Діяння Святих Апостолів

Діяння 1

Вступ.

1. Першу книжку написав я до тебе, Теофіле, про все, що Ісус чинив і чого навчав від початку.

2. До того дня, котрого Він піднявся, і дав Святим Духом повеління Апостолам, яких Він вибрав,

3. Котрим і явив Себе живим по стражданні Своєму з багатьма певними доказами, упродовж сорока днів з‘являвся їм, повідуючи їм про Царство Боже.

4. І, зібравши їх, Він звелів їм: Не залишайте Єрусалиму, але наджидайте обіцяного від Батька, про що ви чули від Мене;

5. Бо Іван хрестив водою, а ви за кілька днів по цьому будете хрещені Духом Святим.

6. А тому вони зійшлися і запитували в Нього, кажучи: Чи не цього часу, Господе, Ти відновлюєш царство Ізраїлеві?

7. Але Він сказав їм: Не ваша справа знати час і пору, котрі Батько визначив Своєю владою;

8. Але ви приймете силу, коли зійде на вас Дух Святий, і будете Мені свідками в Єрусалимі, і по всій Юдеї та Самарії і навіть до краю землі.

9. Сказавши це, Він піднявся вгору на їхніх очах, і хмарина взяла Його з-перед їхніх очей.

10. І коли вони дивилися в небо, під час піднесення Його, раптом два мужі постали їм у білій одежі.

11. І сказали: Мужі галілейські! Чого стоїте ви і дивитеся в небо? Цей Ісус, що піднявся од вас на небо, прийде так само, як ви бачили Його, коли підносився в небо.

12. Тоді вони повернулися до Єрусалиму з гори, що зветься Оливною, яка поблизу Єрусалиму, на відстані суботньої ходи.

13. І, прийшовши, зайшли до світлиці, де й були: Петро і Яків, Іван і Андрій, Пилип і Хома, Варфоломій і Матвій, Яків Алфеїв і Симон Зилот, і Юда, брат Якова;

14. Усі вони однодушно були в молитві і в благанні, з деякими жінками і Марією, Матір‘ю Ісуса, і з братами Його.

15. І за тих днів Петро якось підвівся з-посеред учнів і сказав: –

16. А було зібрання близько ста двадцяти чоловіків: Мужі-браття! Належало звершитися тому, що у Писанні провістив Дух Святий Давидовими устами про Юду, який очолив тих, що схопили Ісуса;

17. Він був прилучений до нас і дістав жереба служіння цього;

18. Але придбав землю неправедним коштом, і коли упав сторчма, тріснуло його черево, і вивалилися всі нутрощі його;

19. І це стало відомо городянам Єрусалиму, через те й батьківською мовою названа та місцина Акелдама, себто Поле Крови.

20. А в книзі Псалмів написано: Нехай же подвір‘я його стане пусткою і нехай не буде в ньому пожильця; і – ще: А служіння його нехай прийме інший.

21. Отже, треба, щоб один із тих, котрі були з нами у всі часи, коли був з нами і спілкувався з нами Господь Ісус,

22. Починаючи від хрещення Іванового до того дня, котрого Він піднявся від нас, був разом із нами свідком воскресіння Його,

23. І поставили двох: Йосипа, що Варсавою звався, і що був названий Юстом, і Матвія.

24. І помолилися, і сказали: Ти, Господе, серцезнавець усіх, покажи з оцих двох одного, котрого Ти вибрав

25. Прийняти жереба цього служіння і апостольства, від котрого відпав Юда, щоби піти на своє місце.

26. І кинули за них жереба, і випав жереб Матвієві, і його долучили до одинадцяти Апостолів.