Филипійців 1

1. Павло і Тимофій, служники Христа Ісуса, усім святим у Христі Ісусі, що знаходяться в Филипах, з єпископами і дияконами:

2. Благодать вам і мир від Бога Батька нашого і Господа Ісуса Христа.

3. Дякую Богові моєму щоразу, коли згадую про вас;

4. Завжди в усякій молитві моїй за всіх вас звершую я молитву з радістю,

5. За участь вашу у проповіді Євангелії від першого дня і досі;

6. А тому я певний того, що той, хто у вас розпочав добру справу, буде звершувати її навіть до дня Ісуса Христа;

7. Як і належить мені думати про всіх вас, тому що я маю вас у серці в тіснотах моїх, і в обороні, і утвердженні благовістя, вас усіх, як співучасників моїх у благодаті.

8. Бог – свідок, що я люблю всіх вас любов‘ю Ісуса Христа;

9. І молюся за те, щоб любов ваша ще більше й більше зростала у пізнанні і всілякому почутті;

10. Щоби, пізнаючи досконаліше (краще), ви були чисті і не мали спокус у день Христів,

11. Виповнені плодами праведности Ісусом Христом, на славу і похвалу Божу.

12. Бажаю, браття, щоб ви знали, що обставини мої послугували для більшого успіху благовістя,

13. Аж так, що тісноти (кайдани) мої за Христа стали відомими усій преторії та всім іншим,

14. І більша частина братів у Господі, підбадьорившися кайданами моїми, почали з більшою сміливістю, без остраху проповідувати слово Боже.

15. Деякі, щоправда, через заздрощі та суперництва, а інші з доброї волі проповідують Христа.

16. Одні через схильність до сварки проповідують Христа не чисто, сподіваючись збільшити тягаря кайданів моїх;

17. А інші – з любови, знаючи, що я настановлений захищати благовістя.

18. Але що з того? У який спосіб не проповідували б Христа, удавано чи щиро, я радію з того і буду радіти.

19. Бо знаю, що це послужить мені для порятунку через вашу молитву і сприянням Духа Ісуса Христа.

20. Бо я маю певність і надію, що я ні в чому не буду посоромлений, але через усяку старанність і нині, як завжди, звеличиться Христос у тілі моєму, чи життям моїм, чи смертю.

21. Бо для мене життя – Христос, і смерть – надбання.

22. А якщо життя у плоті приносить плід моїй справі, то не відаю, що вибрати.

23. Вабить мене те і те: маю бажання звільнитися (померти) та бути з Христом, бо це невимірно ліпше;

24. А залишатися в плоті необхідно задля вас.

25. І я напевне знаю, що залишуся і перебуватиму з усіма вами для вашого успіху і радості у вірі.

26. Аби похвала ваша у Христі Ісусі примножилася через мене, як прийду до вас удруге.

27. Тільки живіть достойно благовістя Христового, щоб мені, чи прийду я і побачу вас, чи не прийду, чути про вас, що ви стоїте в одному дусі, змагаючись в одну душу за віру євангельську,

28. І не страхайтеся ні в чому супротивників; бо це є для них провіщенням загибелі, а для вас – порятунку. І це від Бога;

29. Тому що вам дано заради Христа не лише вірувати в Нього, але й страждати за Нього.

30. Таким самим подвигом, котрого ви бачили в мені і нині чуєте про мене.