Петро виправдовує своє служіння поганам.

1. Почули Апостоли і браття, що були в Юдеї, що навіть погани прийняли слово Боже.

2. І коли Петро прийшов до Єрусалиму, обрізані дорікали йому,

3. Кажучи: Ти ходив до людей необрізаних і їв з ними.

4. А Петро почав їм оповідати за плином подій, кажучи:

5. У місті Йоппії я молився і виповнився Духом, і побачив видіння: сходила начебто якась посудина, неначе велике вітрило, що за чотири ріжки опускалося з неба, і опустилося до мене.

6. Я подивився на нього і, роздивляючись, побачив чотириногих земних, звірів і плазунів та птахів небесних.

7. І зачув я голос, що говорив до мене: Підведися, Петре, заколи і їж.

8. А я сказав: Ні, Господе, нічого недоброго, або ж нечистого ніколи не входило до уст моїх.

9. І відповідав мені голос удруге з неба: Що Бог очистив, того ти не вважай нечистим.

10. Це було тричі; і знову піднялося все до неба.

11. Аж ось, тієї самої хвилини три чоловіки постали перед домом, у котрому я був, посланці із Кесарії до мене.

12. Дух сказав мені, щоб я йшов з ними, не маючи жодного сумніву; пішли зі мною й оці шестеро братів, і ми прийшли в дім того чоловіка.

13. Він оповів нам, як він бачив у домі своєму Ангела, котрий постав і сказав йому: Пошли в Йоппію людей і приклич Симона, що зветься Петром;

14. Він скаже тобі слова, котрими врятуєшся ти і увесь дім твій.

15. А коли я почав говорити, злинув на них Дух Святий, як ото на нас на початку.

16. Тоді пригадав я слово Господнє, коли Він казав: Іван хрестив водою, а ви будете хрещені Духом Святим.

17. Отож, якщо Бог дав їм такого ж дара, як і нам, що увірували в Господа Ісуса Христа, то хто я, щоб міг перешкоджати Богові?

18. Вислухавши це, вони заспокоїлися і прославили Бога, кажучи: Очевидно, й поганам дав Бог покаяння на життя.

19. А тим часом, ті, котрі розпорошилися під час переслідувань, що сталися після Стефана, прийшли до Фінікії і Кіпру, і Антіохії, нікому не проповідуючи Слова, окрім юдеїв.

20. А були деякі з них із Кіпру та з Кирінеї, що прийшли до Антіохії і зверталися до греків і благословили Господа Ісуса.

21. І була рука Господня з ними, і велика кількість їх, увірувавши, навернулося до Господа.

22. Дійшла чутка про це до церкви єрусалимської, і доручили Варнаві піти до Антіохії.

23. Коли він прийшов туди, то побачив благодать Божу, зрадів і закликав усіх триматися Господа щирим серцем;

24. Бо він був муж добрий і виповнений Духом Святим і вірою. І долучилося вельми багато народу до Господа.

25. Потім Варнава пішов до Тарсу шукати Савла, і, знайшовши його, привів до Антіохії.

26. Цілий рік збиралися вони у церкві і навчали чималу кількість людей, і учні в Антіохії вперше почали називатися християнами.

27. За тих днів прийшли з Єрусалиму до Антіохії пророки,

28. І один із них, на ім‘я Агав, підвівшися, провістив Духом, що на всій землі буде великий голод, котрий справді був за кесаря Клавдія;

29. Тоді учні погодилися, щоб кожний за своєї спроможности послав допомогу братам, що жили в Юдеї.

30. Що й учинили, пославши зібране до пресвітерів через Варнаву і Савла.