Уздоровлення Апостолами кульгавого.

1. Петро та Іван простували разом до храму на молитву о дев‘ятій годині.

2. І був чоловік кульгавий від лона матері його, котрого носили і садовили щодня біля дверей храму, що звалися Червоними, просити милостині в тих, що входять до храму;

3. Він побачив Петра та Івана перед входом до храму і попросив у них милостині.

4. Петро з Іваном придивилися до нього, а Петро сказав: Поглянь на нас.

5. І він пильно дивився на них, бо сподівався одержати від них що-небудь.

6. Але Петро сказав: Срібла і золота немає у мене; а що маю, те даю тобі: В ім‘я Ісуса Христа із Назарету підведися і ходи.

7. І взяв його за праву руку й підняв; і раптом зміцніли його ступні і коліна.

8. Він підхопився і став, і почав ходити, і зайшов з ними до храму, і ходив там, і підскакував, і хвалив Бога.

9. І увесь народ бачив його, що ходить і хвалить Бога.

10. І впізнали його, що це був той, що сидів біля Червоних дверей храму задля милостині, і виповнилися жахом та подивом від того, що сталося з ним.

11. І через те, що уздоровлений кульгавий не відходив од Петра та Івана, то увесь народ, вражаючись, позбігався до них у притвір, що звався Соломоновим.

12. Петро завважив те і сказав народові: Мужі ізраїльські! Чому дивуєтеся з цього, або чому дивитеся на нас, неначе ми своєю силою чи благочестям вчинили те, що він ходить?

13. Бог Авраама, Ісаака та Якова, Бог наших батьків, прославив Сина Свого Ісуса, Котрого ви видали і Котрого ви зреклися перед Пилатом, коли він мав намір звільнити Його.

14. Але ви Святого Праведника зреклися, і просили дарувати вам людиновбивника,

15. А Володаря життя убили; Його Бог воскресив із мертвих, і ми тому свідки.

16. І заради віри в ймення Його, ім‘я Його зміцнило цього, котрого ви бачите і знаєте, і віра, котра від Нього, дарувала йому уздоровлення це перед усіма вами.

17. А втім, я знаю, браття, що ви, як і старшини ваші, вчинили це несвідомо;

18. А Бог, як провістив устами всіх Своїх пророків постраждати Христові, так і вчинив.

19. Тож покайтеся і наверніться, щоб стерлися гріхи ваші,

20. Нехай же прийдуть часи розради від лиця Господнього і нехай пошле Він призначеного вам Ісуса Христа,

21. Котрого небо має прийняти до часу звершення всього, що казав Бог устами всіх святих Своїх пророків одвіку.

22. Мойсей сказав батькам: Господь Бог ваш висуне вам із братів ваших Пророка, як мене; підкоряйтеся Йому у всьому, що Він буде казати вам;

23. І станеться, що всіляка душа, котра не послухає Пророка того, винищиться з народу.

24. І всі пророки, від Самуїла і після нього, скільки їх було, всі провіщали оці дні.

25. Ви сини пророків і заповіту, котрого заповідав Бог батькам вашим, кажучи Авраамові: І в насінні твоєму благословляться всі племена землі.

26. Бог воскресив Сина Свого Ісуса, і до вас найперше послав Його благословити вас, відвертаючи кожного від недобрих учинків ваших.