Духовне пробудження Корнилія, сотника.

1. У Кесарії був один муж, на ім‘я Корнилій, сотник полку, що називався Італійським.

2. Побожний і богобоязливий з усім своїм домом; він чинив народові великі милості і завжди молився Богові.

3. Він у видінні виразно бачив близько дев‘ятої години дня Ангела Божого, котрий зайшов до нього і сказав йому: Корнилію!

4. А він глянув на нього і злякався, а тоді сказав: Що, Господе? Ангел відповів йому: Молитви твої і милості твої постали перед Богом, що згадав про тебе.

5. Тож пошли людей до Йоппії і приклич Симона, що зветься Петром.

6. Він гостює в Симона чинбаря, котрого дім стоїть на березі моря; він скаже тобі слова, котрими врятуєшся ти і увесь дім твій.

7. Коли Ангел, що говорив Корнилію, відійшов, то він прикликав двох з-поміж своїх домашніх служників, і побожного вояка, з тих, що були при ньому,

8. І розповів їм усе, і послав їх до Йоппії.

9. Другого дня, коли вони йшли і наближалися до міста, Петро близько шостої години вийшов на покрівлю дому помолитися.

10. І відчув, що зголоднів, і хотів їсти; а тим часом, як йому готували, він виповнився Духом.

11. І побачив відкрите небо і якусь посудину, схожу на широке вітрило, прив‘язане за чотири ріжки, – воно опускалася на землю.

12. На ньому були всілякі чотириногі земні звірі, плазуни і птахи небесні.

13. І був голос до нього: Підведися, Петре, заколи і їж;

14. Але Петро сказав: Ні, Господе, я ніколи не їв нічого огидного і нечистого.

15. Тоді вдруге був голос до нього: Що Бог очистив, того ти не вважай нечистим.

16. Це було тричі і посудина ота (вітрило) знову піднялося в небо.

17. І коли Петро збентежено запитував себе, що означає видіння, котре він бачив, аж ось, мужі, послані Корнилієм, розпитавши про дім Симонів, зупинилися біля воріт.

18. А тоді гукнули, запитуючи: Чи тут є Симон, що Петром зветься?

19. А тим часом, коли Петро роздумував про видіння, Дух сказав йому: Ось, три чоловіки шукають тебе.

20. Підведися, зійди і йди з ними, анітрохи не сумніваючись; бо це Я послав їх.

21. Петро зійшов до людей, присланих до нього Корнилієм, і сказав: Я той, котрого ви шукаєте; з якої причини ви прийшли?

22. А вони сказали йому: Корнилій, сотник, муж добродійний і богобоязкий, гарної думки про нього увесь народ юдейський, одержав від святого Ангела настанову покликати тебе в дім свій і послухати оповідей твоїх.

23. Тоді Петро запросив їх до себе, пригостив, а другого дня, підвівшися, пішов з ними, і деякі з братів йоппійських пішли з ним.

24. Наступного дня прийшли вони в Кесарію. А Корнилій наджидав їх, скликавши родичів своїх і близьких друзів.

25. Коли Петро входив, Корнилій зустрів його і вклонився йому до ніг.

26. А Петро підняв його, кажучи: Підведися; я теж людина.

27. І, розмовляючи з ним, зайшов до оселі, побачив там багато людей.

28. І сказав їм: Ви знаєте, що юдеєві заборонено спілкуватися чи зближатися з чужинцями; але мені Бог відкрив, щоб я не вважав жодної людини огидною чи нечистою;

29. Тому я, оскільки мене покликали, прийшов безвідмовно; отож, запитую: з якої причини ви покликали мене?

30. Корнилій сказав: Четвертого дня передніше я постився до нинішньої години, і о дев‘ятій годині молився в своєму домі; аж ось, постав переді мною муж у світлій одежі,

31. І сказав: Корнилію! Почута молитва твоя, і милості твої пригадалися перед Богом.

32. То пошли до Йоппії і приклич Симона, що Петром зветься: він гостює в домі чинбаря Симона біля моря; він прийде і скаже тобі.

33. Я відразу ж послав до тебе, і ти добре вчинив, що прийшов. Тепер усі ми постанемо перед Богом, щоб вислухати все, що наказано тобі від Бога.

34. Петро розтулив уста і сказав: Істинно пізнаю, що Бог неупереджений,

35. Але в кожному народі той, що боїться Його і чинить справедливо, – приємний Йому.

36. Він послав синам Ізраїля слово, благовістячи мир через Ісуса Христа: Цей є Господь усіх.

37. Ви знаєте все, що відбувається по всій Юдеї, починаючи від Галілеї, після хрещення, яке проповідував Іван;

38. Як Бог Духом Святим і силою помазав Ісуса з Назарету, і Він ходив, учиняв добро і уздоровлював усіх, у кому був диявол, тому що Бог був з Ним.

39. І ми свідки всього, що звершив Він у країні юдейській і в Єрусалимі, і що нарешті Його убили, повісивши Його на дереві.

40. Цього Бог воскресив третього дня і дав Йому з‘явитися.

41. Не всьому народові, але свідкам, наперед вибраним Богом, нам, котрі з Ним їли і пили, по воскресінні Його з мертвих.

42. І Він звелів нам проповідувати людям і засвідчувати, що Він є призначений від Бога – суддя живих і мертвих.

43. Про Нього всі пророки свідкують, що кожний, хто вірує в Нього, одержить прощення гріхів йменням Його.

44. Коли Петро ще говорив ці слова, Дух Святий злинув на всіх, хто слухав Слово.

45. І віруючі з обрізаних, що прийшли з Петром, здивувалися, що дар Святого Духа злинув також на поганів;

46. Бо чули їх, як вони заговорили мовами і звеличували Бога. Тоді Петро сказав:

47. Хто може заборонити хреститися водою тим, котрі, як ми, одержали Святого Духа?

48. І звелів їм хреститися в ім‘я Ісуса Христа. Потім вони просили його побути в них декілька днів.