорогою за Ісусом.