Четверте переслідування християн.

1. А Савл заохочував убивство його. За тих днів сталося велике переслідування на Церкву в Єрусалимі, і всі, крім Апостолів, розпорошилися по околицях юдейських та самарійських.

2. А поховали Стефана мужі побожні і вчинили великий плач по ньому.

3. А Савл терзав Церкву, вдираючись до осель, виволікав чоловіків і жінок і кидав до в‘язниці.

4. А тим часом, ті, що порозбігалися, ходили й благовістили Слово.

5. Так, Пилип прийшов до міста Самарійського і проповідував їм Христа.

6. Народ в одну душу прислухався до того, що оповідав Пилип, і бачив, і чув, які він звершує дива;

7. Бо нечисті духи з багатьох, що були в них, виходили з великими зойками, а чимало немічних і кульгавих уздоровилося;

8. І була радість велика в тому місті.

9. А перебував у тому місті один чоловік на ім‘я Симон, котрий перед тим займався чаклунством і дивував народ самарійський, маючи себе за когось великого;

10. Його слухали всі: Від найменшого, аж до найбільшого, кажучи: “Він – сила Божа велика”.

11. А слухали його через те, що він тривалий час дивував їх чаклунством.

12. Та коли повірили Пилипові, що благовістив про Царство Боже, та про ймення Ісуса Христа, то хрестилися чоловіки й жінки.

13. Увірував також сам Симон, а коли хрестився, то вже не відходив од Пилипа; він бачив, як звершуються великі сили, і вражався.

14. Апостоли, які були в Єрусалимі, почули, що самаряни прийняли Слово Боже, і послали до них Петра з Іваном,

15. Котрі, як прийшли, то помолилися за них, щоб вони прийняли Духа Святого.

16. Бо Він ще не злинув на жодного з них, а були вони тільки хрещені у ймення Господа Ісуса;

17. Тоді поклали на них руки, і вони прийняли Духа Святого.

18. А Симон, коли побачив, що через покладання рук апостольських дається Дух Святий, приніс їм гроші,

19. Кажучи: Дайте й мені владу цю, щоб той, на кого я покладу руки, одержував Духа Святого.

20. Але Петро сказав йому: Срібло твоє нехай буде на погибель тобі, тому що ти замірився дар Божий дістати за гроші.

21. Немає тобі в цьому частки і жеребу, тому що серце твоє не вільне перед Богом;

22. Тож покайся за цей гріх твій і молися Богові, може, прощений буде тобі замір серця твого!

23. Через те, що бачу тебе виповненого гіркотою жовчі і в ланцюгах неправди.

24. А Симон сказав у відповідь: Помоліться ви за мене Господові, щоб не спіткало мене анітрохи з того, що сказане вами.

25. А вони, засвідчивши і звістивши Слово Господнє, знову пішли до Єрусалиму і в багатьох поселеннях самарійських проповідували Євангелію.

26. А Пилипові Ангел Господній сказав: Підведися і йди на південь, на дорогу, котра веде з Єрусалиму на Газу, яка порожня.

27. Він підвівся й пішов. Аж ось, муж ефіопський, скопець, вельможа Кандаки, цариці ефіопської, скарбничий усіх скарбів її, що приїздив до Єрусалиму для поклоніння,

28. Повертався і, сидячи на колісниці своїй, читав пророка Ісаю.

29. Дух сказав Пилипові: Підійди і пристань до цієї колісниці.

30. Пилип підійшов і, зачувши, що він читає пророка Ісаю, сказав: Чи розумієш те, що читаєш?

31. Він сказав: Як можу розуміти, якщо ніхто не наставить мене? І попросив Пилипа піднятися й сісти з ним.

32. А місце з Писання, котре він читав, було оце: Його вели на заклання, мов овечку, і як ягня перед стригалем безголосе, так і Він не розтулив уст Своїх;

33. У зневазі до Нього суд Його звершився, але родовід Його хто може відкрити? Бо візьметься од землі життя Його.

34. А скопець сказав Пилипові: Прошу тебе повідати: Про кого пророк оповідає тут? Чи про себе, чи про когось іншого?

35. Пилип розтулив уста свої і, почавши від цього писання, благовістив йому про Ісуса.

36. А тим часом, продовжуючи подорожувати, вони приїхали до води, і скопець сказав: Ось вода; що перешкоджає мені хреститися?

37. А Пилип сказав йому: Якщо віруєш од усього серця, можна. Він сказав у відповідь: Вірую, що Ісус Христос є Син Божий.

38. І наказав зупинити колісницю; і зійшли обидвоє у воду, Пилип і скопець: і хрестив його.

39. А коли вони вийшли з води, Дух Святий злинув на скопця; а Пилипа забрав Ангел Господній, і скопець уже не бачив його, а продовжував подорож, радіючи.

40. А Пилип опинився в Азоті і, переходячи, благовістив усім містам, аж доки прийшов у Кесарію.